61. Аудиторская проверка состояния учета и отчетности.

Основними завданнями перевірки стану бухгалтерського обліку на підприємстві є:

- вивчення організації обліку та контролю за раціональним використанням грошових коштів і матеріальних ресурсів, забезпеченням власності підприємства;

- установлення повноти, своєчасності та достовірності відображення господарських і фінансових операцій в первинних документах і облікових регістрах відповідно до діючих національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів;

- контроль за достовірністю відображення в бухгалтерському обліку та фінансової звітності кількісних і якісних показників роботи підприємства.

Бухгалтерський облік на підприємстві має вестися безперервно – з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та здійснення всіх господарських операцій несе власник або уповноважений ним орган, який здійснює керівництво підприємства відповідно до законодавства та установчих документів.

На першому етапі перевірки аудитор має ознайомитися зі структурою бухгалтерського апарату підприємства, організаційними формами та методами ведення бухгалтерського обліку.

Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами та працівниками вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Забезпечує дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Аудитор повинен перевірити, чи не обмежуються на підприємстві права головного бухгалтера і як він виконує свої обв’язки. Під час розгляду посадових інструкцій робітників бухгалтерії, аудитор повинен установити, чи немає випадків, коли в окремих її співробітників, які мають право підписувати документи на відпуск матеріальних цінностей та видачу грошових коштів або зайняті обробкою таких документів, неправомірно покладено виконання обов’язків, пов’язаних з матеріальною відповідальністю за ці цінності.

Аудитор повинен проаналізувати укомплектованість штатів бухгалтерії, причини плинності кадрів облікових працівників, рівень їхньої кваліфікації і т.д.

Оскільки основними об’єктами, які досліджує аудитор,є первинні бухгалтерські документи, облікові регістри та фінансова звітність підприємства, то йому для правильної оцінки наданої інформації необхідно ознайомитися з прийнятою на підприємстві відповідного н6аказу про облікову політику.

Аудитору необхідно перевірити підстави переходу підприємства на спрощену систему обліку й звітності, а також наявність на підприємстві оформленого належним чином Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою.

Важливим об’єктом аудиту є постановка первинного обліку на підприємстві. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарських операцій, або безпосередньо після їх закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які складали та підписали ці документи.

Важливе значення для функціонування систем обліку має суворе додержання кореспонденції рахунків, що передбачено П(С)БО.

З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряється і документально підтверджується їх наявність, стан і оцінка. Аудитор має перевірити своєчасність і періодичність інвентаризації, особливо тих, проведення яких є обов’язковим згідно з чинним законодавством.

На самому початку аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства встановлюється відповідність чинним законодавчим та іншим нормативно правовим актам. Фінансова звітність складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звіту.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, аудитор повинен перевірити наявність таких даних: дата звітності за звітний період; валюту звітності та одиницю її виміру; відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду; облікову політику підприємства та її зміни; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; участь у спільних підприємствах; виявлені помилки минулих років та пов’язане з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів і т.д.

Доцільно встановити відповідність даних кожної статі фінансової звітності даним аналітичного обліку, оборотам і залишкам синтетичних рахунків у Головній книзі. При цьому кожна стаття балансу має бути про інвентаризована і підтверджена відповідними актами, довідками тощо.

Також аудитору слід перевірити, щоб фінансова звітність підприємства формувалась з дотриманням таких принципів: автономності підприємства, безперервної діяльності, періодичності, історичної (фактичної) собівартості, нарахування та відповідності доходів і витрат, повного висвітлення, послідовності, обачності, превалювання змісту над формою, єдиного грошового вимірника.

Наприкінці перевірки аудитор має переконатися, що фінансова звітність підприємства задовольняє всіх користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб.