- •9. Економічні погляди і.В.Вернадського.(стр 147)
- •10. Економічні проблеми в роботах м.Х.Бунге.
- •11. Економічні проблеми в роботах учених університету Св. Володимира.
- •12. Етапи розвитку міжнародного бізнесу.
- •2. Ера експансії (1850 - 1914 р.Р.)
- •4. Ера національних держав (1945 -1970 м.М.)
- •13. Загрози та виклики міжнародному бізнесу в умовах глобалізації.
- •14. Зміст вищої освіти та тенденції її розвитку.(стр 9!крс)
- •15. Зміст стратегії міжнародного бізнесу та її елементи.
- •16. Зовнішня торгівля як історично перша форма міжнародного бізнесу, її суб’єкти та складові елементи
- •17. Інститут міжнародних відносин у структурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.(стр157)
- •18. Інструменти регулювання зовнішньої торгівлі на глобальних, регіональних та національних ринках.
- •19. Історія розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- •20. Історія становлення Інституту міжнародних відносин. (стр 157)
- •21. Київський національний університет імені Тараса Шевченка як провідний вищий навчальний заклад України.
- •22. Конкурентні стратегії компаній та їх типологія.
- •23. Конкуренція та монополія в міжнародному бізнесі.
- •27. Міжнародний бізнес як сфера господарської діяльності, економічна категорія, наука.(стр31 зел)
- •28. Міжнародний поділ праці як основна взаємодія національного та інтернаціонального в міжнародному бізнесі.
- •32. Обсяги, структура та проблеми зовнішньоторговельної діяльності українського бізнесу.
- •33. Організаційно-правові форми міжнародного бізнесу.
- •35. Особливості розвитку інтеграційного процесу у Європі
- •36. Особливості системи вищої освіти Німеччини.(97 крс)
- •37. Особливості системи вищої освіти у Великобританії.(78крс)
- •38. Особливості системи вищої освіти у Польщі.(103 крс)
- •39. Особливості системи вищої освіти у сша.(67крс)
- •40. Особливості системи вищої освіти Франції.(88крс)
- •41. Підготовка економістів-міжнародників в Інституті міжнародних відносин. (165крс)
- •42. Підприємництво та бізнес: спільне і відмінності.
- •43. Підприємство і фірма як визначальні суб’єкти бізнесу.
- •45 .Проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в Україну.
- •46. Проблеми інтеграції вищої освіти України у європейський освітянський простір.
- •47. Проблеми міжнародного бізнесу в роботах лауреатів Нобелевської премії.
- •48. Проблеми оптимального валютного простору у роботах р. Манделла.
- •49. Прямі зарубіжні інвестиції, їх суть, масштаби, динаміка, географія та структура.
- •Прямі інвестиції (акціонерний капітал) з України в економіці країн єс
- •55. Спеціальність «Міжнародний бізнес» у структурі Інституту міжнародних відносин.
- •56. Становлення і розвиток нових форм міжнародного бізнесу в умовах глобалізації
- •57. Становлення та розвиток освіти у Київському університеті Святого Володимира та національному університеті імені Тараса Шевченка. (123крс)
- •59. Суть менеджменту як сфери діяльності та науки.
- •61.Тенденції та проблеми розвитку малого й середнього бізнесу в Україні.
- •62.Теорія трансакційних витрат р. Коуза.
- •1. Україна здійснює зовнішньоторгівельі операції з 217 країнами світу.
- •64. Шляхи, форми та проблеми взаємодії України та сот.
22. Конкурентні стратегії компаній та їх типологія.
За способом досягнення конкурентних переваг виділяють три основні стратегії:
стратегію мінімальних витрат;
стратегію диференціації;
стратегію зосередження.
Стратегія мінімальних витрат, яка поширилася ще на початку 1970-х років, полягає у прагненні досягти мінімуму сукупних витрат на одиницю продукції і отримати прибуток вище середнього у галузі, незважаючи на наявність сильних чинників конкуренції. Таке становище захищає підприємство від суперництва конкурентів, оскільки завдяки низьким витратам воно може одержувати прибутки навіть після того, як конкуренти їх втратили в процесі боротьби за ринок.
Стратегія диференціації полягає у виведенні на ринок такої продукції чи послуги, яка сприймається у межах певної галузі як щось унікальне, відмінне від інших пропозицій. Диференціація є надійною стратегією для досягнення прибутковості вище середньої у галузі, оскільки гарантує (на певний час) захист від конкуренції завдяки прихильності покупців до певної марки товару та, як наслідок, меншої їх чутливості до ціни. Диференціація є корисною до тих пір, поки конкурентами не створено аналогічний товар.
Стратегія зосередження може набувати багатьох форм і полягає у фокусуванні уваги на конкретній групі покупців, сегменті ринку, товарній номенклатурі або ж на географічному регіоні. Мета стратегії зосередження – найкраще обслуговувати конкретну цільову групу і досягти конкурентних переваг у вузькому секторі. У більшості випадків фірма, що зосереджується на вузькому сегменті, досягає ефекту диференціації та мінімальних витрат порівняно з фірмами, які обслуговують весь ринок.
Конкурентні позиції компанії, а отже, і країни значною мірою залежать від стратегії, яку вона використовує у процесі своєї діяльності.
У бізнесі стратегія – цілісна система дій суб’єкта підприємницької діяльності, спрямованих на реалізацію мети, завдань і пріоритетів з урахуванням комплексу впливів різних чинників і розрахована на тривали й період.
Стратегію компанії можна розглядати на 3 рівнях:
Корпоративна (визначення цінностей компанії, що знаходять свій вияв у цілях підприємницької діяльності організації. Основними типами корпоративної стратегії є портфельна , стратегія розвитку та взаємозв’іязку бізнесу)
Конкурентна (комбінація певних видів діяльності та процесів, які дозволяють фірмі залучити цільову групу клієнтів). Може знаходити свій вияв у 3ох варіантах: лідерство, стратегія диференціації, стратегія зосередження.)
Функціональна (стратегія компанії в окремих функціональних сферах (маркетинг, фінанси, персонал) ці стратегії підсилюють конкурентну стратегію компанії й визначають види діяльності та процеси, що дозволяють мати від них користь
Залежно від масштабів компанії та характеру її поведінки на ринку виділяють такі стратегії:
Комунантна(локальна) передбачає швидку зміну сфери комерційної діяльності.
Патієнтна(сегментна) притаманна вузькоспеціалізованим компаніям, зосередженим на продукції. Що користується обмеженим попитом на відповідному сегменті ринку.
Віолентна(силова) ціль – зменшення витрат за рахунок ефекту масштабу виробництва, домінування на ринку шляхом витіснення конкурентів.
Експлерентна(піонерська) зорієнтована на радикальні інновації.