Реакції

Гетероциклічні сполуки проявляють різноманітну реакційну здатність Ароматичні Г. здатні вступати в реакції типові для звичайних ароматични вуглеводів. При цьому їх реакційна здатність сильно варіює з типом гетероциклу. Скажімо піридин вступає в реакції електрофільного заміщення набагато важче ніж бензол. Атом азоту (нітрогену) відтягує електронну густину з кільця приблизно так само, як і нітрогрупа. П'ятичленні гетероцикли мають за звичай доволі високу реакційну здатність.

Біотехнологія в медицині

Біотехнологія — використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві. З розвитком біотехнології пов'язують вирішення глобальних проблем людства — ліквідацію недостачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стану охорони здоров'я і якості навколишнього середовища.

У медицині біотехнологічні прийоми і методи грають головну роль при створенні нових біологічно активних речовин і лікарських препаратів, призначених для ранньої діагностики і лікування різноманітних захворювань. Антибіотики — найбільший клас фармацевтичних сполук, одержання яких здійснюється за допомогою мікробіологічного синтезу. Створено геноінженерні штами кишкової палички, дріжджів, що культивуються клітин ссавців та комах, використовувані для одержання ростового гормону, інсуліну й інтерферону людини, різноманітних ферментів і противірусних вакцин. Змінюючи нуклеотидну послідовність у генах, що кодують відповідні білки, оптимізують структуру ферментів, гормонів і антигенів (так звана білкова інженерія). Найважливішим відкриттям стала розроблена в 1975 Р. Келером і С. Мільштейном техніка використання гібридом для одержання моноклональних антитіл бажаної специфічності. Моноклональні антитіла використовують як унікальні реагенти, для діагностики і лікування різноманітних захворювань.

Фармакологія

Фармакологія — наука про ліки та дію їх на живий організм. Це одна з найдавніших наук, яка виникла разом з медициною, але саме слово фармакологія згадується в медичній літературі щойно з кінця 17 століття. Фармакологія розподіляється на загальну, яка вивчає механізми діяння ліків на живий організм, і приватну, що вивчає вплив окремих лікувальних препаратів на людину чи тварину.

Клінічна фармакологія - наука, що вивчає вплив лікарських засобів на організм хворої людини.

Її завдання:

1) випробування нових фармакологічних засобів;

2) розробка методів найбільш ефективного та безпечного застосування лікарських препаратів;

3) клінічні дослідження і переоцінка старих препаратів;

4) інформаційне забезпечення та консультативна допомога медичним працівникам.

Вирішує питання, такі як:

1) вибір лікарського препарату для лікування конкретного хворого;

2) визначення найбільш раціональних лікарських форм і режиму їх застосування;

3) визначення шляху введення лікарської речовини;

4) нагляд за функціонуванням лікарського засобу;

5) попередження та усунення побічних реакцій лікарської речовини.

Клінічна фармакологія тісно пов'язана з різними областями медицини та біології. Фармакодинаміка і фармакокінетика є основними розділами клінічної фармакології.

Фармакодинаміка вивчає сукупність ефектів лікарської речовини і механізмів його дії. Фармакокінетика - шляхи надходження, розподілу, біотрансформації та виведення ліків з організму людини. Фармакотерапія - наука про використання лікарських речовин з лікувальною метою. Виділяють наступні види фармакотерапії: етіотропну, патогенетичну, симптоматичну, замісну і профілактичну. Етіотропна терапія спрямована на усунення причини (етіології) захворювання. Патогенетична спрямовує дію ліків на усунення або придушення механізмів розвитку хвороби. Симптоматична терапія усуває або зменшує окремі симптоми захворювання. Замісна терапія застосовується при недостатності в організмі хворого біологічно активних речовин - гормонів, ферментів і ін. Профілактична терапія проводиться для попередження захворювань. Ліки - це речовина, застосовувана з метою лікування будь-якого захворювання або для його профілактики. Лікарська речовина - це одна речовина або суміш речовин природного або синтетичного походження. Лікарський препарат - це лікарський засіб в готовому для застосування вигляді. Лікарська форма - це лікарська речовина в найбільш зручній для прийому хворим формі.

Всі лікарські засоби поділяються на три групи:

1) список А (Venena - отрути);

2) список Б (heroica - сильнодіючі);

3) лікарські препарати, що відпускаються без рецепта лікаря.