- •«Психодіагностика»
- •2. На які фази поділяється психодіагностичний процес? Обґрунтуйте поділ діагностичного процесу на основні об’єктивні та суб’єктивні компоненти.
- •3. Що таке валідизація методів психодіагностики? Які вам відомі види валідності? Яка їх сутність?
- •4. Яких правил (і чому) необхідно дотримуватись при графічному відображенні результатів дослідження? Види унаочнення результатів дослідження.
- •5. Що таке “кореляція”, “ коефіцієнт кореляції” та як його визначати? Що означає здійснювати кореляційний аналіз?
- •6. Дайте характеристику факторів, які можуть негативно вплинути на отримання об’єктивних результатів при вивченні певної вибірки. Що визначає обсяг вибірки?
- •7. Розкрийте основні положення психолого-педагогічної діагностики, основні групи проблем та основні аспекти психодіагностичного дослідження в шкільній галузі?
- •8. У чому сильні і слабкі сторони спостереження як діагностичного методу?
- •9. У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наукового спостереження?
- •10. Опишіть форми письмового опитування, розкрийте функції запитань.
- •11. Розкрийте форми експертного опитування та види експертних оцінок. Яка роль експертної оцінки?
- •1. Індивідуальні
- •12. Дайте характеристику типів вимірювальних шкал. Критерії шкали.
- •13. За допомогою яких конкретних методик можна вивчити емоційні стани дитини, дорослої людини ? Опишіть їх.
- •14. Які вам відомі методики для вивчення рівнів самооцінки та рівня домагань? у чому їхня особливість?
- •16. Розкрийте сутність етапів психодіагностичного дослідження. Значення етапу збору даних у забезпеченні процедур дослідження. Наведіть приклади.
- •17. Дайте загальну характеристику методів психодіагностики та їх класифікації. Яке місце ви відводите тестам у ряду психодіагностичних методів? Чому?
- •1. Класифікація методів за й. Шванцаре
- •2. Класифікація психодіагностичних методів за в.К. Гайде, в.П. Захаровим
- •3. Класифікація психодіагностичних методів за а.А. Бодалевим, в.В. Століним
- •18. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •19. Розкрийте шляхи формування експертних груп та процедуру експертної оцінки. Як забезпечити надійність процедури відбору експертів та процедури вимірювання експертної оцінки.
- •20. Розкрийте сутність понять “центральна тенденція”, “міра центральної тенденції”. Які вам відомі міри центральної тенденції? Що вони визначають? Наведіть приклади.
- •21. Яка послідовність опрацювання результатів психологічних досліджень? За якими критеріями проводиться групування первинних результатів?
- •22. Які проблеми вимагають психодіагностичного дослідження в школі, інших освітніх закладах, дошкільних установах та на підприємстві?
- •24. У чому полягає проблема адаптації іноземних та іномовних методик? Що необхідно враховувати в процесі їх адаптації? Які проблеми і труднощі виникають при конструюванні психодіагностичних методик?
- •25. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •26. Методики вивчення інтелекту дітей та дорослих: історія їх розвитку та в чому особливості цих методик як шкал вимірювання?
- •27. Розкрийте зміст психометрики, її завдання та види. Поняття стандартизації методів. Основні властивості психодіагностичних методик, розкрийте їх сутність.
- •28. Обґрунтуйте мету використання наочного наведення показників психодіагностичних досліджень. Які функції воно виконує?
- •29. Розкрийте значення усного опитування в психодіагностиці та зміст підготовки до інтерв’ю. Вимоги до інтерв’юера та до умов проведення інтерв’ю.
- •30.Дайте характеристику методик для вивченні типів та видів пам’яті.
21. Яка послідовність опрацювання результатів психологічних досліджень? За якими критеріями проводиться групування первинних результатів?
Заключний етап емпіричного соціологічного дослідження припускає обробку, аналіз та інтерпретацію даних, отримання емпірично обгрунтованих узагальнень, висновків і рекомендацій.
Обробка даних включає в себе наступні компоненти:
1) Редагування та кодування інформації.
2) Створення змінних. Зібрана на підставі анкет інформація в ряді випадків прямо відповідає на ті питання, які необхідно вирішити в дослідженні. Зараз же необхідно провести зворотну процедуру, тобто перевести дані у форму, яка б відповідала на питання дослідження.
3) Статистичний аналіз. Цей крок є ключовим у процесі аналізу соціологічних даних. Під час статистичного аналізу виявляються деякі статистичні закономірності і залежності, які дозволяють зробити певні узагальнення і висновки.
Якщо психолог певну частину інформації витягує з документальних джерел, то він використовує два основних методи аналізу документів: неформалізовані(традиційний) і формалізований (контент-аналіз).
1.Традиційний аналіз заснований на сприйнятті, розумінні, осмисленні й інтерпретації змісту документів відповідно до мети дослідження.
2. Формалізована аналіз документальних джерел (контент-аналіз - аналіз змісту) розрахований навитяг інформацій з великих масивів документальних джерел, недоступних традиційному інтуїтивного аналізу. Він заснований навиявленні деяких кількісних статистичних характеристик текстів.
Під час обробки та аналізу даних, широко застосовуються методи ранжування,
шкалювання,
кореляції та ін
Завершується емпіричне дослідження формуванням висновків, пропозицій і рекомендацій. Висновки, пропозиції і рекомендаціїповинніноситиконкретний, реалістичний характер, мати необхідні обгрунтування в матеріалах дослідження, підтверджуватися документальними і статистичними даними.
якісний аналіз – визначення рівнів, відсоткових співвідношень отриманих емпіричних даних;
кількісний аналіз – використання різноманітних видів статистичного аналізу кількісних даних (кореляційний, порівняльний, факторний, кластерний, дисперсійний, регресійний тощо), отриманих під час емпіричного дослідження
22. Які проблеми вимагають психодіагностичного дослідження в школі, інших освітніх закладах, дошкільних установах та на підприємстві?
Проблеми що вимагають діагностичного дослідження в школі:
Діагностування здібностей (інтересів, нахилів);
Корекція поведінки;
Оцінювання особистості;
Оптимізація процесів навчання та виховання;
Діагностика порушень розвитку;
Профвідбір, профконсультація, професійне навчання;
Проблеми що вимагають діагностичного дослідження в дошкільних установах:
- вимірюють довільність, внутрішній вольовий контроль та опосередкованість мовленням основних пізнавальних процесів - сприйняття, уваги, пам'яті, уяви, мислення.
- психодіагностування має не тільки забезпечувати спостереження за дітьми в індивідуальній предметній діяльності, а й у колективній сюжетно-рольовій грі.
- психодіагностування дітей дошкільного віку повинне спрямовуватись і на детальне вивчення розвитку мимовільних пізнавальних процесів, і на своєчасне виявлення, точний опис довільних когнітивних дій і реакцій.
- найважливішими для розвитку дітей дошкільного віку є моторна і пізнавальна сфери, мова і соціальна поведінка. У дослідженні їх слід дотримуватися принципу природності поведінки дитини, що передбачає мінімальне втручання експериментатора у звичні, повсякденні форми поведінки дітей.
Проблеми що вимагають діагностичного дослідження на підприємстві:
- Проведення професійно-психологічного відбору кандидатів на роботу.
- Розробка і оптимізація критеріїв профвідбору різних посадових і професійних категорій працівників.
- Підбір і стандартизація методик профвідбору.
- Робота з оцінки та атестації персоналу.
- Участь у роботі атестаційної комісії.
- Проведення психологічного аналізу трудового вкладу і потенційних можливостей атестуються співробітників.
- Проведення роботи щодо психологічної профілактики посадових злочинів і порушень трудової дисципліни.
- Участь у розстановці кадрів відповідно до індивідуально-психологічними особливостями працівників.
- Проведення роботи з аналізу соціально-психологічних процесів у структурних підрозділах та вироблення рекомендацій щодо управління ними.
- Здійснення динамічного психологічного спостереження за співробітниками (регулярне повторне тестування, аналіз поведінкових фактів в побуті і на роботі і т. д.).
- Проведення психологічного аналізу управлінської діяльності посадових осіб та кадрових рішень (за рішенням першої особи організації).
- Навчання персоналу основам психологічних знань.
- Навчання співробітників прийомам ефективного спілкування та вирішення конфліктних ситуацій.
- Проведення психолого-педагогічного навчання керівників структурних підрозділів.
- Навчання персоналу прийомам саморегуляції психічного стану.
23. Опишіть основні принципи професійної етики і розкрийте їх зміст. Які вимоги ви поставили б до психологічної підготовки практичного психолога? Чому? Наведіть приклади відповідно до певної галузі проф. діяльності психолога.
Етичні принципи покликані забезпечити:
рішення професійних завдань у відповідності з етичними нормами;
захист законних прав людей, з якими психологи вступають в професійну взаємодію,
збереження довіри між психологом і клієнтом;
зміцнення авторитету психологічної служби освіти серед учнів, вихованців, батьків та педагогічної громадськості.
Основними етичними принципами є:
Принцип конфіденційності. Принцип компетентності. Принцип відповідальності. Принцип етичної та юридичної правомочності. Принцип кваліфікованої пропаганди психології. Принцип благополуччя клієнта. Принцип професійної кооперації. Принцип інформування клієнта про мету і результати обстеження. Дані принципи узгоджуються з професійними стандартами, прийнятими в роботі психологів у міжнародному співтовариств
формування особистості практичного психолога проходить три етапи:
1. Світоглядний, що передбачає формування професійної свідомості майбутнього спеціаліста;
2. Професійний, який спрямований на оволодіння необхідною системою знань, технологією практичної діяльності майбутнього психолога, формування його психологічної культури.
3. Особистісний, метою якого є формування професійно важливих якостей особистості, гуманістичної спрямованості, "діалогічності", здатності до професійної ідентифікації (прийняття провідних професійних ролей, цінностей, норм, наявність мотиваційних структур, які спонукають особистість до ефективної діяльності). Формування професійної ідентифікації пов'язане з самопізнанням (самодіагностикою), самокорекцією, самоаналізом та самореабілітацією.
Вимоги до психо-діагностів:
1) повинен знати і застосовувати практично загальні теоретико-методологічні принципи ПД, володіти основами психометрики, слідкувати за методичною літературою з ПД, мати власну бібліотеку методик тощо.
2) Психолог відповідає за рішення, які приймаються на основі отриманих результатів тестування, запобігає суб’єктивізму, можливим помилкам дослідженні, яке здійснюється непрофесіоналом.
3) Користується переважним правом на проведення ПД в певній галузі, на отримання методичних матеріалів.
4) Добираючи батарею методик, психолог керується вимогою максимальної ефективності діагностики: максимум інформації і її надійності при мінімумі затрат;
5) Поряд з практикою психодіагностики, психолог веде науково-методичну роботу, аналізує ефективність своїх досліджень;
6) Визначаючи найбільш ймовірну гіпотезу, психолог повинен розглядати й альтернативну діагностичну гіпотезу, застосовуючи в ПД принци, подібний до судочинства – «презумпція невинності»;
7) Психолог дотримується принципів професійної етики;
8) Психолог повідомляє в регіональні чи центральні органи Товариства психологів про: - цікаві результати дослідження певних явищ; - про виявлені порушення нормативних принципів психодіагностики.