4. Біохімія спокою картоплі і овочів

Здатність перебувати в стані спокою виробилась у рослин, які пристосувались до несприятливих для росту умов, тому зібрані плоди не проростають при низьких t⁰ і . Стан спокою пов’язаний з відмежуванням протоплазми клітин. Між стінкою клітини і протоплазмою, а також в порах Тобто утворюються ліпоїдні шари. При цьому відбувається обезводнення протоплазми, збільшення її в’язкості.

Стан спокою обумовлений відсутністю або малим вмістом в тканині фізіологічно-активних сполук, без яких пластичні речовини, які містяться, не можуть бути використані на побудову нових органів або ж присутністю речовин, які перешкоджають ростовим процесам (або ж першим і другим разом).

Початок активних ростових процесів пов’язують з утворенням в точках росту нуклеотидів і нуклеїнових кислот. Велике значення має також активність ферментів нуклеїнового обміну (зростає активність рибонуклеази). Тобто перехід до активного росту пов’язаний з накопиченням макроергічних сполук (ди- і трифосфатів нуклеозидів), які є не лише структурними сполуками для побудови полімерних молекул нуклеїнових кислот, але також і джерелом енергії.

Що ж сприяє їх появі, завдяки чому починається ріст і що перешкоджає в стані спокою?

Розрізрізняють 4 типи регуляторів процесу росту:

-ауксини (найбільш вивчені)

-гіббериліни

-кінини і цитокінини

-інгібітори (абсцизова, жасмонова кислоти, брасиностероїди).

Але такий поділ умовний, так як є й інші рістрегулюючі речовини, які не належать до цих груп. Наприклад, етилен являє собою природній стимулятор визрівання. Крім того, в залежності від концентрації одні й ті ж речовини можуть стимулювати і пригнічувати ріст.

Перебування картоплі в стані спокою зв’язане з присутністю рістінгібіруючих речовин (поліфеноли: корична, кавова, кумарова, ферулова кислоти і їх похідні). Але крім окремих сполук є і комплексні. Приклад – інгібітор . Всі спроби його ідентифікації були невдалими, виділялась суміш розкладених речовин. Можливий компонент – абсцизін (дормін).

Інгібітори діють як антагоністи стимулюючих ріст речовин, сульфгідрильних груп, які беруть участь в регуляції росту. Вони можуть розмежовувати процеси окиснення і фосфорилювання і цим позбавляють клітину необхідної енергії.

Вихід бульб із стану спокою пов’язаний не скільки із витратою інгібіруючих речовин, а більше з накопиченням в тканинах ауксинів (рістстимулюючих речовин) і в першу чергу індолілооцтової кислоти.

Тобто від співвідношення між стимулюючими і інгібіруючими речовинами залежить час перебування в спокої і початок проростання.

Найбільш розповсюдженим способом попередження проростання картоплі і овочів є зберігання їх при більш низькій температурі: тим повільніше синтезуються ауксини і витрачаються інгібітори.

З іншого боку, зберігання картоплі при 0⁰ С погіршує якість із-за ВВ обміну.

Якість цибулі, корнеплодів при 0⁰ С не погіршується, але необхідні холодильники коштують дорого. В зв’язку з цим ведеться пошук ефективних способів захисту від проростання при +t⁰.

Проведені обширні дослідження.

В результаті були відібрані, випробувані і рекомендовані слідуючі речовини:

Препарат М-1 – метиловий ефір -нафтилооцтової кислоти (пильова суміш) – активної речовини 3.5%, наповнювач (глина, тальк);

Препарат ГМК – гідразід малеїнової кислоти у вигляді 0.25-0.3% водного розчину диетаноламінової або натрієвої солі;

Препарат ТБ-2,3,5,6 – тетрахлорнітробензол (у такому ж вигляді як М-1) має менш інгібіруючу здатність, тому використовується для посівної картоплі.

М-1 не можна використовувати для цибулі і часнику – неефективний і проникає всередину. Обпилюють картоплю під час загрузки в сховище і повторюють в разі активної вентиляції, так як діє поки знаходиться в контакті.

ГМК – обприскують рослини за 2-3 тижні перед збором. В Англії – газоподібний препарат нонанол, закачують по трубах в сховище кожні 15 днів при температурі не вище 5-6⁰С. Дія ефективніша, але вартість газу і сховищ висока.