- •2. Форми взаємодії науки і техніки.
- •3. Типи, фактори і характери розвитку суспільства.
- •4. Підходи до визначення ролі науково-технічного прогресу в розвитку суспільства представників різних шкіл економічної науки.
- •5. Екзогенний та ендогенний науково-технічний прогрес.
- •6. Технологічні зміни та їх вимірювання.
- •7. Теорії циклічного економічного розвитку.
- •8. Інноваційні теорії технологічних змін.
- •9. Теорії технократичного суспільства.
- •10. Сучасні концепції інноваційного розвитку
- •11. Системний підхід в інноватиці.
- •12. Сутність та взаємозв'язок понять відкриття, винахід, новинка, нововведення, інновація
- •13. Підходи до визначення терміну "інновація".
- •14. Підходи до класифікації інновацій.
- •15. Життєвий цикл інновації, шляхи його подовження
- •16. Джерела інноваційних ідей
- •17. Інноваційна інфраструктура: сутність та складові.
- •17. Інноваційна інфраструктура: сутність та складові.
- •18. Підприємство як суб’єкт реалізації інновацій.
- •19. Класифікація інноваційних підприємств та організацій.
- •20.Споживач як суб’єкт реалізації інновацій
- •21. Держава у створенні зовнішнього середовища для розробників та споживачів інновацій.
- •22. Необхідність державного втручання у науково-технічну та інноваційну діяльність.
- •23. Теоретичне обґрунтування діяльності держави в економіці загалом та у науково-технічній й інноваційній сферах зокрема.
- •24. Функції держави у науково-технічній та інноваційній сферах.
- •26. Підходи до визначення державної науково-технічної та інноваційної політики.
- •27. Нормативно-правова основа формування та реалізації науково-технічної та інноваційної політики.
- •28. Сутність і дія інструментів державної науково-технічної та інноваційної політики.
- •29. Підходи до класифікації інструментів державної науково-технічної та інноваційної політики.
- •30. Методи впливу держави на науку, техніку та інновації
- •31. Адміністративно-відомчий метод: сутність, особливості, переваги та недоліки застосування.
- •33 Система пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки як основа реалізації програмно-цільового методу.
- •34. Науково-технічний потенціал як об’єкт науково-технічної політики.
- •35. Сутність та показники функціонування складових науково-технічного потенціалу.
- •37. Характеристика основних джерел фінансового забезпечення розвитку науки, техніки та інновацій.
- •38. Фонди та їх роль у фінансовому забезпеченні науково-технічної та інноваційної діяльності.
- •39. Предмет, завдання і принципи наукової та науково-технічної експертизи, її суб’єкти та об’єкти.
- •40. Об’єкти та суб’єкти відносин у сфері науково-технічної інформації.
33 Система пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки як основа реалізації програмно-цільового методу.
Принципи вибору і реалізації пріоріт напрямків
1)Принцип комплексності – охоплювати більшість соц.-ек проблем, синергічних ефект
2)Принцип цільової спрямованості- деталізація цілей на рівні окремих проектів
3)Принцип альтернативності – набір можливостей
4)Принцип керованості формування організаційних структур управління процесами вибору і реалізації напрямків
Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки». Цей Закон визначає правові, фінансові та організаційні засади цілісної системи формування та реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні.
Правовою основою формування та реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки є Конституція України, Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність", Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", інші закони України.
Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки формуються на п'ять років на підставі прогнозу розвитку науки і техніки і є складовою прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період до 5 років
Встановлені стратегії пріоритет напрямки на 2011-2021р
Освоєння нових технологій транспортування енергії, енегроефективні ресурсозберігаючі технології та освоєння альтернативних джерел енергії
Освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетокосмічної, суднобудівної техніки
Нові технології в-ва матеріалів, їх оброблення та зєднання,
Технологічне оновлення та розвиток АПК
Нові технології та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування та фармацевтики
Широке застосування технологій більш чистого в-ва та охорони навк серед
Розвиток сучасних інф комунікаційних технологій
Закон про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки(16.10.12-останні зміни)
Відповідно до Закону пріоріт напряму визначають як науково-економ та соціальні обґрунтовані напрями н=т розвитку на довгостр період(понад 10 років)
Пріоритетні напрямки до 2020р
Енергетика та енегроефективність
Наука про життя
Нові речовини та матеріали
Раціональне природокористування
Інформаційні та комунікаційні технології
34. Науково-технічний потенціал як об’єкт науково-технічної політики.
Науково-технічний потенціал визначається сукупністю матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, які спрямовуються у сферу науково-технічної діяльності і здатні забезпечити ефективніше використання суспільної праці. Його невід'ємними частинами є інноваційний та науковий потенціал.
Інноваційний потенціал характеризується сукупною здатністю науково-технічних знань і практичного досвіду, наявних у суспільства на певному етапі розвитку, які забезпечують найбільш повне використання ресурсів економічного потенціалу. Отже, інноваційний потенціал є продуктом реалізації науково-технічного потенціалу і одночасно підсистемою системи економічного потенціалу.
Джерелами інноваційного потенціалу є інформаційні ресурси, результати фундаментальних досліджень, наукових відкриттів, винаходів, наукових та дослідно-конструкторських розробок. Інноваційний потенціал країни - це здатність фундаментальної і прикладної науки забезпечити впровадження новацій у процес виробництва та оновлення продукції.
Науковий потенціал визначається сукупністю ресурсів і можливостей сфери науки будь-якої системи за наявних форм організації та управління ефективно вирішувати виробничі завдання. Елементами є: наукові кадри, фінансові ресурси, матеріально-технічна база, інформаційне забезпечення.
Узагальнюючими показниками розвитку та оцінки науково-технічного потенціалу України є: обсяги фінансування науково-технічних робіт; розвиток різних джерел інноваційного фінансування; динаміка частки фінансування наукових розробок з державного бюджету; обсяги виконаних наукових і науково-технічних робіт та темпи їхнього зростання; мережа наукових та науково-дослідних закладів, їхня динаміка; чисельність працівників наукових та науково-дослідних закладів, їхній якісний склад; частка науково інноваційної продукції в загальних обсягах промислового виробництва.
Науковий потенціал України базується на розгалуженій мережі наукових інститутів, науково-дослідних закладів, які існують у системі Національної академії наук, міністерств і державних комітетів.
Метою розвитку науково-технічного потенціалу країни є створення умов для підвищення продуктивності праці та конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників шляхом технологічної модернізації національної економіки, підвищення рівня їх інноваційної активності, виробництва інноваційної продукції, застосування передових технологій, методів організації та управління господарською діяльністю для покращання добробуту громадян та забезпечення стабільного економічного зростання.