- •КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ
- •Основні етапи гравіметричного аналізу
- •Методика
- •Титриметричні методи аналізу
- •Вимірювальний посуд
- •Способи визначення концентрації розчинів
- •Еквівалент
- •Розрахунки в титриметричному аналізі
- •Концентрація водневих іонів. Поняття про рН
- •Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ.
- •Сильні та слабкі кислоти і основи
- •Слабкі кислоти і основи
- •Солі сильних основ і сильних кислот
- •Солі слабких кислот і сильних основ
- •Солі сильних кислот і слабких основ
- •Солі багатоосновних кислот. Кислі солі багатоосновних кислот
- •Буферні розчини
- •Робочі розчини методів кислотно-основного титрування
- •Визначення точки еквівалентності
- •НInd = H+ + Ind-
- •Na2B4O7 + 2HCl + 5H2O = 4H3BO4 + 2NaCl
- •Методика
- •Приготування робочого розчину їдкого натру
- •Завдання. Приготувати 500 мл 0,1 н розчину NаОН
- •Розрахунок наважки
- •Приготування вихідного розчину щавлевої кислоти
- •Завдання. Приготувати 250 мл 0,1 н розчину щавлевої кислоти
- •Встановлення нормальності розчину їдкого лугу
- •Лабораторна робота № 2
- •Визначення вмісту вуглекислого натрію (соди)
- •Методика
- •Лабораторна робота № 3
- •Визначення вмісту оцтової кислоти
- •Методика роботи
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Методи окиснення-відновлення
- •Властивості окисно-відновного потенціалу
- •Індикатори методів окиснення-відновлення
- •Робочі розчини методів окиснення-відновлення
- •Перманганатометрія
- •Приготування робочого розчину перманганату калію
- •Розрахунок наважки КMnO4
- •Приготування вихідного розчину щавлевої кислоти
- •Методика
- •Лабораторна робота № 4
- •Перманганатометричне визначення пероксиду водню
- •2KMnO4 +5H2O2+3H2SO4 = 2MnSO4+K2SO4+5O2+8H2O
- •Методика
- •Йодометрія
- •Слабких відновників
- •Сильні кислоти
- •Умови проведення йодометричних визначень
- •Приготування робочого розчину тіосульфату натрію
- •Методика
- •Методика
- •Умови проведення визначення
- •Методика
- •Побудова градуювального графіка
Fe + HCl + HNO3 SYMBOL 174 \f "Symbol2003 Fe + HCl + H2O2 .
Останній розраховують згідно з рівнянням реакції:
Na2B4O7 + 7H2O = 2NaOH + 4H3BO3 2NaOH + 2HCl = 2NaCl + 2H2O
У сумі маємо:
Na2B4O7 + 2HCl + 5H2O = 4H3BO4 + 2NaCl
Згідно з цією реакцією, одна молекула бури відповідає двом молям атомів водню, тому еквівалент її буде дорівнювати половині її молекулярної маси, тобто 190,71 г. Iз pівняння (1) одержимо g=4,7677 г. На аналітичних терезах зважують 4,7677 г бури, переносять її у вимірювальну колбу на 250 мл і розчиняють у воді. Потім розводять водою до риски і добре перемішують. Бура досить погано розчиняється в холодній воді, тому краще спочатку перенести наважку в склянку і розчинити в гарячій воді, розчин охолодити, перенести у вимірювальну колбу на 250 мл, добре помити склянку і цей розчин перенести до вимірювальної колби. Розчин у ній розводять, доводять до риски водою і перемішують.
Можна взяти й іншу, близьку до розрахованої, наважку ( зважити її також необхідно з точністю до 0,0001 г) і розрахувати нормальність розчину бури, що його отримали, таким чином:
з |
4,7677 г |
- 250 мл 0,1 н розчину |
з |
А г |
- 250 мл х н розчину |
x = 0,1 A 4,7677
(Вихідні речовини необхідно завжди зважувати з точністю до ± 0,0001 г, а нормальність розчину розраховуютьдо четвертого знаку).
Наважки на аналітичних терезах зважують в скляних бюксах. Попередньо зважують бюкс на аналітичних терезах також з точністью до 0,0001 г.
Встановлення нормальності розчину соляної кислоти
Методика
Бюретку заповнюють робочим розчином соляної кислоти і доводять до риски. Далі беруть три конічні колби на 150-200 мл і в кожну з них піпеткою вводять по 25 мл приготовленого розчину бури і по 1-2 краплини індикатора - метилового червоного або метилоранжу. Індикатор обирають з таких міркувань.
113