- •«Психодіагностика»
- •2. На які фази поділяється психодіагностичний процес? Обґрунтуйте поділ діагностичного процесу на основні об’єктивні та суб’єктивні компоненти.
- •3. Що таке валідизація методів психодіагностики? Які вам відомі види валідності? Яка їх сутність?
- •4. Яких правил (і чому) необхідно дотримуватись при графічному відображенні результатів дослідження? Види унаочнення результатів дослідження.
- •5. Що таке “кореляція”, “ коефіцієнт кореляції” та як його визначати? Що означає здійснювати кореляційний аналіз?
- •6. Дайте характеристику факторів, які можуть негативно вплинути на отримання об’єктивних результатів при вивченні певної вибірки. Що визначає обсяг вибірки?
- •7. Розкрийте основні положення психолого-педагогічної діагностики, основні групи проблем та основні аспекти психодіагностичного дослідження в шкільній галузі?
- •8. У чому сильні і слабкі сторони спостереження як діагностичного методу?
- •9. У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наукового спостереження?
- •10. Опишіть форми письмового опитування, розкрийте функції запитань.
- •11. Розкрийте форми експертного опитування та види експертних оцінок. Яка роль експертної оцінки?
- •1. Індивідуальні
- •12. Дайте характеристику типів вимірювальних шкал. Критерії шкали.
- •13. За допомогою яких конкретних методик можна вивчити емоційні стани дитини, дорослої людини ? Опишіть їх.
- •14. Які вам відомі методики для вивчення рівнів самооцінки та рівня домагань? у чому їхня особливість?
- •16. Розкрийте сутність етапів психодіагностичного дослідження. Значення етапу збору даних у забезпеченні процедур дослідження. Наведіть приклади.
- •17. Дайте загальну характеристику методів психодіагностики та їх класифікації. Яке місце ви відводите тестам у ряду психодіагностичних методів? Чому?
- •1. Класифікація методів за й. Шванцаре
- •2. Класифікація психодіагностичних методів за в.К. Гайде, в.П. Захаровим
- •3. Класифікація психодіагностичних методів за а.А. Бодалевим, в.В. Століним
- •18. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •19. Розкрийте шляхи формування експертних груп та процедуру експертної оцінки. Як забезпечити надійність процедури відбору експертів та процедури вимірювання експертної оцінки.
- •20. Розкрийте сутність понять “центральна тенденція”, “міра центральної тенденції”. Які вам відомі міри центральної тенденції? Що вони визначають? Наведіть приклади.
- •21. Яка послідовність опрацювання результатів психологічних досліджень? За якими критеріями проводиться групування первинних результатів?
- •22. Які проблеми вимагають психодіагностичного дослідження в школі, інших освітніх закладах, дошкільних установах та на підприємстві?
- •24. У чому полягає проблема адаптації іноземних та іномовних методик? Що необхідно враховувати в процесі їх адаптації? Які проблеми і труднощі виникають при конструюванні психодіагностичних методик?
- •25. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •26. Методики вивчення інтелекту дітей та дорослих: історія їх розвитку та в чому особливості цих методик як шкал вимірювання?
- •27. Розкрийте зміст психометрики, її завдання та види. Поняття стандартизації методів. Основні властивості психодіагностичних методик, розкрийте їх сутність.
- •28. Обґрунтуйте мету використання наочного наведення показників психодіагностичних досліджень. Які функції воно виконує?
- •29. Розкрийте значення усного опитування в психодіагностиці та зміст підготовки до інтерв’ю. Вимоги до інтерв’юера та до умов проведення інтерв’ю.
- •30.Дайте характеристику методик для вивченні типів та видів пам’яті.
13. За допомогою яких конкретних методик можна вивчити емоційні стани дитини, дорослої людини ? Опишіть їх.
1. Вопросник по эмоциональной экспрессии (ВЭЭ) Эта методика разработана Л. Е. Богиной в лаборатории А. Е. Ольшанниковой и представляет собой вопросник из 48 предложений. задача выявлять предпочитаемые средства (каналы) выражения тех или иных эмоций, а также интегральные характеристики: интенсивность экспрессии, двигательная активность при эмоциональных переживаниях и нарушения речи и поведения при эмоциональных переживаниях. Методикой выявляются 8 экспрессивных каналов выражения эмоций: громкость голоса, темп речи, образность речи, речевые ошибки («сбой» речи), интонационная выразительность речи, двигательная активность, лишние движения, мимика. Кроме того, путем комбинации вопросов выделяются три фактора экспрессивности, о которых говорилось выше: внешняя выразительность эмоций, активность поведения под влиянием эмоций и нарушения речи и поведения под влиянием эмоций.
2. Дослідження настроїв: шкала кольорового діапазону настроїв, набір з 8 кольорів запропонований А. М. Лотушкіним: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, фіолетовий, чорний та білий. Цей комплект складають із кольорового паперу у формі квадратів розміром 3*3 і протягом тижня, місяця досліджуваний має вибирати колір який відповідає його настрою
.3. Дослідження емоційних станів: тест К. Маркерта. Досліджуваному потрібно із 8 запропонованих різних знаків, що символічно означають рух, вибрати той, що найбільше подобається, і той, що не подобається. Вибираючи знак, що подобається , досліджуваний вибирає позу і рух, яких йому не вистачає, а знак, що не подобається – відкидає позу і рух, що йому не приємні. Рух визначає настрій, а настрій змінює рух, тому символ, який подобається підказує якого характеру рухів потребує людина.
4.Дослідження тривожності Ч.Д.Спілберга: реактивної(на даний момент) і особистісної(стійкої). Це опитувальник, кий містить 40 запитань і можливі 4 варіанти відповідей 5. Дослідження шкільної тривожності Філіпса це опитувальник 58 тверджень із якими досліджуваний погоджується/не погоджується. Під час обробки перевіряються збіги відповідей із ключем. При аналізі результатів враховують значення шкал: загальна тривожність в школі, переживання соціального стресу, фрустрація потреби у досягненні успіху, страх самовираження, страх ситуації перевірки знань, страх невідповідності очікуванням оточуючих, низька фізіологічна опірність стресу, проблеми і страхи у стосунках із вчителями.
6. Дослідження психічних станів опитувальник Айзенка, що містить 40 питань і 4 групи показників: тривожність, фрустрація, агресивність, ригідніст
7. Торонська Алекситимічна Шкала, являє собою опитувальник із 26 запитань і виявляє тип особистості алекситимічний / неалекситимічний.
8. Дослідження емоційного відшукування, визначення рівня тенденції до емпатії опитувальник Мехрабіена і Епштейна, 33 твердження, на які досліджуваний відповідає «так» / «ні». 9. Дослідження депресивних станів опитувальник Т. І. Балашова, 20 тверджень і 4 варіанти відповідей. При аналізі діагностуються такі стани: 1) без депресії; 2) легка депресія; 3) ситуативнв депресія; 4) прихована депресія; 5) істинний депресивний стан.
10. Методика «Определение эмоциональности» (В.В. Суворова) Инструкция к тесту:Пожалуйста, ответьте на вопросы теста. Варианты ответов:Да/Нет. Обработка и интерпретация результатов теста: За каждый утвердительный ответ («Да») начисляется 1 балл. Интерпретация результатов теста:Чем большее число баллов набирает респондент, тем выше его эмоциональность.