СУТНІСТЬ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ
1. Сутність системних досліджень
Системні дослідження розглядають об'єкт досліджень як систему. Принципи системного дослідження полягають:
у виявленні емерджентних властивостей системи;
у вивченні системи з позиції системи більшого масштабу.
Мета системного дослідження - виявити цілісність об'єкта.
Зміст системного дослідження полягає в розв'язанні двох основних проблем:
системного виділення об'єкта, вивчення взаємозв'язків його елементів, емерджентних властивостей, механізмів його функціонування і розвитку;
системного моделювання об'єкта за деякими заданими властивостями; розв'язання цієї проблеми необхідне для створення нових чи перетворення наявних систем.
Системні дослідження реалізуються через системний підхід і системний аналіз.
2. Принципи системного підходу
Системний підхід - це напрямок наукових досліджень, які проводяться з позиції цілісності системи і для розв'язання проблем системи. Основне завдання системного підходу - забезпечити ефективність взаємодії системи із зовнішнім середовищем або підсистем у рамках певної системи.
У межах системного підходу досліджуються питання взаємодії, всі шляхи можливої взаємодії і лише ті питання, які суттєві для дослідження цієї взаємодії. Системний підхід дозволяє відмовитись від повного вивчення певного об'єкта, а досліджувати його лише тією мірою, якою це суттєво для вирішення певної проблеми.
Системний підхід виконує функції інтегративного характеру, особливо там, де не спрацьовують такі засоби наукового пошуку, як спостереження чи експеримент, і дозволяє знайти зв'язок об'єктів і процесів, які здаються не пов'язаними одні з одними.
Системний підхід ґрунтується на принципах:
єдності - вивчення системи як єдиного цілого і як сукупності частин;
розвитку - врахування мінливості системи, її здатності до розвитку, накопиченню інформації з урахуванням змін у зовнішньому середовищі;
глобальної мети - відповідальності за вибір глобальної мети;
функціональності - спільного вивчення структури системи і функцій із пріоритетом функцій над структурою;
ієрархії- врахування співпідпорядкування і ранжування частин;
невизначеності - врахування ймовірнісного настання подій.
Швидке зростання сучасних організацій і їх складності, різноманітність виконуваних ними функцій призвело до того, що раціональне управління ними стало важким, але дуже важливим. Для того о щоб виконати це завдання, треба будувати свою діяльність з використанням системного підходу.
Реалізація системного підходу до розв'язання складних проблем зводиться до такого. Кожна система, робота якої оптимізується, розглядається як частина іншої, більшої системи, яку назвемо надсистемою. Далі вивчається, як впливає функціонування досліджуваної системи на роботу надсистеми. Тобто, дослідження здійснюються ніби у два послідовні етапи: спочатку локально оптимізується діяльність вибраної системи, потім розглядаються взаємозв'язки досліджуваної системи з іншими складовими надсистеми з погляду доцільності реалізації знайденого локального оптимального рішення в межах надсистеми. Оптимізуючи функціонування частини складної системи, треба пам’ятати про її зв'язки з іншими елементами системи. Приймаючи часткове рішення з однієї господарської проблеми, потрібно враховувати всі його наслідки.
Системний підхід сприяє формуванню правильного уявлення про процес управління, що дозволяє застосовувати спеціальні методи. Такий підхід сприяє усуненню зайвої ускладненості і допомагає зрозуміти суть складних проблем та приймати рішення на основі чіткого уявлення про зовнішнє середовище. При цьому важливо структурувати завдання і окреслити межі системи. Також важливо враховувати, що системи, які вивчаються, є частиною більш великих систем, наприклад, підприємство є частиною галузі чи суспільства в цілому. Крім того, ці системи постійно змінюються: вони створюються, діють, реорганізовуються і навіть ліквідуються.
Розглянемо приклад використання системного підходу під час проведення навчального процесу у вигляді лекції. При цьому, елементи системи - це кожен студент і викладач, оскільки кожний з них - єдине ціле і не підлягає подальшому поділу (не досліджуються якості студента як особистості, його зовнішній вигляд, стан здоров'я та ін.). Зв'язок у цій системі інформаційний. Можна стверджувати, що така множина елементів утворює систему, якщо викладач має інформаційний зв'язок з кожним студентом. Емерджентна властивість цієї системи — глибоке засвоєння студентами теми лекцій а також сприйняття ними відповідного матеріалу. Ця емерджентна! властивість виникає, коли викладач і студенти активно беруть участь у навчальному процесі.
Наведемо приклад ігнорування системного підходу! Підприємство збільшило випуск продукції, вантажопотік виріс, а його транспортування не забезпечене. Продукція накопичується втрачає товарний вигляд, а це матеріальні і моральні втрати. Інший приклад. Якщо під час обґрунтування будівництва великого комбінату місце для нього вибирати, враховуючи лише ефект у грошовому вираженні, і не враховувати шкоду, яка може бути завдана довкіллю, то наслідки реалізації таких рішень непередбачувані.