21. Засада недоторканності житла чи іншого володіння особи

Ст. 13: Недоторканість житла чи ін. володіння особи – не допускається проникнення до житла чи ін. володіння особи, проведення в них огляду/обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених КПК. - означає не лише заборону входити до нього всупереч волі осіб, які в ньому проживають на легальних підставах, а й заборону розголошувати все, що в ньому відбувається. Недоторканними є також особисті речі, документи, кореспонденція, інші особисті папери та майно, що зберігаються у житлі чи іншому володінні особи.

Житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і пр. статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому ФО, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом (ч. 2 ст. 233 КПК) ЄСПЛ: + офісні приміщення, які належать ФО, а також офіси ЮО, їх філій та ін. приміщення.

Ін. володіння - ТЗ, зем. ділянка, гараж, ін. будівлі чи приміщення побутового, службового, госп., виробничого та ін. призначення тощо, які знаходяться у володінні особи (ч. 2 ст. 233 КПК).

Проникнення може бути під час огляду (ст. 237 КПК) чи обшуку (ст. 234 КПК), а також при проведенні слідчого експерименту (ч. 5 ст. 240); обстеженні публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК); застосування деяких засобів забезпечення кримінального провадження. У будь-якому випадку таке проникнення можливе тільки на підставі попереднього рішення про це слідчого судді. Ніхто не має права проникнути до житла чи ін. володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч. 3 цієї ст. Слідчий, прокурор може до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи ін. володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді

Нормативна основа: 1) ст. 35 КУ (не допускається проникнення до житла чи ін. володіння особи, проведення в них огляду/обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий ін., встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до ін. володіння особи, проведення в них огляду і обшуку); 2) м-п акти; 3) КПК.

22. Засади таємниці спілкування та невтручання у приватне життя

Таємниця спілкування – під час крим. провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та ін. кореспонденції, ін. форм спілкування. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених КПК, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в ін. спосіб неможливо досягти цієї мети. Інфа, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань крим. провадження.

"Клас та інші проти ФРН" (від 6 вересня 1978 р.), існування зак-ва, що дає повноваження по здійсненню спостереження за листуванням, пошт. відправленнями і телефон. розмовами, є у виняткових випадках необхідним у демократичному суспільстві в інт. Нац. безпеки і/або для попередження безладдя або злочинів. При цьому в пр. сис-мі д-ви повинні існувати адекватні й ефективні гарантії проти зловживання з боку ОДВ, уповноважених на здійснення такого спостереження.

ЄСПЛ: має забезпечуватись таємниця листування підсудного/ув’язненого з адвокатом!

Нормативна основа: 1) ст. 31, 32 КУ (кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та ін. кореспонденції. Винятки встан. лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочину чи з'ясувати істину під час розслідування крим. справи, якщо ін. способами одержати інфу неможливо. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інфи про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах нац. безпеки, економ. добробуту та прав людини. Кожний гр-н має право знайомитися в ОДВ, ОМС, установах і орг. з відомостями про себе, які не є держ. або ін. захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інфу про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інфи, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням, поширенням такої недостовірної інфи); 2) ЗУ «Про телекомунікації», «Про поштовий зв’язок».+ ЗДПЛ, МПГПП, КЗПЛ

Ст. 15: під час кримінального провадження кожному гарантується невтручання у приватне (особисте і сімейне) життя.

ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що не існує вичерпного визначення "приватне життя", це дуже широкий термін, який охоплює такі сфери, як: а) фізична та психологічна цілісність особи, зокрема, медичне обслуговування, психіатричні огляди, психічне здоров'я; б) аспекти фізичної (функціональні властивості організму - вік, стан здоров'я, швидкість реакції, зріст, сила та ін.) та соціальної особистості людини (як члена суспільства, який перебуває у сфері впливу різних відносин, що складаються у процесі виробництва та споживання матеріальних благ, - національність, сімейний стан, професія тощо), включаючи конфіскацію документів, необхідних для ідентифікації людини; в) прізвище особи, її репутація; г) фотографія; д) гендерна ідентифікація (усвідомлення індивідом своєї статевої належності, переживання ним своєї маскулінності/фемінності та готовність виконувати визначену статеву роль), транссексуальність, сексуальна орієнтація, сексуальне життя; є) право на особистий розвиток (процес формування особистості у напрямах адаптації, індивідуалізації та інтеграції в суспільстві) та створення і розвиток відносин з іншими людьми та зовнішнім світом; ж) право на самовизначення (гарантована можливість саморозвитку та самореалізації людини) та особиста автономія; з) діяльність професійного та ділового характеру, а також обмеження на зайняття професійною діяльністю; і) досьє чи дані, що складаються службами безпеки чи іншими державними органами; й) інформація про ризики для здоров'я людини; к) обшуки та конфіскації; л) стеження за комунікаціями та телефонними розмовами тощо. Приватне життя може включати не лише засоби його охорони у житлі чи інших приватних приміщеннях, а й стосуватися середовища взаємодії людини з іншими особами, навіть у публічному контексті.

Що стосується поняття "сімейне життя", то ЄСПЛ виходить із того, що питання наявності чи відсутності "сімейного життя" є здебільшого питанням факту, що залежить від реальності існування на практиці близьких особистих зв'язків. До сфери "сімейне життя" суд відносить: природний зв'язок між матір'ю та дитиною; дитиною та близькими родичами; питання опіки; усиновлення, імміграції дитини; спільного проживання без оформлення шлюбу; відносини у шлюбі, що укладений не відповідно до національного законодавства, тощо.

2. Ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про приватне життя особи без її згоди, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

3. Інформація про приватне життя особи, отримана в порядку КПК не може бути використана інакше як для виконання завдань крим. пров.

4. Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя, зобов'язаний запобігати розголошенню такої інформації. (забезпечується певними санкціями, зокрема, крим.-пр. (ст. 182 КК); цив.-пр. (позов про відшкодування шкоди внаслідок незакон. дій органів досуд. Розслід./про відшкодування мор. шкоди за поширення недостов. Інф./інф., що порочить честь, гідність, ділову репутацію) та ін.)