3.2. Продуктивність роботи

З метою визначення максимальних можливостей комп'ютера в цілому в ОС Windows 7 створена програма для визначення індексу продуктивності ПК (Windows Experience Index – WEI). Для цього тестуються можливості таких модулів даного комп'ютера:

• процесор (тактова частота);

• оперативна пам'ять (кількість операцій можливого доступу до пам'яті в секунду);

• 2D-графіка для оболонки Windows;

• 3D-графіка для ігор;

• основний жорсткий диск (швидкість обміну даними з жорсткого диска).

Після визначення всіх необхідних параметрів кожний модуль отримує оцінку від 1 до 7,9, а загальна оцінка не є середнім значенням, а визначає найслабший компонент, і тому рівна найменшій з них. Відповідно до індексу продуктивності, Windows 7 таким чином описує задачі, які можуть виконуватися на даному ПК:

1.0 - 2.0 – комп'ютер придатний для виконання на ньому більшості виробничих задач, роботи в текстовому редакторі, мережі Інтернет. Однак його потужності не вистачить для використання сучасних мультимедійних можливостей, доступних у Windows 7;

3.0 – комп'ютер можна використовувати для виконання більшості сучасних задач: роботи у фото- та відеоредакторах, використання візуального стилю оформлення Windows Aero при роздільній здатності екрану 1280х1024, однак при відтворенні відео якості HDTV чи запуску теми Windows Aero на декількох моніторах можливе сильне зниження продуктивності;

4.0 - 5.0 – на комп'ютері можливий запуск кількох програм одночасно та трансляція телесигналу високої чіткості HDTV;

6.0 і більше – комп'ютер підходить для високореалістичної тривимірної графіки при великій роздільній здатності.

Базовий індекс продуктивності може використовуватися як засіб діагностики комп'ютера і допомогти визначити апаратні складові, що потребують заміни. Однак даний індекс не може показати можливості роботи комп'ютера в екстремальному режимі, при його перевантаженні чи збої системи.

Для підвищення продуктивності в ОС Windows 7 було створено ряд служб, які не є критичними системними службами і можуть бути відключені. Це ReadyBoost, ReadyBoot та SuperFetch.

Служба ReadyBoost дозволяє використовувати flash-диски та карти пам'яті з інтерфейсом USB для кешування системних файлів, що часто використовуються. Швидкість читання інформації з жорсткого диска на порядок більша, ніж у flash-дисків, тому при роботі з великими файлами росту продуктивності не спостерігається, однак з невеликими файлами швидкість роботи системи зростає до 10 разів. Перевагою такої технології є значно менша затримка при довільному доступі до пам'яті, ніж при звертанні до файлу підкачки, розміщеному на жорсткому диску.

Функція ReadyBoot також використовує для запуску службу ReadyBoost, однак її робота полягає в кешуванні системних файлів в оперативній пам'яті за умови, що її об'єм більший, ніж 700 МБ. Розмір кешу автоматично визначається системою залежно від загального об'єму оперативної пам'яті. При кожному запуску дана служба відслідковує файли, до яких найчастіше звертаються, та їх розташування на диску, і при своїй роботі вона використовує записи за останні 5 своїх завантажень. На відміну від ReadyBoost, дана функція може очистити кеш, якщо виникне потреба в додатковій оперативній пам'яті.

Служба SuperFetch дозволяє підвищити продуктивність роботи за рахунок повного чи часткового попереднього завантаження в пам'ять програм, які найчастіше використовуються в цей час. Однак, якщо системі потрібна додаткова пам'ять, завантажені дані тимчасово відвантажуються у файл підкачки, оскільки швидкість відклику та обміну даними в оперативної пам'яті більша, ніж у жорсткого диска.

Роботу Windows 7 було оптимізовано з метою подовження часу роботи від акумулятора таким чином:

• підвищено ефективність під час простоювання системи – Windows 7 знижує утилізацію ресурсів системи та сповільнює чи призупиняє численні активні фонові процеси в період неактивності користувача;

• використання коаліціюючих таймерів – фонові процеси, зупинити які неможливо, групуються таким чином, щоб їх виконання відбувалося одночасно;

• старт сервісів з подією – багато сервісів після старту машини не запускаються, поки не станеться відповідна подія;

• покращено управління живленням процесора;

• керування живленням периферійних пристроїв – поетапне адаптивне зниження яскравості дисплея, підтримка специфікації Intel HD Audio low power, режим «selective suspend» для пристроїв Bluetooth;

• керування живленням мережевих пристроїв.

Використання енергонезалежної flash-пам'яті дозволяє при відновленні роботи комп'ютера після режиму гібернації та кешуванні даних на цей диск не розкручувати його, що також дозволяє суттєво знизити рівень споживання енергії.

Крім цього, існує декілька основних режимів споживання енергії:

• робочий – звичайний режим роботи системи;

• сплячий режим – режим роботи з низьким рівнем споживання енергії

• режим гібернації – максимально економний режим, в якому активні дані зберігаються на носій окремим файлом, що дозволяє по закінченні запису відключити живлення від жорсткого диска;

• гібридний режим гібернації – використовується при перебоях енергопостачання. В даному режимі активні дані зберігаються і на носії, і в оперативній пам'яті