54. Аудит затрат производства и затрат деятельности

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства визначаються П(С)БО 16 «Витрати».

Облік витрат на виробництво і реалізацію продукції базуються на складанні первинної документації, в якій відображаються всі операції з виробництва і випуску продукції.

Перевірка правильності віднесення витрат на виробництво і реалізацію продукції є одним з основних показників, який визначає якість роботи підприємства. Собівартість продукції впливає на формування прибутку і відповідно податку на прибуток у бюджет.

Затрати, які утворюють собівартість продукції, складаються з таких елементів:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Під час перевірки необхідно звернути особливу увагу на матеріальні затрати:

- правильність оцінки матеріальних цінностей, які внесені в собівартість продукції;

- чи мають місце списання на собівартість затрат, які не належать до матеріальних цінностей, а також випадки списання на виробничі рахунки ПДВ;

- чи було віднесено на затрати основної діяльності вартості матеріалів, використаних на будівництво, ремонт, модернізацію основних засобів більше, ніж встановлено законодавством;

- чи правильно оцінені і списані повернені відходи (вони оцінюються за ціною можливого використання);

- чи правильно відображено в обліку затрати на тару і упаковку (якщо вартість тари оплачується покупцем вище ціни матеріальних цінностей, то вона вноситься в затрати на її придбання);

- чи правильно списана нестача і втрати в межах норм природних збитків;

- чи правильно віднесена на затрати сума безнадійної заборгованості, строк позовної давності яких минув;

-чи правильно віднесено суми витрат, пов’язаних з придбанням, добудовою об’єкта незавершеного будівництва та введення його в експлуатацію.

Не вносять у собівартість продукції: витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг; придбання, реконструкцію, будівництво та інші поліпшення основних фондів.

Слід пам’ятати, що до складу витрат підприємства належать суми зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового соціального страхування фізичних осіб.

При нарахуванні амортизації внесення її в собівартість підлягають ті основні фонди, які використовуються для власного виробничого використання.

Шляхом зіставлення даних матеріальних складів про відпуск сировини і матеріалів у виробництво з показниками цехів про надходження їх у виробництво та на підставі аналізу записів з кредиту рахунка 201 «Сировина і матеріали» і дебету рахунку 23 «Виробництво» аудитор може підтвердити списання матеріальних витрат на виробничі потреби і внесення їх у собівартість продукції.

З іншого боку, аудитор перевіряє правильність списання суми витрат на фінансові результати наприкінці звітного періоду.

Для перевірки правильності визначення фактичної собівартості сировини і матеріалів аудитору необхідно дослідити первинні документи постачальника (накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні), у яких зареєстровано ціну, транспортні та інші видатки, пов’язані з придбанням матеріалів. Товарно-транспортні документи зіставляються з даними бухгалтерського обліку (книгою обліку надходжень вантажів, журналом-ордером, відомістю), у яких показано кількість отриманих матеріалів та їхню вартість. Затрати на сировину і матеріали перевіряються шляхом визначення правильності застосування технічно обґрунтованих норм їх витрачання.

Під час ревізії витрат діяльності важливо перевірити фактичну собівартість окремих видів продукції за калькуляційними статтями витрат.

Групування витрат за видами діяльності:

- собівартість реалізації (собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт і послуг);

- загальновиробничі витрати (виробничі накладні витрати, витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування);

- адміністративні витрати ( на утримання адміністративного персоналу, на відрядження, оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, канцелярські, поштово-телеграфні послуги, податки, збори);

- витрати на збут (витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, на маркетинг і рекламу, на оплату праці і комісійні продавцям, амортизація, ремонт і утримання основних фондів);

- інші операційні витрати (на дослідження і розробку, собівартість реалізованої валюти, сумнівні і безнадійні борги, від операційної курсової різниці, нестачі і псування цінностей, штрафи, пені, неустойки)