
- •І. Організація і планування проведення експериментальних робіт
- •1.1. Обґрунтування необхідності постановки експерименту
- •1.2. Вибір методу дослідження
- •Класифікація експериментальних методів за способами отримання інформації
- •1.3. Матеріал і масштаб моделі
- •1.4. Вибір вимірювальних приладів
- •1.5. Послідовність проведення експерименту
- •1.6. Оформлення і перевірка вірогідності результатів дослідження
- •Іі. Загальні відомості про вимірювальну систему та електричні прилади для вимірювання неелектричних величин
- •2.1. Фізичні величини. Основні поняття. Класифікація вимірювань
- •2.2. Основні елементи вимірювальної системи
- •2.3. Перетворювачі механічних величин в електричні
- •2.3.1. Резистивні перетворювачі
- •2.3.2. Дротяні тензодатчики (дт)
- •2.3.3. Фольгові тензодатчики (фт)
- •2.3.4. Напівпровідникові тензодатчики
- •2.3.5. Приклад формування умовного позначення тензодатчика
- •III. Вимірювання деформацій за допомогою тензорезисторів
- •3.1. Призначення та принцип роботи вимірювальних схем
- •3.1.1. Потенціометрична схема з джерелом постійного струму
- •3.1.2. Мостовий метод вимірювання опору
- •3.1.3. Теорія роботи не рівноважних мостів
- •3.1.4 Включення тензодатчиків у схему моста Уінстона (Вінстона)
- •IV. Клеї, що використовуються в процесі наклеювання тензорезисторів
- •4.1. Складові частини клейових композицій
- •4.2. Вимоги до клеючих матеріалів
- •4.3. Різновиди клеїв та клейових матеріалів і їх особливості
- •4.3.1. Клеї гарячого стверднення
- •4.3.2. Клеї холодного стверднення
- •V. Наклеювання тензорезисторів
- •5.1. Підготовка поверхні об`єкта для наклеювання тензорезисторів
- •5.2. Порядок наклеювання тензорезисторів клеєм типу бф-2, вс-350
- •5.3. Порядок наклеювання тензорезисторів ціакрином ео, со-9,со-9т
- •5.4. Контроль якості наклеювання
- •5.5. Захист від впливу вологи
- •VI. Тензометрична апаратура для вимірювання статичних і динамічних процесів
- •6.1. Тензометричні підсилювачі, їх застосування та основні технічні характеристики
- •6.1.1. Основні характеристики тензопідсилювачів
- •6.2. Сучасні тензометричні станції, системи, комплекси. Їх застосування та основні технічні характеристики
- •Основні технічні характеристики
- •Додатки Одиниці фізичних величин міжнародної системи сі
- •Технічні характеристики основних типів тензометричних підсилювачів для вимірювання статичних і динамічних деформацій.
3.1.2. Мостовий метод вимірювання опору
Цей метод є найточнішим для вимірювання опору. Найпоширенішою схемою включення тензорезисторів є схема, що будується на використанні чотирираменного вимірювального моста, який називають мостом Уінстона (Вінстона). Такий міст є поєднанням замкнутого контуру, який складається з чотирьох послідовно з’єднаних елементів, що мають електричний опір, а також джерела живлення та вимірювального приладу. Вимірювальний міст малюють у вигляді ромба (рис. 3.2), сторони якого називають раменами, а точки з’єднання рамен - вершинами чи вузлами моста. В одну із діагоналей моста, наприклад, між вершинами А і Б включають джерело постійного чи змінного струму і називають її діагоналлю живлення чи входом моста, в другу діагональ (між вершинами В і Г) включають вимірювач і називають її вимірювальною діагоналлю чи виходом моста.
Залежно від струму, яким живиться міст, розрізняють мости постійного і змінного струму.
Кожне рамено моста може складатися з одного чи декількох опорів, з’єднанних між собою послідовно, паралельно чи мішано. Рамена моста змінного струму можуть складатися як з активних, так і реактивних опорів (ємностей або індуктивностей) або бути комплексними елементами з одночасно активним та реактивним опором.
Рис.3.2. Напрямок струмів у ланцюгах вимірювальної мостової схеми
Уінстона (Вінстона).
Для
вимірювання електричних опорів
використовують важливу властивість
моста:
за
певного співвідношення опорів рамен
(коли
)
не зважаючи на те, що на вході моста є
певна напруга, напруга на його виході
стає нульовою.
Стан електричної рівноваги дуже легко порушується за найнезначнішої зміни вказаного співвідношення. Таким чином, електровимірювальний міст може знаходитись в одному з двох станів - рівноважному чи не рівноважному.
Якщо
різниця потенціалів на виході моста
дорівнює нулю (струм у вимірювальній
діагоналі відсутній), то такий міст
називають врівноваженим
або збалансованим.
Розглядаючи схему вимірювального моста
(див.рис.3.2.), на якій вказано напрямок
струму в раменах, неважко збагнути, що
різниця потенціалів між точками В і Г
дорівнює нулю за умови, що напруги в
кожній парі суміжних рамен, симетричних
відносно вимірювальної діагоналі (тобто
та
)
однакові за величиною і протилежні за
напрямком, тобто
(6)
Поділивши першу рівність на другу, отримаємо :
,
(7)
Звідки , (8)
або
.
(9)
Таким чином, отримані три форми запису, кожна з яких визначає умову рівноваги мостової схеми.
3.1.3. Теорія роботи не рівноважних мостів
Розглянемо
рис. 3.2 і простежимо за напрямком руху
струму в окремих ланках ланцюга. За
початкову точку схеми приймаємо плюсову,
а за кінцеву - мінусову
клеми джерела живлення. Від плюса батареї
загальний струм живлення
прямуватиме до вузла А, де він розділиться
на дві частини:
струм
,
і струм
.
Від точки А до мінуса джерела живлення
(точки Б) струм
піде двома шляхами:
через рамено
,
вимірювач, рамено
і через рамена
і
.
Струм
також піде двома шляхами:
через рамено
,
вимірювач, рамено
і через рамена
і
.
Отже, через вимірювальний прилад
проходять одночасно два протилежно
напрямлених струми. Якщо вони збігаються
за величиною, то результуючий струм
=0.
Це буде у тому випадку, коли схема
збалансована.
Якщо ж схема розбалансована,
то через вимірювач проходить струм
розбалансу
,
що дорівнює різниці двох зустрічних
струмів. Величина цього струму залежить
від ступеня розбалансування схеми і
величини напруги живлення
,
а напрямок - від полярності прикладеної
до точок А і Б напруги та від знака
приросту опору в активному рамені
.
Основним критерієм для оцінки якості роботи мостової схеми є характеристика перетворення, що показує залежність струму розбалансування від відносного приросту опору в одному чи декількох активних раменах.