5.4. Недоліки роботи аналізаторів

Основні недоліки роботи аналізаторів:

1. Функціонування будь-якого аналізатора істотно змінюється під впливом небезпечних для людини умов. Низькі і високі температури, вібрації, перевантаження, надто інтенсивні потоки інформації, що ведуть до дефіциту часу, втома, стан стресу — всі ці фактори викликають суттєві зміни робочих характеристик аналізаторів і, як наслідок, погіршення захисних реакцій організму.

2. При роботі аналізаторів також можливі уявні відчуття — галюцинації, які виникають без реального об’єкту (дії подразника), але сприймаються як справжні образи реального світу. За своїм характером галюцинації можуть бути слуховими, зоровими, тактильними, нюховими і смаковими. Причинами галюцинацій є порушення фізіологічних процесів в корі головного мозку. Галюцинації виникають при психічних хворобах, при деяких загальних інфекційних захворюваннях та впливі психотропних речовин.

3. Існує ціла низка небезпечних чинників життєвого середовища, що створюють надзвичайно важливу біологічну дію на людський організм, але для їхнього сприйняття немає відповідних природних аналізаторів (іонізуючі випромінювання, інфразвук, ультразвук). Людина не спроможна їх відчути безпосередньо, а починає відчувати лише наслідки їх дії (переважно дуже небезпечні для здоров’я та життя). Для усунення цього розроблені різноманітні технічні засоби, що дозволяють реєструвати такі небезпечні чинники.

Лекція № 6

Тема: "Середовище життєдіяльності людини"

ПЛАН

6.1. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності.

6.2. Техногенне середовище.

6.3. Соціально-політичне середовище.

6.1. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності

Принцип системності розглядає явища у їхньому взаємному зв’язку, як цілісний набір чи комплекс.

Під системою розуміється сукупність взаємопов’язаних елементів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета).

Під елементами (складовими частинами) системи розуміють не лише матеріальні об’єкти, а й стосунки і зв’язки між цими об’єктами.

Система, один з елементів якої є людина, називається ерготичною.

Системи мають свої властивості, яких не має і навіть не може бути у елементів, що її складають. Ця найважливіша властивість систем, яка називається емерджентністю, лежить в основі системного аналізу. Мета чи результат, якого досягає система, зветься системотворним елементом.

Системний аналіз — це сукупність методологічних засобів, які використовуються для підготовки та обґрунтування рішень стосовно складних питань, що існують або виникають в системах.

Головним методологічним принципом безпеки життєдіяльності є системно-структурний підхід, а методом, який використовується в ній, — системний аналіз.

У сфері наук про безпеку системою є сукупність взаємопов’язаних людей, процесів, будівель, обладнання, устаткування, природних об’єктів тощо, які функціонують у певному середовищі для забезпечення безпеки.

Системою, яка вивчається у БЖД, є система „людина – життєве середовище”.

Системний аналіз у безпеці життєдіяльності — це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі „людина – життєве середовище” чи на рівні її компонентних складових, та їх впливу на самопочуття, здоров’я і життя людини.

В системі „людина – життєве середовище” людина розглядається як суб’єкт — носій предметно-практичної діяльності і пізнання, джерело активності, спрямованої на об’єкт — життєве середовище, — частину Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і можуть функціонувати системи її життєзабезпечення.

Під терміном „людина” в даній системі може розумітися не лише окремий індивід, а й група людей, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство, люд-ство загалом. Життєве середовище людини не має постійних у часі і просторі кор-донів, його межі визначаються передусім рівнем системи, тобто тим, що в даному разі ро-зуміється під терміном „людина”.

Життєве середовище людини складається з трьох основних компонентів:

1. природного середовища (ґрунт, повітря, водоймища, рослини, тварини);

2. техногенного середовища (житло, транспорт, знаряддя праці, промислові та енергетичні об’єкти, зброя, свійські тварини, сільськогосподарські рослини);

3. соціально-політичного середовища (форми спільної діяльності людей, єдність способів життя).