4. Особливості застосування системного підходу та системного аналізу до економічних систем

Системний підхід у застосуванні до економічних систем пов'язаний перш за все з аналізом структури об'єкта і виявленням його функції як провідної характеристики, яка визначає цілісність об'єкта. Тобто, системний підхід - це правила виявлення і вивчення суті цілісних властивостей об'єкта системного дослідження. Він забезпечує постановку проблеми, тобто визначає, яка частина системи потребує конструктивного втручання.

Щоб сформувати нову структуру чи змінити чинну, треба розв'язати низку задач, які витікають із загальної проблеми, визначеної в рамках системного підходу. Процедуру пошуку розв'язання цих задач забезпечує системний аналіз шляхом збору й обробки інформації з поставленої проблеми.

Основна особливість СА в застосуванні до економічних об'єкгів полягає в тому, що він орієнтує дослідника не на створення остаточної моделі об'єкта чи процесу прийняття рішення, як це відбувається в математичному моделюванні, а на розроблення методики, яка дозволяє поступово формувати модель, обґрунтовуючи її адекватність на кожному кроці з участю особи, яка приймає рішення.

У застосуванні до економічних об'єктів системний підхід має такі особливості:

1. виявлення особливостей економічних систем, які відрізняють їх від інших (технічних, біологічних тощо);

2. виявлення функції і мети розвитку економічної системи з погляду системи більшого масштабу, частиною якої вона є, а також визначення критеріїв оптимальності;

3. виявлення характеру зв'язків між підсистемами та призначення кожної підсистеми;

4) визначення характеру і ступеня впливу на систему її середовища та ін.

Люди й раніше ставили та вирішували завдання без використання СА, в основному передаючи досвід один одному. Але якщо виникали нові галузі діяльності, чи нові проблеми, то процес їх постановки та розв'язання міг тривати довго.

З розвитком технологій ситуації прийняття рішень ускладнились, і в сучасній економіці ставити і вирішувати завдання своєчасно і в повному обсязі дуже важко без застосування методів СА. Тобто, СА застосовується для розв'язання задач, для яких важко вибрати модель і довести її адекватність. Якщо проектуються технічні системи, адекватність моделей доводиться експериментом, хоча це може бути досить дорого. У випадку задач організації виробництва та управління підприємствами доведення адекватності моделі практично неможливе, оскільки економічні експерименти важко відтворити, і тому основним засобом розв'язання таких задач є методика СА.

Крім того, існують задачі, які не можуть бути формалізовані без використання методів СА. Раніше такі задачі розв'язувались на основі інтуїції і досвіду фахівців з певної галузі знань. Прикладом можуть, бути задачі, пов'язані з формуванням цілей у системах управління, а саме:

1. розроблення основних напрямів розвитку галузі, peгіону чи підприємства, тобто задачі, пов'язані з цілеформуванням;

2. задачі вдосконалення чи розроблення організаційних структур;

3. управління розробленням автоматизованих систем та ін.

Усі ці задачі по-різному реалізуються на всіх рівнях управління економікою. Тому доцільно виділити сфери застосування СА за таким принципом: задачі загальнодержавні, галузеві, регіональні, окремого підприємства.

У будь-якій сфері діяльності людина приймає рішення. Для цього потрібно визначити межі проблеми, виявити фактори, які впливають на її розв'язання, дібрати прийоми та методи, які дозволяють сформулювати завдання таким чином, щоб його можна було вирішити.

У сфері управління керівники різних рівнів часто ігнорують системний підхід. Це може бути навмисно, через те що керівники перебільшують значення власних дій для досягнення результатів. А частіше це відбувається через нездатність людини, яка приймає рішення, уявити наслідки цих рішень в інших напрямках діяльності підприємства. Головне в системному підході до управління - це одержання цілісного уявлення про мережу підсистем і взаємопов'язаних частин, які утворюють єдине ціле.

Велике значення в управлінні має зв'язок. Для його здійснення використовуються потоки інформації, які необхідні для прийняття рішень.

Отже, системний підхід - це не заданий алгоритм, механічне застосування якого гарантує успіх. Це також не чітко визначений набір методів, і його застосування не обмежується окремими сферами людського життя. Системний підхід - це широка основа, яка дає можливість розглядати підприємство ,як єдину систему і дозволяє полегшити процес досягнення його цілей за допомогою чіткого розуміння роботи підсистем і інтеграції їх в єдине ціле.

Основні напрямки застосування методів СА в управлінні:

1. вдосконалення методів управління;

2. розробка організаційних структур управління;

1. вдосконалення методів оцінювання соціально-економічної ефективності заходів;

2. підвищення адекватності формалізованого описання соціально-економічних систем;

3. розширення можливості більш широкого використання людино-машинних процедур у підготовці і прийнятті перспективних і оперативних рішень.

У майбутньому системний підхід як „спосіб мислення" буде поширюватись на всі процеси управління.