1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

1.1. Поняття і визначення, що використовують у бжд

Людина постійно взаємодіє з навколишнім середовищем, перетворює цс середовище, а воно, своєю чергою, впливає на життєдіяльність самої людини. Взаємодія людини із середовищем, що її оточує, відбувається за наявності прямих і зворотних зв'язків. Результати цієї взаємодії можуть змінюватися в широких межах: від позитивних до катастрофічних, що супроводжується загибеллю людей і руйнуванням компонентів середовища. Негативні впливи, які виникають раптово, періодично або постійно діють у системі "людина - життєве середовище" і визначаються як дія небезпек.

Уся сукупність видів людської активності утворює поняття діяльності. Діяльність вирізняє людину від інших живих істот, вона є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства. Форми діяльності людини розмаїті. Вони охоплюють практичні, інтелектуальні та духовні процеси побуту, громадської, культурної, виробничої, наукової та інших сфер життя.

Життя - одна із форм існування матерії, яка закономірно виникає за визначених умов навколишнього середовища. Характерними ознаками є: обмін речовин, здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції складу та функцій руху, пристосування.

Діяльність - специфічна людська форма відношення до навколишнього середовища з метою забезпечення своїх різноманітних потреб (матеріальних, культурних, духовних тощо)

Життєдіяльність - це регульований стан навколишнього середовища, за якого, згідно із чинним законодавством, нормами і нормативами людина комфортно безпечно взаємодіє з його компонентами, запобігає погіршенню екологічного становища, умов і охорони праці, виникненню небезпеки та дій в умовах надзвичайних ситуацій.

Безпека життєдіяльності - стан діяльності, за якого з визначеною ймовірністю неможливий прояв небезпеки як у виробничій, так і невиробничій сфері з урахуванням взаємного впливу навколишнього середовища, людини та суспільства.

Структура життєдіяльності як складної системи охоплює людину (населення), природне та штучне середовище життя, сферу діяльності людей. Належить до категорії складних глобальних структур (середовище - людина - діяльність).

Основою життєдіяльності є чинники і параметри навколишнього середовища (сонця, повітря, води, ґрунту, біосфери) та штучного середовища життя (житлові та виробничі будівлі, споруди, транспортні та повітряні комунікації, системи забезпечення енергоресурсами, продуктами харчування) і багато іншого, що створено руками людини для забезпечення життя.

Мета безпеки людини - охороняти життєдіяльність людини від критичних, поширених усюди, загроз без перешкод довгостроковому снуванню та діяльності самої людини.

Головним питанням теорії і практики безпеки життєдіяльності є питання підвищення рівня безпеки, що вимагає проведення ідентифікації (виявлення) та оцінювання наслідків негативного впливу небезпек на життєдіяльність.

Безпека - це стан, у якому небезпека та умови, які призводять до фізичного, психологічного або матеріального збитку, контролюються з метою забезпечення здоров'я і добробуту індивідів та суспільства. Але безпека не визначається як повна відсутність небезпеки, а як контроль, щоб захистити здоров'я і добробут індивідів та суспільства.

Національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства й держави, за якої стало розвивається суспільство, своєчасно виявляють, запобігають і нейтралізують реальні та потенційні загрози національним інтересам.

Національна безпека - це концентрований вираз сукупності умов, що розвиваються у військовій, внутрішньо- і зовнішньополітичній сфері, інформаційному, екологічному, науково-технічному та низці інших напрямів суспільної еволюції. Розрізняють технологічні, політичні, екологічні, інтелектуальні, криміногенні, правові та інші підвиди національної безпеки. Разом з тим існують щонайменше дві її сфери, що визначають об'єктивні можливості розвитку всіх інших підвидів. Ідеться про економічну й соціальну сфери формування загального рівня безпеки.

Небезпека - це явища, об'єкти, процеси, що за певних умов і в певний час здатні завдавати шкоди здоров'ю або життю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

Потенційна небезпека - це така небезпека, яка має неявний характер і проявляється в умовах, які важко передбачити.

Ризик - це критерій реалізації небезпеки у просторі та часі, а також якісний критерій шкоди.

Умови, за якими небезпека може реалізуватися в подію, називаються небезпечною ситуацією. Ситуацію, за якої проявляється велика можливість виникнення нещасного випадку, прийнято називати небезпечною або аварійною, а коли загинули люди - катастрофічною.

Аварія - це випадковий вихід з ладу машин, механізмів, кораблів, літаків, їхнє пошкодження, руйнація, нещасний випадок, велика невдача.

Катастрофа (грец.) - переворот, знищення, загибель, випадкове горе, дія якого може продовжуватися в напрямі, що визначається дією, яка відбулася.

Небезпека може завдати шкоду людині лише в тому разі, коли вона проявляється (наприклад, наїзд автомобіля на людину). Виявлення небезпеки спричиняє дію окремих чинників, які можуть завдати шкоди.

Чинник - причина, рушійна сила, властивості будь-якого процесу, що визначають його характер чи окремі його риси.

Надзвичайна ситуація - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела або може призвести до загибелі людей та значних матеріальних утрат.