- •Завдання розрахунково-графічної роботи
- •Будова розрахунково-графічної роботи
- •Фенологічний календар
- •(Українська та латинська назва шкідника) для умов південного Степу України
- •Короткі відомості про хвороби
- •(Назва культури, що захищається)
- •Розділ 2 Методика обстеження культури та економічний поріг шкідливості (епш)
- •Економічні пороги шкодочинності хвороб с.-г. Культур
- •Розділ 3 Строки хімічних обробок
- •Пристосованість фенології шкідливих організмів до стадій розвитку буряків цукрових
- •Пристосованість фенології шкідливих організмів до стадій розвитку яблуні (пізній сорт)
- •Розділ 4 План хімічного захисту ___________________
- •І вибір фітофармзасобів
- •4.1. Обґрунтування вибору пестицидів
- •Коротка характеристика гербіцидів для прополки
- •(Назва культури)
- •4.2. Заходи по захисту культури від шкідників, хвороб та бур'янів
- •План захисту________________________у 20___ р.
- •4.3 Виробнича характеристика вибраних пестицидів
- •Машини для захисту _________________________ (назва культури)
- •Розділ 6 Техніка безпеки при проведенні робіт з хімічного захисту рослин
- •Розділ 7 Економічна ефективність хімічного захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів*
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Розрахунково-графічна робота
- •Херсон – 20__
- •Індивідуальне завдання для виконання розрахунково-графічної роботи
- •Додаток в.1 Технічна характеристика обприскувачів
- •Технічна характеристика машин для протруювання
Розділ 2 Методика обстеження культури та економічний поріг шкідливості (епш)
У зв'язку з тим, що доцільність застосування фітофармзасобів обґрунтовується економічними порогами шкідливості (ЕПШ), студент повинен показати, що він знає характерні зовнішні ознаки шкідливого організму (з їх коротким описанням) і володіє методикою обстежень культури, що захищається, на виявлення видового складу шкідливих організмів (на прикладі даних в індивідуальному завданні) та їх обліку.
Для цього треба ознайомитись з необхідними джерелами серед тих, що наведені у переліку рекомендованої літератури цих Методичних вказівок [1, 3, 5, 6, 15, 16, 19]. Додатково можна використати „Довідник для практичних занять із фітофармакології, 2007” [11], де показані ЕПШ та одиниці їх виміру.
Нижче наведені форми, за якими необхідно навести пороги шкодочинності об’єктів, наведених в індивідуальному завданні (таблиці 2.1-2.3).
Таблиця 2.1
Приблизні економічні пороги шкодочинності (ЕПШ) головних шкідників сільськогосподарських культур в Україні
Шкідники |
Культура |
Строк обліку та обробок |
Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) |
Таблиця 2.2
Економічні пороги шкодочинності хвороб с.-г. Культур
Культура |
Фаза розвитку |
Назва хвороб |
Поріг шкодочинності |
Одиниці виміру |
|
min |
max |
Таблиця 2.3
Оцінка забур’яненості посівів сільськогосподарських культур
Кількість бур'янів на 1 м2 |
Оцінка в балах |
Ступінь забур'яненості |
Розділ 3 Строки хімічних обробок
Розробку системи заходів з фітофармзахисту культури треба розпочати з побудови графіку 3.1, де показати зв'язок розвитку шкідливих організмів із фенологією культури, що захищається. Нижче така приблизна схема дана для буряків цукрових.
Графік 3.1
Пристосованість фенології шкідливих організмів до стадій розвитку буряків цукрових
Шкідливий організм, генерація, фаза |
Строк з’явлення шкідливого організму й знаходження його на полі |
||||||||||||||||||||||
ІІІ |
ІV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
|
|
|||||||||||||||||||||||
Дротяники (ковалики) |
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Звичайна бурякова (гречкова) блішка |
… |
|
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Борошниста роса |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
Осот рожевий |
|
|
Х |
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фази розвитку цукрового буряка |
|
Сівба |
Сходи і 2-3 листки |
4-10 листків |
Утворено 35-40 листків, активний ріст коренеплоду |
Накопичення коренеплодом цукрів |
Дозрівання |
Збирання |
Умовні позначення:
... – наявність або накопичення шкідливих організмів.
– – масове з’явлення шкідливих організмів, коли вони здатні нанести шкоду.
Х – строки обробок.
У верхній частині фенокалендаря навести строки проходження фенофаз рослинами культури із завдання. Нижче, керуючись характеристикою шкідливих організмів (розділ 1), лініями показати строки розвитку шкідливих організмів (додаток Б), проти яких доведеться проводити хімічну боротьбу. На схемі видна заселеність культури протягом усього періоду вегетації. Це дає можливість визначити й обґрунтувати строки застосування фітофармзасобів. На лініях хрестиком позначити, коли (місяць, декада) треба проводити хімічні обробки з таким розрахунком, щоб попередити нанесення шкоди. Якщо строки з'явлення на полі декількох шкідливих організмів співпадають, боротьбу проти них доцільно проводити одночасно (комплексна обробка), як показано на графіках 3.1-3.3.
Графік 3.2