- •«Психодіагностика»
- •2. На які фази поділяється психодіагностичний процес? Обґрунтуйте поділ діагностичного процесу на основні об’єктивні та суб’єктивні компоненти.
- •3. Що таке валідизація методів психодіагностики? Які вам відомі види валідності? Яка їх сутність?
- •4. Яких правил (і чому) необхідно дотримуватись при графічному відображенні результатів дослідження? Види унаочнення результатів дослідження.
- •5. Що таке “кореляція”, “ коефіцієнт кореляції” та як його визначати? Що означає здійснювати кореляційний аналіз?
- •6. Дайте характеристику факторів, які можуть негативно вплинути на отримання об’єктивних результатів при вивченні певної вибірки. Що визначає обсяг вибірки?
- •7. Розкрийте основні положення психолого-педагогічної діагностики, основні групи проблем та основні аспекти психодіагностичного дослідження в шкільній галузі?
- •8. У чому сильні і слабкі сторони спостереження як діагностичного методу?
- •9. У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наукового спостереження?
- •10. Опишіть форми письмового опитування, розкрийте функції запитань.
- •11. Розкрийте форми експертного опитування та види експертних оцінок. Яка роль експертної оцінки?
- •1. Індивідуальні
- •12. Дайте характеристику типів вимірювальних шкал. Критерії шкали.
- •13. За допомогою яких конкретних методик можна вивчити емоційні стани дитини, дорослої людини ? Опишіть їх.
- •14. Які вам відомі методики для вивчення рівнів самооцінки та рівня домагань? у чому їхня особливість?
- •16. Розкрийте сутність етапів психодіагностичного дослідження. Значення етапу збору даних у забезпеченні процедур дослідження. Наведіть приклади.
- •17. Дайте загальну характеристику методів психодіагностики та їх класифікації. Яке місце ви відводите тестам у ряду психодіагностичних методів? Чому?
- •1. Класифікація методів за й. Шванцаре
- •2. Класифікація психодіагностичних методів за в.К. Гайде, в.П. Захаровим
- •3. Класифікація психодіагностичних методів за а.А. Бодалевим, в.В. Століним
- •18. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •19. Розкрийте шляхи формування експертних груп та процедуру експертної оцінки. Як забезпечити надійність процедури відбору експертів та процедури вимірювання експертної оцінки.
- •20. Розкрийте сутність понять “центральна тенденція”, “міра центральної тенденції”. Які вам відомі міри центральної тенденції? Що вони визначають? Наведіть приклади.
- •21. Яка послідовність опрацювання результатів психологічних досліджень? За якими критеріями проводиться групування первинних результатів?
- •22. Які проблеми вимагають психодіагностичного дослідження в школі, інших освітніх закладах, дошкільних установах та на підприємстві?
- •24. У чому полягає проблема адаптації іноземних та іномовних методик? Що необхідно враховувати в процесі їх адаптації? Які проблеми і труднощі виникають при конструюванні психодіагностичних методик?
- •25. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •26. Методики вивчення інтелекту дітей та дорослих: історія їх розвитку та в чому особливості цих методик як шкал вимірювання?
- •27. Розкрийте зміст психометрики, її завдання та види. Поняття стандартизації методів. Основні властивості психодіагностичних методик, розкрийте їх сутність.
- •28. Обґрунтуйте мету використання наочного наведення показників психодіагностичних досліджень. Які функції воно виконує?
- •29. Розкрийте значення усного опитування в психодіагностиці та зміст підготовки до інтерв’ю. Вимоги до інтерв’юера та до умов проведення інтерв’ю.
- •30.Дайте характеристику методик для вивченні типів та видів пам’яті.
6. Дайте характеристику факторів, які можуть негативно вплинути на отримання об’єктивних результатів при вивченні певної вибірки. Що визначає обсяг вибірки?
Фактори, що заважають отримати об’єктивні результати при вивченні даної вибірки:
1) комунікатор дослідник: від нього залежить достатність чи недостатність вибірки для перевірки гіпотези; метод може не відповідати меті дослідження; незадовільний план вибору; відхилення від плану вибору, коли, напр., психолог коректує ситуацію; свідомий чи випадковий вплив на відповіді досліджуваних; некваліфіковане ведення дослідження, опрацювання матеріалу тощо;
2) комунікант досліджуваний: недостатня готовність до спілкування з психологом на понятійному рівні; упередженість; інтелектуальна нездатність; неуважність при виконанні тестових завдань; навмисність дій тощо;
3) дослідницький інструментарій тестові завдання, анкети, бланки: неясні, нечіткі запитання; помилки в бланках-ключах обробки результатів, завдання, що не відповідають можливостям даного віку тощо.
4) ситуація обслідування: невідповідність вимогам методу чи конкретної методики: час, місце, неоднакові умови для усіх представників вибірки, вплив оточення, сторонні подразники і ін.
Обсяг вибірки визначається: 1) Завданнями дослідження; 2) ступенем однорідності ГС, яку дана вибірка репрезентує; 3) рівнем гарантованої достовірності, надійності результатів дослідження (довіра й прихильність досліджуваного, точність відповідей); 4) необхідною точністю результатів, тобто величиною допустимої помилки репрезентативності.
При визначенні вибірки враховується сукупність технічних прийомів, які застосовуються для статистичного та якісного аналізу результатів дослідження.
Обсяг вибірки - кількість одиниць у вибірковій сукупності. Необхідний для забезпечення репрезентативності та належної якості результатів вибіркового обстеження обсяг вибірки розраховують в залежності від способу відбору та типу вибірки. Величина обся у вибірки залежить від варіації досліджуваних ознак та припустимої похибки вибірки.
Способи визначення вибірок:
1.метод типових окремих випадків (монографічний метод) в такому випадку вибірка складається з одного-двох елементів. Елемент має ознаки свого класу, своєї ГС. Даний монографічний метод може бути пов’язаний зі збором інформації при великих об’єктах дослідження: напр., промислового виробництва, міста тощо.
2.Статистичні вибіркові методи. Їх можна поділити на 2 основні групи. І гр. - Вибір на розсуд - цілеспрямований вибір: на основі знання ГС обираються типові елементи, щоб таким чином отримати зменшену модель цієї ГС. Недоліком може бути суб’єктивізм психолога; вибір за квотами – у відповідності з відомим складом ГС обираються квоти для вибору по відношенню для певних суттєвих ознак (вік, стать, освіта). . - вибір випадковий - за принципом лотереї. Усі елементи ГС нумеруються, старанно перемішуються жеребки, обирається лише певна кількість, які й утворюють вибірку;системний вибір –за основу береться певна система: з елементів ГС сформована певна послідовність, а обирається кожен n-й елемент з їх кількості.
Існують видозмінені (модифіковані форми системного вибору: буквенний вибір, метод кінцевих цифр;вибір за допомогою випадкових чисел; вибір шарами;комбінований).