![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ
- •Основні етапи гравіметричного аналізу
- •Методика
- •Титриметричні методи аналізу
- •Вимірювальний посуд
- •Способи визначення концентрації розчинів
- •Еквівалент
- •Розрахунки в титриметричному аналізі
- •Концентрація водневих іонів. Поняття про рН
- •Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ.
- •Сильні та слабкі кислоти і основи
- •Слабкі кислоти і основи
- •Солі сильних основ і сильних кислот
- •Солі слабких кислот і сильних основ
- •Солі сильних кислот і слабких основ
- •Солі багатоосновних кислот. Кислі солі багатоосновних кислот
- •Буферні розчини
- •Робочі розчини методів кислотно-основного титрування
- •Визначення точки еквівалентності
- •НInd = H+ + Ind-
- •Na2B4O7 + 2HCl + 5H2O = 4H3BO4 + 2NaCl
- •Методика
- •Приготування робочого розчину їдкого натру
- •Завдання. Приготувати 500 мл 0,1 н розчину NаОН
- •Розрахунок наважки
- •Приготування вихідного розчину щавлевої кислоти
- •Завдання. Приготувати 250 мл 0,1 н розчину щавлевої кислоти
- •Встановлення нормальності розчину їдкого лугу
- •Лабораторна робота № 2
- •Визначення вмісту вуглекислого натрію (соди)
- •Методика
- •Лабораторна робота № 3
- •Визначення вмісту оцтової кислоти
- •Методика роботи
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Методи окиснення-відновлення
- •Властивості окисно-відновного потенціалу
- •Індикатори методів окиснення-відновлення
- •Робочі розчини методів окиснення-відновлення
- •Перманганатометрія
- •Приготування робочого розчину перманганату калію
- •Розрахунок наважки КMnO4
- •Приготування вихідного розчину щавлевої кислоти
- •Методика
- •Лабораторна робота № 4
- •Перманганатометричне визначення пероксиду водню
- •2KMnO4 +5H2O2+3H2SO4 = 2MnSO4+K2SO4+5O2+8H2O
- •Методика
- •Йодометрія
- •Слабких відновників
- •Сильні кислоти
- •Умови проведення йодометричних визначень
- •Приготування робочого розчину тіосульфату натрію
- •Методика
- •Методика
- •Умови проведення визначення
- •Методика
- •Побудова градуювального графіка
2KMnO4 +5H2O2+3H2SO4 = 2MnSO4+K2SO4+5O2+8H2O
Методика
Розчин задачі в мірній колбі на 100 мл розбавляють дистильованою водою до мітки і перемішують. Відбирають піпеткою 20(25) мл цього розчину, переносять у колбу для титрування, доливають 10-15 мл сірчаної кислоти (1:4) і титрують робочим розчином перманганату (без нагрівання) до появи рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1 хв. Кількість пероксиду в грамах розраховують за формулою:
BH2O2 |
= |
NKMnO4 VKMnO4 EH2O2 100 |
||
1000 |
A |
|||
|
|
де NKMnO4 - нормальність робочого розчину;
VKMnO4 - об’єм робочого розчину, що витрачено на титрування; EH2O2 - еквівалент пероксиду водню;
100 - загальний об’єм розчину задачі; А – об’єм розчину задачі, взятий для титрування (аліквотна частина).
Йодометрія
Йодометричні методи аналізу засновані на реакціях окиснення-відновлення, які пов’язані з перетворенням вільного йоду на іодид-іони або навпаки.
J2 + 2e = 2J- - йод виступає як окисник; 2J- - 2e = J2 - йодид-іон - як відновник.
Йодометрія посідає особливе місце серед методів окиснення-відновлення. Це зумовлено декількома причинами.
1. Нормальний окисно-відновний потенціал пари J2/2J- дорівнює 0,54 В і є проміжним серед значень потенціалів сильних окисників і відновників.
E |
0 |
=1,54 |
MnO |
- + 5e + 8H+ |
= Mn2+ |
+ 4H O |
|
|
|
4 |
|
2 |
|
E0 |
= 0,54 |
J2 + 2e = 2J- |
|
|
||
E0 |
= -0,96 |
SnO32- + 2e + H2O = SnO22- = 2OH- |
126