- •Безпека життєдіяльності
- •Тема 1 Категорії та поняття в безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Поняття і визначення, що використовують у бжд
- •1.2. Поняття небезпеки та ризику
- •2. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системний підхід у бжд
- •Основні аксіоми небезпеки:
- •3. Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •К ритерії визначення рівня надзвичайної ситуації
- •5. Категорії об'єктів господарювання за рівнем загрози
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •Явище безпеки характеризується чотирма істотними ознаками:
- •Список літератури
- •Тема 2 Природні загрози та тип їхніх виявів і дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки
- •1. Класифікація небезпечних природних процесів і явищ
- •2. Характеристика і наслідки дії природних загроз
- •2.1. Геологічно небезпечні явища
- •Орієнтовне співвідношення величин магнітуд та інтенсивностей для неглибоких землетрусів
- •2.2. Метеорологічно небезпечні явища
- •2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.4. Природні пожежі
- •2.5. Біологічні небезпеки
- •Отруйні тварини та їхній вплив на організм людини
- •Якщо ви виявили кліща, що присмоктався, то потрібно:
- •3. Природні небезпеки внаслідок забруднення довкілля
- •Забруднення довкілля Львівщини
- •Список літератури
- •Тема з Техногенні небезпеки та їхні наслідки Особливості надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища.
- •Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
- •1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •Хімічні чинники
- •2. Особливості надзвичайних ситуацій техногенного характеру транспортні аварії (катастрофи)
- •І. Пожежна безпека
- •1. Загальні поняття про основи теорії горіння
- •2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •3. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо-вибухонебезпекою
- •4. Показники пожежо- та вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •5. Законодавча база в галузі пожежної безпеки про пожежну безпеку Закон України Від 17 грудня 1993р.
- •6. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки
- •Список літератури
- •II. Радіаційна безпека
- •1. Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Види йоиізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •2. Норми радіаційної безпеки
- •3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження
- •4. Класифікація радіаційних аварій
- •5. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •6. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості під час аварій на рно за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес
- •Забруднення місцевості
- •Вимоги до розвитку та розміщення об'єктів атомної енергетики
- •1. Заходи, що забезпечують безпеку роботи ас
- •2. Підготовка захисних споруд для персоналу та населення (сховищ та протирадіаційних укриттів), а також обладнання підвалів будинків з метою радіаційного захисту людей.
- •3. Будівництво доріг з твердим покриттям (не менше 5-6) у різних напрямках від ас з урахуванням рози вітрів для проведення попереджувальної чи негайної евакуації населення.
- •Створення навколо ас санітарно-захисної зони.
- •Проведення регулярного дозиметричного контролю населення.
- •7. Заходи захисту від радіоактивного опромінення
- •8. Режими захисту населення у разі ускладнення радіаційного становища під час аварії на аес
- •IV. Потужність експозиційної дози 15-100 мР/год.
- •V. Потужність експозиційної дози більше 100 мР/год.
- •Моніторинг і прогнозування становища під час аварії на аес (виконання розрахунково-графічної роботи)
- •Оцінка радіаційного становища при аваріях на об'єктах атомної енергетики
- •Допоміжні матеріали Графік орієнтованого оцінювання ступеня вертикальної стійкості повітря
- •Середня швидкість вітру (Уср) в при поверхневому шарі землі до висоти переміщення центру хмари, м/с
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари
- •Час початку формування сліду (їф) після аварії на аес, год
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення в середині зони забруднення (Дзоне, бер), Зона м
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення в середині зони забруднення (Дзоне, бер), Зона б
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення в середині зони забруднення (Дзоне, бер), Зона в
- •Доза опромінення, отримана під час відкритого розміщення в середині зони забруднення (Дзоне , бер), Зона г
- •III Хімічна безпека
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини
- •Характеристика класів небезпеки хімічних речовин
- •3. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на людину
- •3. Особливості забруднення місцевості, води, продуктів харчування у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин
- •4. Класифікація суб'єктів господарювання та адміністративно-територіальних одиниць за хімічкою небезпекою
- •5. Заходи захисту від небезпечних хімічних речовин (нхр)
- •Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів Рекомендації щодо поведінки населення після отримання сигналу про аварію на хімічно небезпечному об'єкті.
- •Заходи щодо захисту населення та територій у разі виникнення аварії на хно
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Для ведення радіаційного та хімічного спостереження використовуються:
- •Організація забезпечення засобами індивідуального захисту працівників та інших категорій населення
- •Список літератури
- •Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики.
- •Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях
- •1. Глобальні проблеми людства: характеристика, причини виникнення і можливі способи їхнього вирішення
- •За походженням і характером глобальні проблеми класифікуються на:
- •1.1. Політичні проблеми та їхній негативний вияв
- •Інформаційна безпека
- •1.2. Природно-екологічні проблеми
- •1.3. Соціально-економічні проблеми
- •1.4. Наукові проблеми
- •2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров'я людини
- •3. Психологічна надійність людини
- •Психологічні особливості людини
- •Психологічна реакція людей на небезпеку
- •Менеджмент безпеки, правове забезпечення
- •Та організаційно-функціональна структура захисту населення
- •Та адміністративно-територіальних об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •1. Правові норми, структурно-функціональна схема та органи управління безпекою та захистом надзвичайних ситуацій в Україні
- •1.1. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.2. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їхнього застосування
- •Для обов'язкового страхування передусім визначають:
- •2. Моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар'єри і види цивільного захисту
- •3. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4. Програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •Список літератури
- •Тема 7 Управління силами та засобами ог під час нс
- •1. Організація оповіщення та інформування населення
- •2. Сутність та особливості оперативного управління під час надзвичайних ситуацій
- •Основними завданнями управління є:
- •Органи управління у нс
- •Спеціальна комісія з ліквідації нс
- •Уповноважений керівник з ліквідації нс
- •Штаб з ліквідації нс
- •Сили цивільного захисту. Засоби цивільного захисту
- •Техніка, то застосовується під час ліквідації наслідків нс
- •Пересувний пункт управління Загальні вимоги до пересувного пункту управління
- •Дії органів управління і сил суб'єктів реагу вання на нс
- •Управління роботами охоплює такі складові:
- •3. Мета та загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Проведення розвідки маршрутів і ділянок наступних робіт.
- •Локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках наступних робіт.
- •3. Пошуки і звільнення людей, які опинилися під завалами в напівзруйно- ваних будинках, спорудах, загазованих і задимлених, затоплених приміщеннях.
- •5. Подача повітря в завалені захисні споруди (якщо пошкоджена фільтровентиляційна система).
- •6. Надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх в лікувальні заклади.
- •7. Виведення населення з небезпечних місць у безпечні, або менше заражені місця.
- •8. Санітарне оброблення людей і знезараження техніки, транспорту. Обладнання території, а також взуття, одягу 313.
- •1. Термінове відновлення автомобільних, залізничних доріг; пророблення колонних шляхів по завалах і розчищення проїздів у завалах і на заражених.
- •Ешелоноване угрупування сил угрупування сил та засобів. Суб'єкти реагування на нс, їх завдання, розрахунок сил, угрупування сил
- •Організація взаємодії сил під час проведення аварійно-рятувальних робіт
- •Організація основних видів забезпечення сил у зоні нс
- •4. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи
- •Режим карантину передбачає:
- •5. Організація та проведення робіт із знезараження після нс. Дезактивувальні, дегазувальні та дезінфікувальні розчини
- •Дезінфікувальні речовини і розчини
- •Дегазувальні розчини
- •Речовини, розчини і технічні засоби, які використовуються для дегазації нхр
- •Список літератури:
- •Тема 8 Невідкладна допомога в разі нещасних випадків
- •1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги в урятуванні життя і здоров'я потерпілого
- •2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •3. Перша допомога під час зовнішніх та внутрішніх кровотеч. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •Гумовим джгутом кровотечі джгутом-закруткою
- •4. Перша допомога в разі переломів та вивихів
- •5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого за різних видів ушкоджень
- •6. Перша допомога під час опіків, електротравм та обморожень
- •7. Перша допомога в разі отруєнь
- •8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9. Надання першої допомоги в разі утоплення
- •Список літератури
2. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системний підхід у бжд
Головним об'єктом вивчення БЖД є потенційна та реальна небезпека, під якою розуміють явища, процеси, об'єкти, здатні у визначених умовах негативно впливати на природні процеси, що відбуваються у біосфері і завдавати шкоду здоров'ю людини безпосередньо чи побічно.
Кожний об'єкт матеріального світу, що містить енергетичні, хімічні чи біологічні активні компоненти характеризується тим чи іншим ступенем небезпеки. Отож ця характеристика є невід'ємною формою їхнього існування. Зважаючи на це, формується аксіома про потенційну небезпеку.
Потенційна небезпека є універсальною властивістю процесу взаємодії людини із середовищем існування на всіх стадіях життєвого циклу.
Аксіома про потенційну небезпеку визначає, що всі дії людини й усі компоненти середовища існування (насамперед технічні і технологічні), крім позитивних властивостей і результатів, мають здатність генерувати негативні чинники. Причому, будь-яка нова позитивна дія чи результат предметної діяльності людини неминуче супроводжується виникненням нової потенційної небезпеки чи групи небезпек.
Справедливість аксіоми потенційної небезпеки підтверджена аналізом системи "людина - середовище існування" на всіх етапах її розвитку. Так, на ранніх стадіях розвитку, за відсутності технічних засобів людина відчувала значний вплив небезпек природного походження (підвищена, знижена температура повітря; атмосферні опади, землетруси, контакти з дикими тваринами тощо).
У процесі розвитку системи "людина - середовище існування" до природних небезпек додалися численні небезпеки техногенного походження - вібрація, шум, електромагнітні поля, висока напруга в електричній мережі, збільшення концентрації шкідливих речовин у повітрі, воді, фунті тощо.
Основні аксіоми небезпеки:
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення.
Порогові, чи інакше, гранично допустимі значення (ГДЗ) небезпек встановлюються, зважаючи на умови зберігання функціональної та структурної цілісності людини і природного середовища. Дотримання ГДЗ потоків створює безпечні умови життєдіяльності людини в життєвому просторі й унеможливлює негативний вплив техногенного середовища на природне.
Аксіома 2. Джерелами технічних небезпек є елементи техногенного середовища.
Аксіома 3. Техногенні небезпеки діють у просторі й у часі.
Аксіома 4. Техногенні небезпеки негативно впливають на людину, природне середовище й елементи техногенного одночасно.
Аксіома 5. Техногенні небезпеки погіршують стан здоров'я людей, приводять до травм, матеріальних витрат і до деградації природного середовища.
Аксіома 6. Захист від техногенних небезпек досягається удосконаленням джерел небезпек, збільшенням відстані між джерелом небезпеки і об'єктом захисту за рахунок використання захисних заходів.
Аксіома 7. Компетентність людей щодо небезпек і здатність захиститися від них - необхідні умови досягнення безпеки життєдіяльності.
Системний (або комплексний) аналіз безпеки життєдіяльності потребує розгляду людини як ланки в системі "людина - машина - середовище існування".
У своїй життєдіяльності людина, керуючись певною ціллю, діє на машину й отримує конкретний результат. Щоб досягти максимального погодження результатів з поставленою ціллю, вводяться зворотні зв'язки для коректування дій. Дуже часто в цій системі життєдіяльності людини з'являються шкідливі й небезпечні чинники, які діють на неї. Тоді в систему вводиться захист людини. У наш час актуальним є не тільки захист людини від виробництва і навколишнього природного середовища, а й захист навколишнього природного середовища від людини та виробництва. На цю систему діють у відповідних умовах чинники надзвичайних ситуацій.
Система повинна в цих умовах стійко функціонувати і забезпечувати захист людини. Система "людина - машина - середовище" гарантує досягнення таких цілей:
отримання результату життєдіяльності, необхідного людині;
забезпечення безпеки життєдіяльності людини;
недопущення появи уражальних і зменшення дії небезпечних і шкідливих чинників до допустимих значень;
зменшення небезпечної дії життєдіяльності людини на навколишнє середовище і залучення необхідних захисних заходів;
забезпечення стійкості функціонування і захисту людини в разі дії різних чинників надзвичайних ситуацій.
У системі "Л - М - С", що розглядається, структурно виділяється декілька підсистем:
1. Пряма взаємодія людини і машини (вивчає "Ергономіка та інженерна психологія").
Проблема безпеки людини на виробництві (розглядає "Охорона праці").
Взаємодія системи "Л - М" з навколишнім природним середовищем (аналізує "Екологія" ("Промислова екологія")).
Дія на систему чинників надзвичайних ситуацій, розроблення методів їхнього прогнозування, засобів і прийомів захисту людини, рішення проблеми ліквідації їхніх наслідків (вивчає "Цивільна оборона").
Тому, безпека життєдіяльності - це комплексна дисципліна.