- •«Психодіагностика»
- •2. На які фази поділяється психодіагностичний процес? Обґрунтуйте поділ діагностичного процесу на основні об’єктивні та суб’єктивні компоненти.
- •3. Що таке валідизація методів психодіагностики? Які вам відомі види валідності? Яка їх сутність?
- •4. Яких правил (і чому) необхідно дотримуватись при графічному відображенні результатів дослідження? Види унаочнення результатів дослідження.
- •5. Що таке “кореляція”, “ коефіцієнт кореляції” та як його визначати? Що означає здійснювати кореляційний аналіз?
- •6. Дайте характеристику факторів, які можуть негативно вплинути на отримання об’єктивних результатів при вивченні певної вибірки. Що визначає обсяг вибірки?
- •7. Розкрийте основні положення психолого-педагогічної діагностики, основні групи проблем та основні аспекти психодіагностичного дослідження в шкільній галузі?
- •8. У чому сильні і слабкі сторони спостереження як діагностичного методу?
- •9. У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наукового спостереження?
- •10. Опишіть форми письмового опитування, розкрийте функції запитань.
- •11. Розкрийте форми експертного опитування та види експертних оцінок. Яка роль експертної оцінки?
- •1. Індивідуальні
- •12. Дайте характеристику типів вимірювальних шкал. Критерії шкали.
- •13. За допомогою яких конкретних методик можна вивчити емоційні стани дитини, дорослої людини ? Опишіть їх.
- •14. Які вам відомі методики для вивчення рівнів самооцінки та рівня домагань? у чому їхня особливість?
- •16. Розкрийте сутність етапів психодіагностичного дослідження. Значення етапу збору даних у забезпеченні процедур дослідження. Наведіть приклади.
- •17. Дайте загальну характеристику методів психодіагностики та їх класифікації. Яке місце ви відводите тестам у ряду психодіагностичних методів? Чому?
- •1. Класифікація методів за й. Шванцаре
- •2. Класифікація психодіагностичних методів за в.К. Гайде, в.П. Захаровим
- •3. Класифікація психодіагностичних методів за а.А. Бодалевим, в.В. Століним
- •18. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •19. Розкрийте шляхи формування експертних груп та процедуру експертної оцінки. Як забезпечити надійність процедури відбору експертів та процедури вимірювання експертної оцінки.
- •20. Розкрийте сутність понять “центральна тенденція”, “міра центральної тенденції”. Які вам відомі міри центральної тенденції? Що вони визначають? Наведіть приклади.
- •21. Яка послідовність опрацювання результатів психологічних досліджень? За якими критеріями проводиться групування первинних результатів?
- •22. Які проблеми вимагають психодіагностичного дослідження в школі, інших освітніх закладах, дошкільних установах та на підприємстві?
- •24. У чому полягає проблема адаптації іноземних та іномовних методик? Що необхідно враховувати в процесі їх адаптації? Які проблеми і труднощі виникають при конструюванні психодіагностичних методик?
- •25. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •26. Методики вивчення інтелекту дітей та дорослих: історія їх розвитку та в чому особливості цих методик як шкал вимірювання?
- •27. Розкрийте зміст психометрики, її завдання та види. Поняття стандартизації методів. Основні властивості психодіагностичних методик, розкрийте їх сутність.
- •28. Обґрунтуйте мету використання наочного наведення показників психодіагностичних досліджень. Які функції воно виконує?
- •29. Розкрийте значення усного опитування в психодіагностиці та зміст підготовки до інтерв’ю. Вимоги до інтерв’юера та до умов проведення інтерв’ю.
- •30.Дайте характеристику методик для вивченні типів та видів пам’яті.
27. Розкрийте зміст психометрики, її завдання та види. Поняття стандартизації методів. Основні властивості психодіагностичних методик, розкрийте їх сутність.
Поняття «психометрика» було введене Вольфом 1734.
Сучасна психометрика вимагає, щоб будь-який тест, який претендує на те, щоб бути науковим, повинен відповідати необхідним психометричним властивостям.
В психодіагностиці психометрика виступає в якості дисципліни, яка обґрунтовує вимоги, яким повинні задовольняти вимірювальні психодіагностичні методи, розробляє процедуру розробки та використання цих методів. Ці вимоги стосуються точності, надійності, достовірності та адекватності методики вимірювання, можливості співставлення отриманих за її допомогою результатів. Відповідність цим вимогам встановлюється шляхом застосування математико-статистичних процедур.
1. Надійність – це характеристика методики, яка відображає точність психодіагностичних вимірювань, а також стійкість результатів тесту, незалежність його результатів від впливу можливих випадкових факторів.
До таких факторів відносяться:
1. Різноманітність зовнішніх умов тестування (час доби, освітленість, температура в приміщенні, сторонні звуки).
2. Динамічні внутрішні фактори (т.зв. “впрацьованість” – вихід на стабільні результати темпу і швидкості дій після початку тестування, швидкість розвитку стомлення).
3. Інформаційно-соціальні обставини (різна динаміка встановлення контакту з психологом, що проводить тестування; наявність інших людей в приміщенні; наявність попереднього досвіду знайомства з даним тестом)
2. Валідність – відповідність тесту психічній властивості, що вимірюється. Питання про валідність методики – це питання про те, які і наскільки обґрунтовані висновки можуть бути зроблені на основі тестових оцінок. Питання, що відносяться до валідності, можуть бути зведені до двох: 1. Які висновки можна зробити про те, що вимірювалося тестом? (показник внутрішньої валідності). 2. Які висновки можуть бути зроблені про реальну поведінку людини, на відміну від тієї, що спостерігається при тестуванні? (показник зовнішньої валідності)
3.Репрезентативність (показовий) – властивість вибірки представляти характеристики генеральної сукупності. У психометриці поняття репрезентативності використовують для визначення норм психометричного тесту, а також обґрунтованості вибірок, на яких проводиться стандартизація методик.
4.Стандартизація – уніфікація, регламентація, приведення процедури та тестових оцінок до єдиних нормативів.
Стандартизація розглядається в двох планах: як визначення єдиних вимог до процедури дослідження і як визначення єдиного критерію оцінки результатів діагностичних досліджень. Стандартизація процедури дослідження передбачає уніфікацію інструкцій, бланків дослідження, способів реєстрації результатів, умов проведення дослідження
5. Достовірність тесту в психодіагностиці визначається критерієм помилки вимірювання. Помилка вимірювання – статистичний показник, що характеризує ступінь точності окремих вимірювань.
В теорії психометричних процедур передбачається, що для будь-якої риси (властивості, якості) кожний індивідуум має істиний показник. Будь-який показник, отриманий в тесті для деякого індивідууму, в кожному окремому випадку відрізняється від його істинного значення на випадкову погрішність. Коливання результатів вимірювань в певному діапазоні значень можуть бути пов’язані із систематичними або випадковими помилками. Причинами систематичних помилок можуть бути відхилення від стандарту проведення тесту, неточність в процедурі обробки або низька валідність тесту за ознакою, що вивчається. В цьому випадку результати вимірювань відрізняються від істиних на ту чи іншу постійну величину.