Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
12-13_BPD_konspekt.doc
Скачиваний:
27
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
1.02 Mб
Скачать

6.1. Критерії оцінки захищених комп'ютерних систем Міністерства оборони сша. «Жовтогаряча книга». Мета розробки

"Критерії оцінки захищених комп'ютерних систем" (Trusted Computer System Evaluation Criteria [CSC-STD-001-83]) були розроблені й опубліковані Міністерством оборони США в 1983 році з метою визначення вимог безпеки, що висуваються до апаратного, програмного і спеціального програмного й інформаційного забезпечення комп'ютерних систем і вироблення методології і технології аналізу ступеня підтримки політики безпеки в комп'ютерних системах, головним чином військового призначення. Документ одержав неформальну назву «Жовтогаряча книга», під якою став відомим широкому колу спеціалістів.

Визначення безпечної системи

У даному документі були вперше формально (хоча і не цілком строго) визначені такі поняття, як «політика безпеки», «коректність» і інші. Згідно "Жовтогарячій книзі" безпечна КС – це система, що підтримує керування доступом до оброблюваної в ній інформації таким чином, що тільки відповідним чином авторизовані користувачі чи процеси (суб'єкти), що діють від їхнього імені, одержують можливість читати, записувати, створювати і видаляти інформацію. Запропоновані в цьому документі концепції захисту і набір функціональних вимог послужили основою для формування всіх стандартів безпеки, що згодом з'явилися.

Загальна структура вимог безпеки

У "Жовтогарячій книзі" запропоновані три категорії вимог безпеки – політика безпеки, аудит і коректність, у рамках яких сформульовані шість базових вимог безпеки. Перші чотири вимоги спрямовані безпосередньо на забезпечення безпеки інформації, а дві останніх – на якість самих засобів захисту. Розглянемо ці вимоги докладніше.

Політика безпеки

Вимога 1. Політика безпеки. Система повинна підтримувати точно визначену політику безпеки. Можливість здійснення суб'єктами доступу до об'єктів повинна визначатися на підставі їхньої ідентифікації і набору правил керування доступом. Там, де це необхідно, повинна використовуватися політика мандатного керування доступом, що дозволяє ефективно реалізувати розмежування доступу до інформації різного рівня конфіденційності.

Вимога 2. Мітки. З об'єктами повинні бути асоційовані мітки безпеки, що використовуються як вихідна інформація для процедур контролю доступу. Для реалізації мандатного керування доступом система повинна забезпечувати можливість присвоювати кожному об'єкту мітку чи набір атрибутів, що визначають ступінь конфіденційності (гриф таємності) об'єкта і режими доступу до цього об'єкта.

Аудит

Вимога 3. Ідентифікація й автентифікація. Усі суб'єкти повинні мати унікальні ідентифікатори. Контроль доступу повинен здійснюватися на підставі результатів ідентифікації суб'єкта й об'єкта доступу, підтвердження дійсності їхніх ідентифікаторів (автентифікації) і правил розмежування доступу. Дані, що використовуються для ідентифікації й автентифікації, повинні бути захищені від несанкціонованого доступу, модифікації і знищення і повинні бути асоційовані з всіма активними компонентами комп'ютерної системи, функціонування яких критично з погляду безпеки.

Вимога 4. Реєстрація й облік. Для визначення ступеня відповідальності користувачів за дії в системі всі події, які відбуваються в ній, що мають значення з погляду безпеки, повинні відслідковуватися і реєструватися в захищеному протоколі. Система реєстрації повинна здійснювати аналіз загального потоку подій і виділяти з нього тільки ті події, що впливають на безпеку, для скорочення обсягу протоколу і підвищення ефективності його аналізу. Протокол подій повинен бути надійно захищеним від несанкціонованого доступу, модифікації і знищення.