- •«Психодіагностика»
- •2. На які фази поділяється психодіагностичний процес? Обґрунтуйте поділ діагностичного процесу на основні об’єктивні та суб’єктивні компоненти.
- •3. Що таке валідизація методів психодіагностики? Які вам відомі види валідності? Яка їх сутність?
- •4. Яких правил (і чому) необхідно дотримуватись при графічному відображенні результатів дослідження? Види унаочнення результатів дослідження.
- •5. Що таке “кореляція”, “ коефіцієнт кореляції” та як його визначати? Що означає здійснювати кореляційний аналіз?
- •6. Дайте характеристику факторів, які можуть негативно вплинути на отримання об’єктивних результатів при вивченні певної вибірки. Що визначає обсяг вибірки?
- •7. Розкрийте основні положення психолого-педагогічної діагностики, основні групи проблем та основні аспекти психодіагностичного дослідження в шкільній галузі?
- •8. У чому сильні і слабкі сторони спостереження як діагностичного методу?
- •9. У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наукового спостереження?
- •10. Опишіть форми письмового опитування, розкрийте функції запитань.
- •11. Розкрийте форми експертного опитування та види експертних оцінок. Яка роль експертної оцінки?
- •1. Індивідуальні
- •12. Дайте характеристику типів вимірювальних шкал. Критерії шкали.
- •13. За допомогою яких конкретних методик можна вивчити емоційні стани дитини, дорослої людини ? Опишіть їх.
- •14. Які вам відомі методики для вивчення рівнів самооцінки та рівня домагань? у чому їхня особливість?
- •16. Розкрийте сутність етапів психодіагностичного дослідження. Значення етапу збору даних у забезпеченні процедур дослідження. Наведіть приклади.
- •17. Дайте загальну характеристику методів психодіагностики та їх класифікації. Яке місце ви відводите тестам у ряду психодіагностичних методів? Чому?
- •1. Класифікація методів за й. Шванцаре
- •2. Класифікація психодіагностичних методів за в.К. Гайде, в.П. Захаровим
- •3. Класифікація психодіагностичних методів за а.А. Бодалевим, в.В. Століним
- •18. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •19. Розкрийте шляхи формування експертних груп та процедуру експертної оцінки. Як забезпечити надійність процедури відбору експертів та процедури вимірювання експертної оцінки.
- •20. Розкрийте сутність понять “центральна тенденція”, “міра центральної тенденції”. Які вам відомі міри центральної тенденції? Що вони визначають? Наведіть приклади.
- •21. Яка послідовність опрацювання результатів психологічних досліджень? За якими критеріями проводиться групування первинних результатів?
- •22. Які проблеми вимагають психодіагностичного дослідження в школі, інших освітніх закладах, дошкільних установах та на підприємстві?
- •24. У чому полягає проблема адаптації іноземних та іномовних методик? Що необхідно враховувати в процесі їх адаптації? Які проблеми і труднощі виникають при конструюванні психодіагностичних методик?
- •25. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •26. Методики вивчення інтелекту дітей та дорослих: історія їх розвитку та в чому особливості цих методик як шкал вимірювання?
- •27. Розкрийте зміст психометрики, її завдання та види. Поняття стандартизації методів. Основні властивості психодіагностичних методик, розкрийте їх сутність.
- •28. Обґрунтуйте мету використання наочного наведення показників психодіагностичних досліджень. Які функції воно виконує?
- •29. Розкрийте значення усного опитування в психодіагностиці та зміст підготовки до інтерв’ю. Вимоги до інтерв’юера та до умов проведення інтерв’ю.
- •30.Дайте характеристику методик для вивченні типів та видів пам’яті.
2. На які фази поділяється психодіагностичний процес? Обґрунтуйте поділ діагностичного процесу на основні об’єктивні та суб’єктивні компоненти.
Поділ діагностичного процесу на 2 компоненти:
1) суб’єктивний, до якого відносяться характеристики, які свідчать про організацію діагностичного процесу і його здійснення, які забезпечують розкриття психічної діяльності в аналізі, висновках у процедурі дослідження.
2) об’єктивний, до якого відносятьться характеристики, які розглядаються як незмінна умова впливу на психіку, дію психіки зовнішнього та внутрішнього характеру.
За суб'єктивного підходу діагностування здійснюється на основі відомостей, які досліджуваний повідомляє про себе, тобто самоопису (самооцінювання) особливостей особистості, стану, поведінки у певних ситуаціях. Діагностування проводять за допомогою численних особистісних опитувальників, опитувальників стану і настрою, думок, а також опитувальників-анкет тощо.
Об'єктивний підхід передбачає, що діагностування здійснюється на основі успішності (результативності) і способу (особливостей) виконання діяльності. Він охоплює методи діагностики особистісних якостей (спрямовані на "вимірювання" інтелектуальних особливостей особистості); тести інтелекту (встановлюють рівень її інтелектуального розвитку); тести спеціальних здібностей (призначені для вимірювання рівня розвитку окремих складових інтелекту і психомоторних функцій, що забезпечують ефективність у вузьких сферах діяльності); тести досягнень (визначають ступінь володіння певними знаннями, уміннями і навичками).
Фази психодіагностичного процесу:
1) система вимог (навіщо нам потрібно буде ставити діагноз),
2) вплив на психіку людини,
3) сприймання досліджуваним інформації,
4) психічна переробка досліджуваним інформації,
5) поведінка досліджуваного ( реакція ),
6) спостереження і аналіз всього, що відбувається психологом,
7) постановка діагнозу.
3. Що таке валідизація методів психодіагностики? Які вам відомі види валідності? Яка їх сутність?
Валідність – комплексна х-ка, що включає, з одного боку, дані про те, чи придатна методика для вимірювання того, для чого її було створено, а з іншого боку, яка її дієвість, ефективність, практична корисність. Відповідність, повноцінність, придатність.
Теоретична валідність – визначається за відповідністю показників досліджуваної якості, отриманих з допомогою методики, показникам, отриманим за допомогою інших методик – таких, з показниками яких повинна існувати теоретично обґрунтована залежність.
. Емпірична валідність – перевіряється за відповідністю діагностичних показників реальній поведінці, діями і реакціями, що спостерігаються у досліджуваного. Порівняння показників з реальною поведінкою чи результатами практичної діяльності Л.
Внутрішня валідність – відповідність завдань, субтестів, суджень, що містяться у методиці, загальній меті і замислу методики в цілому. Невалідна (або не повністю валідна) м-ка – завдання вимірюють не те, що вимагається від даної м-ки.
Зовнішня – зв*язок між показниками м-ки і найбільш важливими, ключовими ознаками, що відносяться до поведінки досліджуваного. (емпір валідність).Валідність м-ки перевіряється і уточнюється в процесі її достатньо тривалого застосування.
валідність в цілому неможливо виміряти, про неї можна лише судити.
Реальна валідність розкривається тільки в результаті накопичення значного досвіду роботи з тестами. Отримання нових, розширених даних про валідності може радикально змінити уявлення про сферу застосування та ефективності методики. Деякі методики, розроблені для діагностики вербальних чинників інтелекту, з достатньою валідностю відображають лише рівень обізнаності. Сфера застосування тесту в ході його тривалої валидизации може бути, навпаки, розширена. Як приклад можна привести прогресивні матриці Равена, які опинилися в значній мірі насичені фактором, загальним для тестів інтелекту. Реальна валідність ряду психодіагностичних методик, особливо тестів інтелекту, досягнень у навчанні, професійній придатності, особистісних опитувальників, змінюється з часом. Це пояснюється старінням вікових статистичних норм, зміною соціальних норм і зразків поведінки, методів навчання і змісту завдань, вимог до професій. Дана обставина створює необхідність періодичного контролю валідності методик.