Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції по статич. тензом.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
143.24 Mб
Скачать

1.5. Послідовність проведення експерименту

Перед тим, як почати дослідження, необхідно виконати певну послідовність підготовчих робіт.

Етап І. Провести інформаційний пошук, за результатами якого уточнюються основні чинники, що визначають закономірність даного процесу і вибирається методика проведення досліду. Оцінюючи можливу проблематичність поставленої задачі, рекомендується достатньо критично користуватися пошуковими матеріалами, оскільки, в них не завжди подаються результати конкретних досліджень і методика проведення дослідів. Щоб отримати достовірну оцінку проблеми необхідно критично оцінити кожне джерело інформації. При цьому потрібно порівнювати результати та висновки з даного питання отримані різними авторами і різними методами.

Етап ІІ. Визначити обсяг експериментальних робіт. Ця робота полягає в тому, щоб запланувати необхідну кількість експериментальних точок і інтервалів між ними. Маючи малу кількість дослідних даних, дослідник може не отримати достатньої інформації для надійного опису процесу, що вивчається, не виявити аномальних явищ, не забезпечити потрібну точність результатів. З іншого боку, надмірно велика кількість експериментальних даних ускладнює і приводить до подорожчання дослідів, а також збільшує час на їх проведення. Орієнтовний час, необхідний для проведення всіх дослідів за однією тією ж методикою, можна порахувати за формулою де - кількість серій дослідів; - повторюваність кожного з дослідів; - кількість різних дослідів (точок); - час проведення одного досліду. Трудомісткість дослідів визначається добутком часу, що витрачається на проведення одного експерименту, на кількість працівників, що працюють:

Отримані значення і слід збільшити у двічі, оскільки вони не враховують витрати часу і праці на проведення допоміжних та організаційних робіт.

Діапазон вимірювань залежить від можливостей вимірювальної апаратури і обладнання, що обмежують межі вимірюваних параметрів. Після встановлення області зміни параметрів, необхідно визначити оптимальний інтервал між експериментальними точками враховуючи, що дослідні дані не завжди мають однакову точність в досліджуваній області. Наприклад, для досліджуваних механічних систем, вимірювання при екстремальних навантаженнях дають велику похибку. У цьому випадку рекомендується зменшити інтервал за збільшення кількості вимірювань. Вибір інтервалу значно спрощується, якщо характер експериментальної функції відомий завчасно. Якщо функція гладка і монотонна, то інтервали можуть бути однаковими і достатньо великими. У протилежному випадку - інтервали повинні зменшуватися в зонах екстремумів і різкої зміни функції. Через важливість цієї частини планування експерименту, цей етап необхідно виконати до початку проведення експерименту.

Подальший порядок проведення експерименту залежить від умов його проведення та відтворюваності результатів. Загалом, будь-який експеримент не відтворюється на . У багатьох випадках під час його проведення виникають незворотні процеси. Але в багатьох випадках такими змінами можна знехтувати і тоді він вважається відтворюваним. В лабораторних умовах послідовність досліджень визначає експериментатор.

При проведенні експериментів використовують два види планів: план називають послідовним, якщо незалежні параметри чи змінні монотонно змінюються від одного граничного значення до іншого; якщо ж значення незалежних змінних у діапазоні їх вимірів змінюються випадково, план називають рандомізованим (випадковим). Найчастіше застосовуваними на практиці є плани послідовного типу. Вони успішно використовуються при визначенні механічних характеристик матеріалів, напружено-деформованого стану тіл з урахуванням історії навантаження і т. ін. Використання послідовного плану найбільш виправдане для процесів, що не відтворюються через необоротність змін і в деяких випадках він дає можливість визначити аномалії і особливості досліджуваної залежності.

Застосування рандомізованих планів у багатьох випадках дає можливість уникнути систематичних похибок, які викликані особливостями апаратури, індивідуальними якостями операторів, зміною умов проведення експерименту і т. ін.