![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •9. Економічні погляди і.В.Вернадського.(стр 147)
- •10. Економічні проблеми в роботах м.Х.Бунге.
- •11. Економічні проблеми в роботах учених університету Св. Володимира.
- •12. Етапи розвитку міжнародного бізнесу.
- •2. Ера експансії (1850 - 1914 р.Р.)
- •4. Ера національних держав (1945 -1970 м.М.)
- •13. Загрози та виклики міжнародному бізнесу в умовах глобалізації.
- •14. Зміст вищої освіти та тенденції її розвитку.(стр 9!крс)
- •15. Зміст стратегії міжнародного бізнесу та її елементи.
- •16. Зовнішня торгівля як історично перша форма міжнародного бізнесу, її суб’єкти та складові елементи
- •17. Інститут міжнародних відносин у структурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.(стр157)
- •18. Інструменти регулювання зовнішньої торгівлі на глобальних, регіональних та національних ринках.
- •19. Історія розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- •20. Історія становлення Інституту міжнародних відносин. (стр 157)
- •21. Київський національний університет імені Тараса Шевченка як провідний вищий навчальний заклад України.
- •22. Конкурентні стратегії компаній та їх типологія.
- •23. Конкуренція та монополія в міжнародному бізнесі.
- •27. Міжнародний бізнес як сфера господарської діяльності, економічна категорія, наука.(стр31 зел)
- •28. Міжнародний поділ праці як основна взаємодія національного та інтернаціонального в міжнародному бізнесі.
- •32. Обсяги, структура та проблеми зовнішньоторговельної діяльності українського бізнесу.
- •33. Організаційно-правові форми міжнародного бізнесу.
- •35. Особливості розвитку інтеграційного процесу у Європі
- •36. Особливості системи вищої освіти Німеччини.(97 крс)
- •37. Особливості системи вищої освіти у Великобританії.(78крс)
- •38. Особливості системи вищої освіти у Польщі.(103 крс)
- •39. Особливості системи вищої освіти у сша.(67крс)
- •40. Особливості системи вищої освіти Франції.(88крс)
- •41. Підготовка економістів-міжнародників в Інституті міжнародних відносин. (165крс)
- •42. Підприємництво та бізнес: спільне і відмінності.
- •43. Підприємство і фірма як визначальні суб’єкти бізнесу.
- •45 .Проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в Україну.
- •46. Проблеми інтеграції вищої освіти України у європейський освітянський простір.
- •47. Проблеми міжнародного бізнесу в роботах лауреатів Нобелевської премії.
- •48. Проблеми оптимального валютного простору у роботах р. Манделла.
- •49. Прямі зарубіжні інвестиції, їх суть, масштаби, динаміка, географія та структура.
- •Прямі інвестиції (акціонерний капітал) з України в економіці країн єс
- •55. Спеціальність «Міжнародний бізнес» у структурі Інституту міжнародних відносин.
- •56. Становлення і розвиток нових форм міжнародного бізнесу в умовах глобалізації
- •57. Становлення та розвиток освіти у Київському університеті Святого Володимира та національному університеті імені Тараса Шевченка. (123крс)
- •59. Суть менеджменту як сфери діяльності та науки.
- •61.Тенденції та проблеми розвитку малого й середнього бізнесу в Україні.
- •62.Теорія трансакційних витрат р. Коуза.
- •1. Україна здійснює зовнішньоторгівельі операції з 217 країнами світу.
- •64. Шляхи, форми та проблеми взаємодії України та сот.
21. Київський національний університет імені Тараса Шевченка як провідний вищий навчальний заклад України.
У щорічному міжнародному рейтингу 600 найкращих вишів світу британської міжнародної компанії en:Quacquarelli Symonds під назвою «QS World University Rankings» 2014–2015 Київський університет опинився у групі вишів «421-430»[19]. Це кращий результат порівняно з 2013 та 2012 роками[20]. КНУ випередив інші 5 вишів України, що цього року також опинились у рейтингу.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка в 2009 році зайняв перше місце серед 234 вітчизняних вузів в загальнонаціональному рейтингу найкращих українських навчальних закладів Компас-2009, проведеного спільно журналом Корреспондент та компанією «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) при підтримці Світового банку, при складанні якого враховувалася думка працедавців, випускників вишів та експертів[21],[22].
За версією Webometrics Ranking of World Universities у 2010 р. КНУ єдиний з українських вишів увійшов до 100 найкращих університетів Центральної та Східної Європи (67 місце) (критерій рейтингу — кількість згадок про університет в Інтернеті)[23], за тим же критерієм він зайняв 1-е місце в рейтингу найпрестижнішихвузів України[24], і зайняв 1346-е місце серед 6000 найкращих університетів світу[25].
За показниками моніторингу наукових установ та вищих навчальних закладів відповідно до рівня міжнародного цитування наукометричної бази данихSCOPUS станом на 15.01.2009, Київський національний університет імені Тараса Шевченка зайняв перше місце в рейтингу 75 вітчизняних вишів за критерієм статистики цитованості публікацій університетських науковців. Кількість цитувань у Scopus: 1.Київський національний університет імені Тараса Шевченка 7294/14695[26].
Згідно з проведеним у 2008 році загальнонаціональним рейтингом «Компас», що ґрунтувався на думці працедавців, про відповідність знань і навичок випускників вітчизняних вузів запитам ринку праці, перше місце рейтингу серед 228 українських вузів посів Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ)[27].
Згідно з рейтингом університетів проведеним тижневиком Дзеркало тижня в 2007 році Київський університет так само зайняв перше місце серед 200 українських вищих навчальних закладів усіх форм власності[28].
У 2005 році в рейтингу Корресподент.net Лучшие вузы Украины глазами работодателей Київський університет зайняв перше місце[29].
В Радянському Союзі Київський державний університет (КДУ) входив у першу трійку найкращих університетів країни (разом з Московським державним університетом та Санкт-Петербурзьким державним університетом).
За роки незалежності КНУ ім. Т. Шевченка – класичний унів. дослідницького типу, основним завданням якого єнавчально-виховна, науково-дослідна та інноваційна д-ть.
На сьогодні КНУ – класичний унів. дослідницького типу.
Головні завдання: - навчальна робота (підготовка фахівців); - науково-досл. д-ть; - інноваційна д-ть; - виховна робота.
У своїй д-ті унів. керується законами України, іншими норм.-правовими актами та статутами унів-у.
Вищий керівний орган унів-у – Вчена рада, до складу якої входить ректор і проректори, керівники структурних підрозділів: декани фак.-тів, директори інст.-ів, представники органів самовряд. (студ. парламент). Вчена рада засідає 1 раз на місяць (1 понед. місяця), де виріш.
стратегічні питання д-ті унів-у, кадрові питання.
Тактичні питання д-ті унів-у обговорюються на засіданнях ректорату (щопонеділка).
Поточне керівництво – ректорат. Ректор обирається на альт. основі шляхом таємного голосування. Результати обрання ректора затвердж. Мін-вом освіти і науки і підписується контракт на 7 років. Ректор призначає проректорів за функціон. напрямами. Закусило – ректор навч. роботи
КНУ — багатогалузевий навчально-науковий комплекс, який об'єднує:
18 фак-тів
7 навчальних Інститутів: журналістики,міжнародних відносин,філології,військовий, післядипломної освіти,високих технологій,держ. оборони;
Центр підготовки та перепідготовки іноземних громадян,
Центр українознавства,
Навчально-наук. центр – інст. біології,
Ботанічний сад,
Зоологічний музей,
Наукову бібліотеку ім. Максимовича,
Інформаційно-обчислювальний центр,
Астрономічну обсерваторію,
Видавничо-поліграфічний центр,
Канівський державний заповідник.
Орг-цією навч. процесу займається науково-метод. центр. Орг-цією наукових досліджень займається НДЧ (науково-досл. частина) і НТСА (наук. тов.-во студентів і аспірантів).
Університет є співзасновником трьох інститутів та двох коледжів. В цих структурах вчаться понад 30 тис. студентів.
В університеті здійснюється підготовка та перепідготовкафахівців з 31 напрямку й 81 природничих та соціально-гуманітарних спеціальностей і 157 спеціалізацій за ступеневою системою — бакалаври (4 роки) та спеціалісти (1 рік) або магістри (1,5-2 роки).
Щорічний конкурс до університету становить понад 3 чол. на місце, а на окремих факультетах — 6-11 чол. Це свідчить про високий рейтинг Київського університету.
В університеті працюють понад 2000 науково-педагогічних та понад 1000 наукових працівників на
160 кафедрах. Вчені ступені і звання мають понад 72% викладачів, зокрема 18,25% (371) викладачів — доктори наук, професори; 12 академіків та 19 членів-кореспондентів державних академій. Щороку науковцями та викладачами університету публікуються монографії, підручники, навчальні посібники та наукові статті, у тому числі за кордоном і у фахових виданнях. Окрім цього, до навч. процесу залучаються фахівці Нац. академії наук та інших академій.
Основними проблемами КНУ є реформування напрямів і форм д-ті унів-у у відповідності до форм Болонської декларації та проблема фінансування.