4.3. Поняття ризику та основні методи його визначення

Небезпека — це поняття випадкове, яке залежить від багатьох чинників. Кожна небезпека має певну ймовірність своєї реалізації. Якісною характеристикою прояву можливої небажаної події є рівень імовірності прояву небезпеки.

Рівні ймовірності прояву небезпеки:

1. часта небезпека (Рівень А) — якщо небажана подія не відбувається, то це вважається винятком (нежить);

2. можлива небезпека (Рівень В) — подія може трапитись декілька разів за життя людини (захворювання людини на бронхіт, запалення легенів);

3. випадкова небезпека (Рівень С) — реально, що небажана подія може відбутись за життя людини (серйозна травма у людини — перелом кінцівки, вивих суглобу, розтяг м’язів, пошкодження тканин організму);

4. віддалена небезпека (Рівень D) — дуже мало ймовірна подія, але можлива протягом циклу існування (захворювання людини на туберкульоз, цукровий діабет, СНІД);

5. неймовірна небезпека (Рівень Е) — якщо небажана подія відбувається, то це вважається винятком (ураження людини космічним об’єктом, захворювання на малярію).

Для кількісної оцінки ймовірності виникнення небезпеки вводять поняття ризику, як частоти прояву небезпек. Виділяють такі основні визначення поняття "ризик":

1. це міра очікуваної невдачі або неблагополуччя в діяльності та існуванні;

2. це імовірність людських і матеріальних втрат або пошкоджень;

3. це діяльність на досягнення успіху при низькій його ймовірності;

4. це усвідомлення небезпеки виникнення в будь-якій системі небажаної події з визначеними в часі та просторі наслідками.

Ризик може розцінюватись або як небезпечна умова, при якій виконується діяльність, або як дія, виконана в умовах невизначеності. Ризик може бути метою діяльності, засобом самоствердження і створення про себе бажаної думки. Ризик у ролі мотиву виступає у прагненні особистості до гострих відчуттів.

Основні методи визначення ризику:

1. Інженерний, що базується на статистичних даних, розрахунку частоти прояву небезпек, побудові „дерев подій” або „дерев відмов”;

2. Модельний, що оснований на побудові моделей впливу небезпек на окрему людину, соціальні або професійні групи;

3. Експертний, за яким ймовірність різних подій визначається шляхом опитування досвідчених спеціалістів — експертів;

4. Соціологічний (соціальна оцінка), що базується на опитуванні населення або працівників.

Ризик можна визначати ретроспективно з даних аналізу про нещасні випадки, чи перспективно, шляхом врахування об’єктивних та суб’єктивних передумов виникнення його до того, як сталася подія.

Способи кількісного розрахунку числових значень ризику:

1. Ризик (R) визначається як добуток ймовірності виникнення небажаної події (P) на очікуваний розмір збитку (S), що вона може завдати: R=P∙S ;

2. Ризик (R) визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливої кількості усіх подій (N) за певний проміжок часу: R=n/N.

4.4. Види ризиків

Основні класифікації ризиків:

1) За джерелами ризику:

а) природний; б) техногенний; в) соціальний;

2) За видами джерел ризику:

а) внутрішній ризик (пов’язаний з функціонуванням підприємства);

б) зовнішній ризик (пов’язаний із зовнішнім середовищем і не залежний від функціонування підприємства);

в) людський чинник (ризик, пов’язаний з помилками людини);

3) За характером небажаного збитку:

а) економічний; б) екологічний; в) соціальний;

4) За розміром збитку:

а) припустимий; б) граничний (критичний); в) катастрофічний;

5) За рівнем небезпеки:

а) безумовно прийнятний; б) прийнятний; в) неприйнятний;

6) За часом впливу:

а) короткостроковий; б) середньостроковий; в) довгостроковий;

7) За частотою впливу:

а) разовий; б) періодичний; в) постійний;

8) За рівнем впливу:

а) локальний; б) глобальний;

9) За сприйняттям людьми:

а) добровільний; б) примусовий;

10) З позицій доцільності ризик буває:

а) обґрунтований; б) необґрунтований;

11) За масштабами поширення ризик буває:

а) стосовно окремої людини; б) груповий; в) загальний.

Індивідуальний ризик визначає ймовірність реалізації конкретної небезпеки для конкретної особи, при цьому чітко визначається їх часова та просторова локалізація.

Соціальний ризик визначає залежність між частотою виникнення небезпечних подій, що призвели до ураження певного числа людей, і числом уражених при цьому людей. Він дозволяє судити про масштаби катастроф.

Системний ризик — це ступінь небезпеки виробничої системи, міра схильності системи до виникнення небезпечних ситуацій.