- •І. Організація і планування проведення експериментальних робіт
- •1.1. Обґрунтування необхідності постановки експерименту
- •1.2. Вибір методу дослідження
- •Класифікація експериментальних методів за способами отримання інформації
- •1.3. Матеріал і масштаб моделі
- •1.4. Вибір вимірювальних приладів
- •1.5. Послідовність проведення експерименту
- •1.6. Оформлення і перевірка вірогідності результатів дослідження
- •Іі. Загальні відомості про вимірювальну систему та електричні прилади для вимірювання неелектричних величин
- •2.1. Фізичні величини. Основні поняття. Класифікація вимірювань
- •2.2. Основні елементи вимірювальної системи
- •2.3. Перетворювачі механічних величин в електричні
- •2.3.1. Резистивні перетворювачі
- •2.3.2. Дротяні тензодатчики (дт)
- •2.3.3. Фольгові тензодатчики (фт)
- •2.3.4. Напівпровідникові тензодатчики
- •2.3.5. Приклад формування умовного позначення тензодатчика
- •III. Вимірювання деформацій за допомогою тензорезисторів
- •3.1. Призначення та принцип роботи вимірювальних схем
- •3.1.1. Потенціометрична схема з джерелом постійного струму
- •3.1.2. Мостовий метод вимірювання опору
- •3.1.3. Теорія роботи не рівноважних мостів
- •3.1.4 Включення тензодатчиків у схему моста Уінстона (Вінстона)
- •IV. Клеї, що використовуються в процесі наклеювання тензорезисторів
- •4.1. Складові частини клейових композицій
- •4.2. Вимоги до клеючих матеріалів
- •4.3. Різновиди клеїв та клейових матеріалів і їх особливості
- •4.3.1. Клеї гарячого стверднення
- •4.3.2. Клеї холодного стверднення
- •V. Наклеювання тензорезисторів
- •5.1. Підготовка поверхні об`єкта для наклеювання тензорезисторів
- •5.2. Порядок наклеювання тензорезисторів клеєм типу бф-2, вс-350
- •5.3. Порядок наклеювання тензорезисторів ціакрином ео, со-9,со-9т
- •5.4. Контроль якості наклеювання
- •5.5. Захист від впливу вологи
- •VI. Тензометрична апаратура для вимірювання статичних і динамічних процесів
- •6.1. Тензометричні підсилювачі, їх застосування та основні технічні характеристики
- •6.1.1. Основні характеристики тензопідсилювачів
- •6.2. Сучасні тензометричні станції, системи, комплекси. Їх застосування та основні технічні характеристики
- •Основні технічні характеристики
- •Додатки Одиниці фізичних величин міжнародної системи сі
- •Технічні характеристики основних типів тензометричних підсилювачів для вимірювання статичних і динамічних деформацій.
3.1.2. Мостовий метод вимірювання опору
Цей метод є найточнішим для вимірювання опору. Найпоширенішою схемою включення тензорезисторів є схема, що будується на використанні чотирираменного вимірювального моста, який називають мостом Уінстона (Вінстона). Такий міст є поєднанням замкнутого контуру, який складається з чотирьох послідовно з’єднаних елементів, що мають електричний опір, а також джерела живлення та вимірювального приладу. Вимірювальний міст малюють у вигляді ромба (рис. 3.2), сторони якого називають раменами, а точки з’єднання рамен - вершинами чи вузлами моста. В одну із діагоналей моста, наприклад, між вершинами А і Б включають джерело постійного чи змінного струму і називають її діагоналлю живлення чи входом моста, в другу діагональ (між вершинами В і Г) включають вимірювач і називають її вимірювальною діагоналлю чи виходом моста.
Залежно від струму, яким живиться міст, розрізняють мости постійного і змінного струму.
Кожне рамено моста може складатися з одного чи декількох опорів, з’єднанних між собою послідовно, паралельно чи мішано. Рамена моста змінного струму можуть складатися як з активних, так і реактивних опорів (ємностей або індуктивностей) або бути комплексними елементами з одночасно активним та реактивним опором.
Рис.3.2. Напрямок струмів у ланцюгах вимірювальної мостової схеми
Уінстона (Вінстона).
Для вимірювання електричних опорів використовують важливу властивість моста: за певного співвідношення опорів рамен (коли ) не зважаючи на те, що на вході моста є певна напруга, напруга на його виході стає нульовою.
Стан електричної рівноваги дуже легко порушується за найнезначнішої зміни вказаного співвідношення. Таким чином, електровимірювальний міст може знаходитись в одному з двох станів - рівноважному чи не рівноважному.
Якщо різниця потенціалів на виході моста дорівнює нулю (струм у вимірювальній діагоналі відсутній), то такий міст називають врівноваженим або збалансованим. Розглядаючи схему вимірювального моста (див.рис.3.2.), на якій вказано напрямок струму в раменах, неважко збагнути, що різниця потенціалів між точками В і Г дорівнює нулю за умови, що напруги в кожній парі суміжних рамен, симетричних відносно вимірювальної діагоналі (тобто та ) однакові за величиною і протилежні за напрямком, тобто
(6)
Поділивши першу рівність на другу, отримаємо :
, (7)
Звідки , (8)
або . (9)
Таким чином, отримані три форми запису, кожна з яких визначає умову рівноваги мостової схеми.
3.1.3. Теорія роботи не рівноважних мостів
Розглянемо рис. 3.2 і простежимо за напрямком руху струму в окремих ланках ланцюга. За початкову точку схеми приймаємо плюсову, а за кінцеву - мінусову клеми джерела живлення. Від плюса батареї загальний струм живлення прямуватиме до вузла А, де він розділиться на дві частини: струм , і струм . Від точки А до мінуса джерела живлення (точки Б) струм піде двома шляхами: через рамено , вимірювач, рамено і через рамена і . Струм також піде двома шляхами: через рамено , вимірювач, рамено і через рамена і . Отже, через вимірювальний прилад проходять одночасно два протилежно напрямлених струми. Якщо вони збігаються за величиною, то результуючий струм =0. Це буде у тому випадку, коли схема збалансована. Якщо ж схема розбалансована, то через вимірювач проходить струм розбалансу , що дорівнює різниці двох зустрічних струмів. Величина цього струму залежить від ступеня розбалансування схеми і величини напруги живлення , а напрямок - від полярності прикладеної до точок А і Б напруги та від знака приросту опору в активному рамені .
Основним критерієм для оцінки якості роботи мостової схеми є характеристика перетворення, що показує залежність струму розбалансування від відносного приросту опору в одному чи декількох активних раменах.