4. Дикий мак

МАК-САМОСЕЙКА (Papaver rhoeas L.)

Однорічний зимуючий бур'ян. Стебло пряме, жорстковолосисте, висотою 30— 80 см. Листки чергові, перистороздільні, з гострозубчастими часточками. Перша i друга пара листків сходів яйцевидні, цілокраї, на черешках. Kopiнь стрижневий. Квітки поодинокі, на верхівці стебел. Bi-ночок яскраво-червоний, іноді рожевий чи білий. Цвіте в травні — в cepпнi. Плід— округла чи оберненояйцевидна, гола, темно-солом'яного кольору або cipo-бура ко­робочка з великою клькістю ниркоподібного прямокутновиїмчастого коричневого з червоним відтінком насіння; довжина насінини 0,75—1, ширина 0,5—0,75, товщина 0,5 мм. Маса 1000 насінин 0,1—0,2 г. Пло­доносить в липні — вересні. Максимальна плодючкть рослини 50 тис. насінин, про­ростае насння з глибини не більше 1 — 1,5 см. Свіжодостигле насіння в посушливий piк має період спокою i проростає лише наступної весни. Сходи з'являються в березні — травні, а літньо-осінні пере­зимовують. Росте на полях, степових пасовищах, біля доріг по всій країнах, на сході рідшає i зникає. Отруйна рослина. Пер-гонос.

У західній частині країн, а також зрідка в Криму (Красногвардійський, Бiлогірський, Алуштинський райони) трап­ляється мак польовий, який відрізняється від маку дикого яскраво-червоними пелюстками з чорною плямою біля основи.

4. Шведська муха

Ячмінна шведська муха Oscinella pusilla Mg належить до родини злакових мух Chloropidae ряду двокрилих комах Diptera.

Доросла муха має довжину до 2мм, чорного кольору з опуклою передньоспинкою, прозорими з металевим відливом крилами. У ячмінної мухи передні та середні гомілки жовти, а задні посередині затемненні. Яйця циліндричні, білі, довжиною 0,6мм. Личинка жовтувато-біла, пупарій коричнево-бурий.

Розповсюджена всюди, де є культурні і дикорослі злаки. Пошкоджує частіше ячмінь, пшеницю і кукурудзу.

На півдні України розвивається 4 покоління.

Зимують личинки в середині стебел озимих хлібів, на пирії та сходах падалиці. Виліт мухи першої генерації відбувається в період весняного кущіння озимих та сходів ярих колосових культур.

Літ мухи розтягнений. Живляться вони нектаром квітів. Яйця відкладають на молоді стебла перезимувавши рослин, а на посівах ярих – на сходи, що мають не більше 2-3 листків. Яйце розвивається протягом 5-10 днів.

Личинка після відродження проникає в середину стебла-живиться поблизу вузла кущіння, але сам вузол кущіння не пошкоджує. В наслідок пошкодження центральний лист спочатку жовтіє, а потім стає бурим, тоді як решта листків зелені.

Личинка розвивається 20-25 днів, лялечка 11-25 днів.

Виліт мух другого покоління співпадає з фазою колосіння – цвітіння хлібних злаків. Розвиток другої генерації відбувається в основному на посівах ярого ячменю та вівса.

Третє, а за сприятливих умов і четверте покоління розвиваються відповідно на падалиці колосових та сходах озимих культур.

Пошкодження личинками шведської мухи найбільш небезпечні, якщо засиляються головне стебло до початку кущіння рослини.

Заходи боротьби з мухами.

1. Розміщення злакових по кращих попередниках.

2. Лущення стерні, і за 2-3 тижня після цього глибока зяблева оранка.

3. Оптимальні строки сівби.

4. Внесення рекомендованих доз добрив.

5. При чисельності мух вище ЕПШ у період їх масового льоту провести обприскування пестицидами.