1.9.2 Електроенергетична установка

Суднова електроенергетична установка складається з комплексу обладнання , призначеного для перетворення енергії палива в електричну (дизель - генератори), розподіл її по судну (розподільчі пристрої і суднові сіті) і перетворення в інші види - теплову, механічну, світлову, хімічну, електричну з іншими параметрами.

Основні риси суднової електроенергетичної установки – надійність і автоматизація.

Автоматизація забезпечується дистанційним або автоматичним пуском дизель – генераторів. автоматичною синхронізацією генераторів, автоматизацією роботи окремих механізмів і пристроїв, автоматизацію режимів роботи електростанції відповідно до режимів експлуатації судна.

1.9.3 Допоміжна енергетична установка

Допоміжна енергетична установка призначена для постачання пари всім механізмам і системам, які є на судні. Вона забезпечує роботу головної енергетичної установки та життєдіяльність на судні. Включає в себе допоміжний і утилізаційний котли. Допоміжний котел працює на стоянці судна або при певних режимах при русі, коли потрібна велика кількість пари.

Утилізаційний котел використовує теплоту вихлопних газів і забезпечує судові потреби парою при роботі головного двигуна.

На деяких суднах пара від утиль котла приводить в дію парогенератор, який виробляє електроенергію для судових потреб.

1.10 Суднові системи

1.10.1 Загальні положення.

Cудновою системою називають мережу трубопроводів з арматурою, обслуговуючими їх механізмами, апаратами і приладами, призначену для виконання певної загальносуднової мети.

Як правило по суднових системах переміщується рідина (вода, нафта і нафтопродукти, різні масла) або газ ( повітря, вуглекислий газ, азот).

Труби для трубопроводів частіше всього бувають із сталі. Для покращення корозійної стійкості труби оцинковують як ззовні, так і з середини. Є й інші способи захисту труб від корозії: лакофарбові покриття, покриття пластиком, протекторний захист, катодний захист.

Більшість труб систем з’єднують між собою зварюванням. Окрім зварювання окремі ділянки труб з’єднують з допомогою фланців, муфт. Бувають дюритові з’єднання, коли на кінці труб натягують короткі гумові чи пластмасові шланги і обтискують їх хомутами.

Арматура – це всілякі клапани, засувки, захлопки, крани, фільтри, трійники, хрестовини, це приймальні коробки, стічні колодязі і т. п.

Механізми суднових систем – це насоси (поршневі, відцентрові, пропелерні, ежекторні), вентилятори, компресори всіляких типів, це двигуни (електричні, гідравлічні, теплові), це сепаратори .

Труби і арматуру класифікують за умовним проходом – 15 мм (1/2 дюйма), 20 мм (3/4дюйма), 30мм (дюйм) і т. д.

Апарати суднових систем – це підігрівачі, охолоджувачі, які в більшості випадків являють собою велику кількість трубок, закріплених в трубних дошках.

Прилади – це контрольно-вимірювальна апаратура, яка показує тиск і температуру рідини чи газу а також рівень рідини.

Суднові системи поділяються на загально суднові, системи енергетичної установки і спеціальні системи нафтоналивних суден.

До загально суднових систем відносять: трюмні (осушувальна, водовідливна, спускна і перепускна, кренова, диферентна,баластна, повітряних труб, вимірювальних труб), штучного мікроклімату (вентиляції, опалення і кондиціювання повітря), санітарні (холодної і гарячої води, стічно – фанова), протипожежні (сигнальна, водяна протипожежна, спринклерна, парова протипожежна, вуглекислотна протипожежна, піногасіння)

Системи енергетичної установки – паливна, масляна, охолоджувальна, стисненого повітря, повітряно – газова, конденсатна та живлення.

Спеціальні системи нафтоналивних суден – вантажна, зачистна, підігріву в’язких нафтопродуктів. мийки танків, інертних газів.

Основні вимоги до всіх суднових систем – висока надійність, корозійна стійкість, висока ступінь автоматизації і механізації.