- •Безпека життєдіяльності
- •Тема 1 Категорії та поняття в безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Поняття і визначення, що використовують у бжд
- •1.2. Поняття небезпеки та ризику
- •2. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системний підхід у бжд
- •Основні аксіоми небезпеки:
- •3. Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •К ритерії визначення рівня надзвичайної ситуації
- •5. Категорії об'єктів господарювання за рівнем загрози
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •Явище безпеки характеризується чотирма істотними ознаками:
- •Список літератури
- •Тема 2 Природні загрози та тип їхніх виявів і дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки
- •1. Класифікація небезпечних природних процесів і явищ
- •2. Характеристика і наслідки дії природних загроз
- •2.1. Геологічно небезпечні явища
- •Орієнтовне співвідношення величин магнітуд та інтенсивностей для неглибоких землетрусів
- •2.2. Метеорологічно небезпечні явища
- •2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.4. Природні пожежі
- •2.5. Біологічні небезпеки
- •Отруйні тварини та їхній вплив на організм людини
- •Якщо ви виявили кліща, що присмоктався, то потрібно:
- •3. Природні небезпеки внаслідок забруднення довкілля
- •Забруднення довкілля Львівщини
- •Список літератури
- •Тема з Техногенні небезпеки та їхні наслідки Особливості надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища.
- •Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
- •1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •Хімічні чинники
- •2. Особливості надзвичайних ситуацій техногенного характеру транспортні аварії (катастрофи)
- •І. Пожежна безпека
- •1. Загальні поняття про основи теорії горіння
- •2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •3. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо-вибухонебезпекою
- •4. Показники пожежо- та вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •5. Законодавча база в галузі пожежної безпеки про пожежну безпеку Закон України Від 17 грудня 1993р.
- •6. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки
- •Список літератури
- •II. Радіаційна безпека
- •1. Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Види йоиізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •2. Норми радіаційної безпеки
- •3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження
- •4. Класифікація радіаційних аварій
- •5. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •6. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості під час аварій на рно за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес
- •Забруднення місцевості
- •Вимоги до розвитку та розміщення об'єктів атомної енергетики
- •1. Заходи, що забезпечують безпеку роботи ас
- •2. Підготовка захисних споруд для персоналу та населення (сховищ та протирадіаційних укриттів), а також обладнання підвалів будинків з метою радіаційного захисту людей.
- •3. Будівництво доріг з твердим покриттям (не менше 5-6) у різних напрямках від ас з урахуванням рози вітрів для проведення попереджувальної чи негайної евакуації населення.
- •Створення навколо ас санітарно-захисної зони.
- •Проведення регулярного дозиметричного контролю населення.
- •7. Заходи захисту від радіоактивного опромінення
- •8. Режими захисту населення у разі ускладнення радіаційного становища під час аварії на аес
- •IV. Потужність експозиційної дози 15-100 мР/год.
- •V. Потужність експозиційної дози більше 100 мР/год.
- •Моніторинг і прогнозування становища під час аварії на аес (виконання розрахунково-графічної роботи)
- •Оцінка радіаційного становища при аваріях на об'єктах атомної енергетики
- •Допоміжні матеріали Графік орієнтованого оцінювання ступеня вертикальної стійкості повітря
- •Середня швидкість вітру (Уср) в при поверхневому шарі землі до висоти переміщення центру хмари, м/с
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари
- •Час початку формування сліду (їф) після аварії на аес, год
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення в середині зони забруднення (Дзоне, бер), Зона м
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення в середині зони забруднення (Дзоне, бер), Зона б
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення в середині зони забруднення (Дзоне, бер), Зона в
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення в середині зони забруднення (Дзоне , бер), Зона г
- •III Хімічна безпека
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини
- •Характеристика класів небезпеки хімічних речовин
- •3. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на людину
- •3. Особливості забруднення місцевості, води, продуктів харчування у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин
- •4. Класифікація суб'єктів господарювання та адміністративно-територіальних одиниць за хімічкою небезпекою
- •5. Заходи захисту від небезпечних хімічних речовин (нхр)
- •Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів Рекомендації щодо поведінки населення після отримання сигналу про аварію на хімічно небезпечному об'єкті.
- •Заходи щодо захисту населення та територій у разі виникнення аварії на хно
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Для ведення радіаційного та хімічного спостереження використовуються:
- •Організація забезпечення засобами індивідуального захисту працівників та інших категорій населення
- •Список літератури
- •Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики.
- •Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях
- •1. Глобальні проблеми людства: характеристика, причини виникнення і можливі способи їхнього вирішення
- •За походженням і характером глобальні проблеми класифікуються на:
- •1.1. Політичні проблеми та їхній негативний вияв
- •Інформаційна безпека
- •1.2. Природно-екологічні проблеми
- •1.3. Соціально-економічні проблеми
- •1.4. Наукові проблеми
- •2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров'я людини
- •3. Психологічна надійність людини
- •Психологічні особливості людини
- •Психологічна реакція людей на небезпеку
- •Менеджмент безпеки, правове забезпечення
- •Та організаційно-функціональна структура захисту населення
- •Та адміністративно-територіальних об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •1. Правові норми, структурно-функціональна схема та органи управління безпекою та захистом надзвичайних ситуацій в Україні
- •1.1. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.2. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їхнього застосування
- •Для обов'язкового страхування передусім визначають:
- •2. Моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар'єри і види цивільного захисту
- •3. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4. Програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •Список літератури
- •Тема 7 Управління силами та засобами ог під час нс
- •1. Організація оповіщення та інформування населення
- •2. Сутність та особливості оперативного управління під час надзвичайних ситуацій
- •Основними завданнями управління є:
- •Органи управління у нс
- •Спеціальна комісія з ліквідації нс
- •Уповноважений керівник з ліквідації нс
- •Штаб з ліквідації нс
- •Сили цивільного захисту. Засоби цивільного захисту
- •Техніка, то застосовується під час ліквідації наслідків нс
- •Пересувний пункт управління Загальні вимоги до пересувного пункту управління
- •Дії органів управління і сил суб'єктів реагу вання на нс
- •Управління роботами охоплює такі складові:
- •3. Мета та загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Проведення розвідки маршрутів і ділянок наступних робіт.
- •Локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках наступних робіт.
- •3. Пошуки і звільнення людей, які опинилися під завалами в напівзруйно- ваних будинках, спорудах, загазованих і задимлених, затоплених приміщеннях.
- •5. Подача повітря в завалені захисні споруди (якщо пошкоджена фільтровентиляційна система).
- •6. Надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх в лікувальні заклади.
- •7. Виведення населення з небезпечних місць у безпечні, або менше заражені місця.
- •8. Санітарне оброблення людей і знезараження техніки, транспорту. Обладнання території, а також взуття, одягу 313.
- •1. Термінове відновлення автомобільних, залізничних доріг; пророблення колонних шляхів по завалах і розчищення проїздів у завалах і на заражених.
- •Ешелоноване угрупування сил угрупування сил та засобів. Суб'єкти реагування на нс, їх завдання, розрахунок сил, угрупування сил
- •Організація взаємодії сил під час проведення аварійно-рятувальних робіт
- •Організація основних видів забезпечення сил у зоні нс
- •4. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи
- •Режим карантину передбачає:
- •5. Організація та проведення робіт із знезараження після нс. Дезактивувальні, дегазувальні та дезінфікувальні розчини
- •Дезінфікувальні речовини і розчини
- •Дегазувальні розчини
- •Речовини, розчини і технічні засоби, які використовуються для дегазації нхр
- •Список літератури:
- •Тема 8 Невідкладна допомога в разі нещасних випадків
- •1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги в урятуванні життя і здоров'я потерпілого
- •2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •3. Перша допомога під час зовнішніх та внутрішніх кровотеч. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •Гумовим джгутом кровотечі джгутом-закруткою
- •4. Перша допомога в разі переломів та вивихів
- •5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого за різних видів ушкоджень
- •6. Перша допомога під час опіків, електротравм та обморожень
- •7. Перша допомога в разі отруєнь
- •8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9. Надання першої допомоги в разі утоплення
- •Список літератури
1.2. Поняття небезпеки та ризику
Потенційними джерелами небезпек є всі об'єкти, системи, предмети, які мають енергію, хімічні та біологічні активні компоненти або властивості, які не відповідають умовам життєдіяльності людини. За видом небезпеки бувають: потенційні (приховані), перманентні (постійні, безперервні), тотальні (загальні, всеохонлювальні). Отже, у світі немає місця і часу, де і коли б людині не загрожували небезпеки. Раніше джерелами небезпек були явища природи, тваринний світ тощо. З часом з'явились небезпеки, створені самою людиною (антропогенного походження) та створеним нею середовищем (техногенного походження).
Небезпека - це наслідок дії окремих чинників на людину. Розрізняють: уражальні, небезпечні та шкідливі чинники.
Уражальні чинники можуть призвести до загибелі людини.
Небезпечні чинники викликають за певних умов травми або різке погіршення здоров'я (головний біль, погіршення зору, слуху).
Шкідливі чинники можуть викликати захворювання та зниження працездатності людини як у явній, так і у прихованій формі.
Між небезпечними та шкідливими чинниками немає принципової відмінності. Один і той самий чинник залежно від величини та часу дії може бути небезпечним або шкідливим. Небезпечними та шкідливими чинниками можуть бути предмети, засоби, продукти праці, дії, природно-кліматичне середовище (грози, повені, флора, фауна), люди.
Гранично-допустимий рівень негативного чинника (ГДР) - рівень чинника, який за щоденної (крім вихідних днів) праці упродовж 8 годин або іншого часу, але не більше 41 години на тиждень, протягом всього трудового стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними методами діагностики в процесі роботи або у віддалені строки життя цього чи наступних поколінь.
За структурою негативні чинники поділяють на прості (струм, токсичність), складні та похідні (аварії, пожежі, вибухи).
За походженням негативні чинники поділяють на активні, пасивно- активні та пасивні.
До активних чинників належать ті, які можуть діяти на людину через різні види енергії.
Чинники активної групи поділяються на підгрупи: механічні, термічні, електричні, хімічні, біологічні, психофізичні.
До пасивно-активної групи зараховують чинники, які проявляються внаслідок дії самої людини: гострі нерухомі предмети, малий коефіцієнт тертя, нерівності поверхонь, похилі підйоми.
До групи пасивних чинників належать ті, які проявляються опосередковано: корозія матеріалів, накип, недостатня міцність конструкцій, підвищені навантаження на механізми і машини та ін. Формою прояву цих чинників є руйнування, вибухи, аварії.
За характером та природою дії всі небезпечні та шкідливі чинники поділяють на 4 групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
До фізичних чинників належать: підвищені або понижені: температура, вологість, атмосферний тиск; підвищена швидкість руху повітря; недостатня освітленість; конструкції, що руйнуються; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електричної напруги тощо.
Хімічні чинники - це хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані (твердому, рідкому та газоподібному) і поділяються залежно від шляхів проникнення та характеру дії на організм людини.
Існують три шляхи проникнення хімічних речовин у людський органам через: 1) органи дихання, 2) шлунково-кишковий тракт, 3) шкіряні покриви та слизові оболонки. За характером дії виділяють токсичні, подразнювальні, задушливі, сенсибілізувальні, канцерогенні, мутагенні речовини та такі, що впливають на репродуктивну функцію.
Біологічні чинники поділяються на макроорганізми (рослини та тварини) і мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, простіші).
До психофізіологічних чинників належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перенавантаження (монотонність праці).
Негативні наслідки у разі проявлення небезпеки можливі за таких умов:
небезпека реально існує;
людина перебуває в зоні дії окремих чинників;
людина не має достатньо ефективних засобів захисту або діє неадекватно ситуації.
Прояв небезпек відбувається з певних причин. Причина - це збіг обставин, внаслідок яких проявляється небезпека та виникають ті чи інші негативні наслідки: нервові потрясіння, травми, хвороби, що спричиняють інвалідність, а іноді й смерть людини. Отже, утворюється ланцюг "небезпека - причина - наслідки". Розірвавши ланцюг (тобто ліквідувавши причину), можна уникнути
проявлення небезпеки і, відповідно, наслідків. Недопущення проявлення небезпек з негативними наслідками - основа безпечної життєдіяльності.
У разі реалізації небезпеки можна говорити про відносні показники шкоди. Тому в дисципліні "Безпека життєдіяльності" прийнято таке визначення ризику:
Ризик - це відношення кількості небезпечних подій із заподіяною шкодою (п) до максимально можливої їхньої кількості за певний проміжок часу.