- •Безпека життєдіяльності
- •Тема 1 Категорії та поняття в безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Поняття і визначення, що використовують у бжд
- •1.2. Поняття небезпеки та ризику
- •2. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системний підхід у бжд
- •Основні аксіоми небезпеки:
- •3. Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •К ритерії визначення рівня надзвичайної ситуації
- •5. Категорії об'єктів господарювання за рівнем загрози
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •Явище безпеки характеризується чотирма істотними ознаками:
- •Список літератури
- •Тема 2 Природні загрози та тип їхніх виявів і дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки
- •1. Класифікація небезпечних природних процесів і явищ
- •2. Характеристика і наслідки дії природних загроз
- •2.1. Геологічно небезпечні явища
- •Орієнтовне співвідношення величин магнітуд та інтенсивностей для неглибоких землетрусів
- •2.2. Метеорологічно небезпечні явища
- •2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.4. Природні пожежі
- •2.5. Біологічні небезпеки
- •Отруйні тварини та їхній вплив на організм людини
- •Якщо ви виявили кліща, що присмоктався, то потрібно:
- •3. Природні небезпеки внаслідок забруднення довкілля
- •Забруднення довкілля Львівщини
- •Список літератури
- •Тема з Техногенні небезпеки та їхні наслідки Особливості надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища.
- •Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
- •1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •Хімічні чинники
- •2. Особливості надзвичайних ситуацій техногенного характеру транспортні аварії (катастрофи)
- •І. Пожежна безпека
- •1. Загальні поняття про основи теорії горіння
- •2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •3. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо-вибухонебезпекою
- •4. Показники пожежо- та вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •5. Законодавча база в галузі пожежної безпеки про пожежну безпеку Закон України Від 17 грудня 1993р.
- •6. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки
- •Список літератури
- •II. Радіаційна безпека
- •1. Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Види йоиізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •2. Норми радіаційної безпеки
- •3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження
- •4. Класифікація радіаційних аварій
- •5. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •6. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості під час аварій на рно за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес
- •Забруднення місцевості
- •Вимоги до розвитку та розміщення об'єктів атомної енергетики
- •1. Заходи, що забезпечують безпеку роботи ас
- •2. Підготовка захисних споруд для персоналу та населення (сховищ та протирадіаційних укриттів), а також обладнання підвалів будинків з метою радіаційного захисту людей.
- •3. Будівництво доріг з твердим покриттям (не менше 5-6) у різних напрямках від ас з урахуванням рози вітрів для проведення попереджувальної чи негайної евакуації населення.
- •Створення навколо ас санітарно-захисної зони.
- •Проведення регулярного дозиметричного контролю населення.
- •7. Заходи захисту від радіоактивного опромінення
- •8. Режими захисту населення у разі ускладнення радіаційного становища під час аварії на аес
- •IV. Потужність експозиційної дози 15-100 мР/год.
- •V. Потужність експозиційної дози більше 100 мР/год.
- •Моніторинг і прогнозування становища під час аварії на аес (виконання розрахунково-графічної роботи)
- •Оцінка радіаційного становища при аваріях на об'єктах атомної енергетики
- •Допоміжні матеріали Графік орієнтованого оцінювання ступеня вертикальної стійкості повітря
- •Середня швидкість вітру (Уср) в при поверхневому шарі землі до висоти переміщення центру хмари, м/с
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари
- •Час початку формування сліду (їф) після аварії на аес, год
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення в середині зони забруднення (Дзоне, бер), Зона м
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення в середині зони забруднення (Дзоне, бер), Зона б
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення в середині зони забруднення (Дзоне, бер), Зона в
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення в середині зони забруднення (Дзоне , бер), Зона г
- •III Хімічна безпека
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини
- •Характеристика класів небезпеки хімічних речовин
- •3. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на людину
- •3. Особливості забруднення місцевості, води, продуктів харчування у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин
- •4. Класифікація суб'єктів господарювання та адміністративно-територіальних одиниць за хімічкою небезпекою
- •5. Заходи захисту від небезпечних хімічних речовин (нхр)
- •Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів Рекомендації щодо поведінки населення після отримання сигналу про аварію на хімічно небезпечному об'єкті.
- •Заходи щодо захисту населення та територій у разі виникнення аварії на хно
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Для ведення радіаційного та хімічного спостереження використовуються:
- •Організація забезпечення засобами індивідуального захисту працівників та інших категорій населення
- •Список літератури
- •Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики.
- •Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях
- •1. Глобальні проблеми людства: характеристика, причини виникнення і можливі способи їхнього вирішення
- •За походженням і характером глобальні проблеми класифікуються на:
- •1.1. Політичні проблеми та їхній негативний вияв
- •Інформаційна безпека
- •1.2. Природно-екологічні проблеми
- •1.3. Соціально-економічні проблеми
- •1.4. Наукові проблеми
- •2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров'я людини
- •3. Психологічна надійність людини
- •Психологічні особливості людини
- •Психологічна реакція людей на небезпеку
- •Менеджмент безпеки, правове забезпечення
- •Та організаційно-функціональна структура захисту населення
- •Та адміністративно-територіальних об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •1. Правові норми, структурно-функціональна схема та органи управління безпекою та захистом надзвичайних ситуацій в Україні
- •1.1. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.2. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їхнього застосування
- •Для обов'язкового страхування передусім визначають:
- •2. Моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар'єри і види цивільного захисту
- •3. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4. Програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •Список літератури
- •Тема 7 Управління силами та засобами ог під час нс
- •1. Організація оповіщення та інформування населення
- •2. Сутність та особливості оперативного управління під час надзвичайних ситуацій
- •Основними завданнями управління є:
- •Органи управління у нс
- •Спеціальна комісія з ліквідації нс
- •Уповноважений керівник з ліквідації нс
- •Штаб з ліквідації нс
- •Сили цивільного захисту. Засоби цивільного захисту
- •Техніка, то застосовується під час ліквідації наслідків нс
- •Пересувний пункт управління Загальні вимоги до пересувного пункту управління
- •Дії органів управління і сил суб'єктів реагу вання на нс
- •Управління роботами охоплює такі складові:
- •3. Мета та загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Проведення розвідки маршрутів і ділянок наступних робіт.
- •Локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках наступних робіт.
- •3. Пошуки і звільнення людей, які опинилися під завалами в напівзруйно- ваних будинках, спорудах, загазованих і задимлених, затоплених приміщеннях.
- •5. Подача повітря в завалені захисні споруди (якщо пошкоджена фільтровентиляційна система).
- •6. Надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх в лікувальні заклади.
- •7. Виведення населення з небезпечних місць у безпечні, або менше заражені місця.
- •8. Санітарне оброблення людей і знезараження техніки, транспорту. Обладнання території, а також взуття, одягу 313.
- •1. Термінове відновлення автомобільних, залізничних доріг; пророблення колонних шляхів по завалах і розчищення проїздів у завалах і на заражених.
- •Ешелоноване угрупування сил угрупування сил та засобів. Суб'єкти реагування на нс, їх завдання, розрахунок сил, угрупування сил
- •Організація взаємодії сил під час проведення аварійно-рятувальних робіт
- •Організація основних видів забезпечення сил у зоні нс
- •4. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи
- •Режим карантину передбачає:
- •5. Організація та проведення робіт із знезараження після нс. Дезактивувальні, дегазувальні та дезінфікувальні розчини
- •Дезінфікувальні речовини і розчини
- •Дегазувальні розчини
- •Речовини, розчини і технічні засоби, які використовуються для дегазації нхр
- •Список літератури:
- •Тема 8 Невідкладна допомога в разі нещасних випадків
- •1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги в урятуванні життя і здоров'я потерпілого
- •2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •3. Перша допомога під час зовнішніх та внутрішніх кровотеч. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •Гумовим джгутом кровотечі джгутом-закруткою
- •4. Перша допомога в разі переломів та вивихів
- •5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого за різних видів ушкоджень
- •6. Перша допомога під час опіків, електротравм та обморожень
- •7. Перша допомога в разі отруєнь
- •8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9. Надання першої допомоги в разі утоплення
- •Список літератури
К ритерії визначення рівня надзвичайної ситуації
Таблиця 1.1
Критерії - загинуло осіб, постраждаю осіб та порушено умови життсдіяіьності населення на термін, що перевищує 3 доби обов'язково розглядаються з урахуванням збитків.
Основними причинами виникнення техногенних НС є аварії та катастрофи. Вивчення причин виникнення виробничих аварій і катастроф свідчить про їхнє велике різноманіття, але за впливом людського чинника причини можна об'єднати у дві групи.
Перша - це проектно-виробничі помилки і порушення (помилки під час проектування підприємств, порушення будівельних норм і правил, низька якість будівельних робіт, використаних матеріалів і конструкцій, порушення техніки безпеки та технологічних процесів виробництва, відсутність постійного контролю за потенційно небезпечними об'єктами).
Друга група причин зумовлена тим, що не зі всіма явищами природи обізнана людина.
Високий темп розвитку сучасного науково-технічного прогресу створив умови для великої концентрації радіаційно-, хімічно-, та вибухонебезпечних виробництв. Залізниці та трубопроводи у великій кількості транспортують небезпечні речовини. Внаслідок цього зросла ймовірність виникнення аварій і катастроф.
Для промисловості України характерна велика концентрація потенційно небезпечних виробництв. Майже в усіх обласних центрах і великих містах, де проживає близько 22 млн. людей, розташовані хімічно небезпечні об'єкти. Крім того, територію України перетинають аміакопровід Тольятті-Одеса довжиною 814 км, на кожен кілометр якого припадає 55 т аміаку, 25 тис. км нафтопроводів, зокрема нафтопровід "Дружба", в якому на кожен кілометр припадає 250 т нафтопродуктів; газопровід "Союз".
На території України функціонує чотири атомні електростанції (АЕС) з п'ятнадцятьма енергоблоками (Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька); діє 13 великих гідровузлів. Аварійне руйнування гідровузлів, наприклад, Дніпровського каскаду може призвести до катастрофічного затоплення 426 населених пунктів з жителями чисельністю близько 2 млн. осіб.
5. Категорії об'єктів господарювання за рівнем загрози
Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" визначає урядові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров'я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах через запобігання їхньому виникненню, обмеження (локалізації") розвитку і ліквідації наслідків.
"Об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виробляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна чи декілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перебільшує нормативно установлені порогові маси, а також інші об'єкти, які відповідно до закону мають передумовою реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру".
Об'єкт господарської діяльності визнається потенційно небезпечним за умови наявності у його складі хоча б одного джерела небезпеки, здатного ініціювати НС місцевого, регіонального або державного рівнів.
Об'єкти, які підпадають під дію нормативно-правових актів, зазначених у пунктах 14 та 15, належать до потенційно небезпечних незалежно від рівнів НС, які можуть ініціювати виявлені джерела небезпеки. Об'єкт господарської діяльності, який за результатами ідентифікації не підпадає під вищезазначені вимоги, не визнається ПНО.
У разі наявності на об'єкті господарської діяльності більше трьох джерел небезпеки у пункті 4 Повідомлення наводять дані про три джерела небезпеки, які можуть ініціювати НС з максимальним рівнем, та загальну кількість джерел небезпеки.
За класифікаційними ознаками об'єкти підвищеної небезпеки розподілені на три основні групи:
Об'єкти з небезпечними речовинами (відповідно до наведеного вище визначення);
Гідротехнічні споруди;
Хвостосховища, шламонагромаджувачі, нагромаджувачі токсичних відходів (далі - нагромаджувачі відходів).
Постановою Кабінету Міністрів України затверджений "Перелік груп об'єктів підвищеної небезпеки, зокрема пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного характеру, за категоріями небезпеки", в якому наведені групи цих об'єктів, а також введені три категорії небезпеки для об'єктів підвищеної небезпеки з небезпечними речовинами (1-ша, 2-га, 3-тя), дві категорії небезпеки (1-ша, 2-га) для гідротехнічних споруд та одна категорія (1-ша) - для нагромаджувачів відходів.
Перша категорія небезпеки за цією класифікацією встановлює вищий ступінь небезпеки.
Додатково ці об'єкти класифікуються:
гідротехнічні споруди - за класом та типом згідно з таблицею 1 "Переліку...";
нагромаджувачі відходів - за класом згідно з таблицею 2 "Переліку...";
об'єкти з небезпечними речовинами - за класом згідно з "Порядком ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України.
Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки по суті є процедурою виявлення цих об'єктів серед потенційно небезпечних об'єктів.