- •1.3 Типи морських суден
- •1 Будова судна
- •1.1 Назви основних частин судна
- •1.2 Положення судна відносно води
- •1.3 Типи морських суден
- •1.4 Типова форма морських суден
- •Що таке прибуток?
- •1.5 Класифікаційні товариства. Клас судна
- •1.6 Основні елементи корпусу судна
- •1.7 Системи набору корпусу суден
- •1.8 Суднові пристрої
- •1.8 .1 Рульовий пристрій
- •1.8 .2 Якірний пристрій
- •1.8.3 Швартовний пристрій
- •1.8.4 Буксирний пристрій
- •1.8.5 Вантажні пристрої
- •1.8.6 Закриття вантажних люків
- •1.8.7 Рятувальні засоби
- •1.8.8 Суднові щогли
- •1.8.9 Марки заглиблення. Вантажна марка
- •1.9 Суднові енергетичні установки
- •1.9.1 Головна енергетична установка
- •1.9.2 Електроенергетична установка
- •1.9.3 Допоміжна енергетична установка
- •1.10 Суднові системи
- •1.10.1 Загальні положення.
- •1.10.2 Трюмні системи
- •1.10.3 Системи штучного мікроклімату
- •1.10.4 Санітарні системи
- •1.10.5 Протипожежні системи
- •1.10.6 Системи енергетичної установки
- •1.10.7 Спеціальні системи нафтоналивних суден
- •1.10.8 Суднове електрообладнання
- •1.11 Суднобудівні матеріали
- •1.12 Будівництво і випробовування суден
- •2 Теорія судна
- •2.1 Основні площини і координатні вісі судна
- •2.2 Основні розміри судна і їх позначення
- •2.3 Форма корпусу судна
- •2.3.1 Теоретичне креслення судна
- •2.3.2 Елементи теоретичного креслення
- •2.4 Плавучість суден
- •Основні положення
- •2.4.2 Визначення маси судна
- •2.4.3 Визначення посадки судна
- •2.4.4 Запас плавучості судна
- •2.5 Початкова остійність суден
- •2.5.1 Загальні положення
- •2.5.2 Початкова остійність
- •2.6 Остійність суден на великих кутах крену
- •2.6.1 Діаграма статичної остійності
- •Вимоги Міжнародної морської організації (імо)* до діаграми статичної остійності:
- •2.6.2 Критерій погоди
- •2.6.3 Вимоги до остійності суден при перевезенні зерна
- •2.7 Непотоплюваність суден
- •2.8 Ходовість суден
- •2.8.1 Загальні положення
- •2.8.2 Опір руху суден
- •2.8.3 Шляхи зменшення опору руху суден
- •2.9 Керованість суден
- •2.10 Хитавиця суден
- •2.11 Міцність суден
- •Основні характеристики судна “timber navigator”
- •Перелік літератури
2 Теорія судна
2.1 Основні площини і координатні вісі судна
В морських навчальних закладах є дві профілюючі дисципліни – судноводіння і управління судном. В судноводінні судно розглядається як матеріальна точка, в управлінні судном - як фізичне тіло, яке має розміри –довжину, ширину і висоту.
Коли судно розглядається не як матеріальна точка, а як фізичне тіло, при його проектуванні, побудові і експлуатації використовується декартова система координат – система трьох взаємно перпендикулярних площин, яка показана на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1– Основні площини судна
Перша (горизонтальна) площина називається основною (ОП) і проходить по внутрішній поверхні горизонтального кіля.
Друга (вертикальна) площина називається діаметральною (ДП) і ділить корпус судна на дві симетричні половини – правий борт (ПрБ) і лівий борт (ЛБ).
Третя (вертикальна) площина проходить через середину судна, називаєтьсяміделем, позначається ( ) і ділить судно на дві половини – носову і кормову.
На англійській мові ці площини позначаються:
ОП – BL (body line);
ДП – CL (central line);
–(middle).
Лінії перетину цих площин – це координатні вісі. Повздовжня вісь – вісь ОХ. Координата Х в носовій частині судна додатна (+), в кормовій частині від’ємна (-).
Поперечна вісь – вісь ОУ. Координата У з правого борту додатна (+), з лівого від’ємна (-).
Вертикальна вісь – вісь OZ. Координата Z всюди додатна (+).
Розрахункова частина судна обмежується двома вертикальними площинами, паралельними міделю. Ці площини називаються носовим і кормовим перпендикулярами.
В документації іноземних суден третя координатна площина проходить через кормовий перпендикуляр (вісь баллера керма). Тоді координата Х всюди додатна (+).
2.2 Основні розміри судна і їх позначення
Довжина найбільша, м Lmax
Довжина між перпендикулярами (розрахункова), м L
Ширина найбільша, м Bmax
Ширина розрахункова, м B
Висота борту, м D
Висота судна, м Hmax
Висота надводного борту, м f
Осадка розрахункова, м d
2.3 Форма корпусу судна
2.3.1 Теоретичне креслення судна
Вичерпну характеристику обводів корпусу судна дає теоретичне креслення (Рис.2.2).
Рис 2.2 Теоретичне креслення судна
Як і кожне креслення воно має три проекції Горизонтальна проекція називається полуширота, фронтальна – бік, профільна – корпус Горизонтальна проекція називається полуширотою тому, що в силу симетрії судна відносно ДП креслять тільки лівий борт. На кожній проекції показані перерізи корпусу площинами, паралельними основним площинам. На фронтальній проекції (бік) перерізи паралельні ДП називаються батоксами .На горизонтальній проекції (полуширота) перерізи, паралельні ОП , називаються ватерлініями. Відстані між ватерлініями рівні. Та ватерлінія, яка відповідає розрахунковій осадці судна з вантажем, називається конструктивною ватерлінією (КВЛ). Вертикальні лінії, проведені через кінці конструктивної ватерлінії називаються носовим і кормовим перпендикулярами. Відстань між ними так і називають довжиною судна між перпендикулярами . На профільній проекції (корпус) перерізи, паралельні міделю, називаються теоретичними шпангоутами .В силу симетрії судна відносно ДП на правій половині корпусу викреслюють носові шпангоути, на лівій – кормові. Довжину судна між перпендикулярами розбивають на 20 рівних по довжині частин - тому 21 теоретичний шпангоут (від 0 до 20).Відстань між теоретичними шпангоутами називається теоретичною шпацією В районах кінцівок судна форма корпусу сильно змінюється, Тому там наносять проміжні теоретичні шпангоути 1/4 ,1/2, ¾, 181/2, 191/2.