16. Розкрийте сутність етапів психодіагностичного дослідження. Значення етапу збору даних у забезпеченні процедур дослідження. Наведіть приклади.

Л.Ф.Бурлачук: три основних етапи діагностичної діяльності психолога:

1. Етап збору даних. На цьому етапі формулюється основна дослідницька задача, намічаються елементи робочої картини особистості, здійснюється підбір валідних та надійних методик діагностики явища, що вивчається.

Приулад:Проконтролювати всі фактори, що можуть вплинути на процес тестування неможливо, проте, готуючись до тестування, необхідно усунути непередбачувані обставини, забезпечивши стандартизовані умови тестування (однакові для всіх інструкції, тестовий матеріал, обстановка тестування). Розробник тестів повинен надати повний і чіткий опис усіх етапів процедури тестування. Під час психодіагностування необхідно встановити контакт із досліджуваними. Психолог повинен забезпечити їх повне зосередження на тестових завданнях, сприяти відвертим відповідям. Етап збору даних завершується представленням отриманих результатів, у тому вигляді, який визначається особливостями тих методик, які використовувались. “Сирі” оцінки перетворюються в стандартні величини, розраховується коефіцієнт інтелекту, будуються “профілі особистості” тощо.

2. Етап переробки та інтерпретації. Виділяють два підходи до переробки, інтерпретації та узагальнення даних дослідження:

1) Клінічний підхід більш орієнтований на суб’єктивний досвід, інтуїцію.

2) Статистичний підхід заснований на об’єктивних, формалізованих критеріях, врахування об’єктивних показників, їх статистичну обробку у вигляді, наприклад, порівняння регресії або факторного аналізу.

3. Етап прийняття рішення. Визначається рівень психологічного діагнозу, при необхідності надаються відповідні рекомендації. Н. Садберг і Л. Тайлер розрізняють три рівні діагностичних висновків:

1) Діагностичний висновок на основі наявних даних про обстежуваного. Наприклад, встановлено, що успішне виконання досліджуваним завдань є підставою для висновку про відсутність у нього розладів мислення.

2) Описове узагальнення і гіпотетичний конструкт як проміжна ланка між результатами дослідження і діагнозом. Зниження рівня узагальнення, сповільнення темпу психічних процесів трактують як розлад мислення. Гіпотетичний конструкт може розкрити психологічну структуру розладу.

3) Перехід від описового узагальнення, гіпотетичних конструктів до теорії особистості. На цьому рівні створюють робочу модель випадку, що вивчається, де конкретні особливості певного індивіда представлені цілісно і сформульовані у поняттях, що дають змогу точно і обґрунтовано розкрити психологічну сутність і структуру явища.

три рівні у розвитку діагнозу:

1) симптоматичний (емпіричний) діагноз, що обмежується констатацією певних особливостей або симптомів, на підставі яких безпосередньо роблять висновки.

2) етіологічна діагностика, що враховує не тільки симптоми, а й причини, що їх зумовили. Дослідник повинен з'ясувати механізм виникнення симптомів;

3) типологічна діагностика. Індивідуальні ситуації, як правило, можна звести до певних типів, за якими розгортається досліджуване явище, процес.