Ліфузоль — плівкоутворювальний препарат, який випускається в аерозольному балоні. Застосовують для захисту післяопераційних ран, опіків, при неінфікованих саднах тощо. Нанесений шар ліфузо- лю швидко перетворюється на плівку, яка утримується 5—7 днів і не вимагає додаткової пов’язки.

^ 10. Група детергентів

Детергенти — синтетичні речовини, які відзначаються великою поверхневою активністю і справляють бактерицидну і мийну дію. Бактерицидність детергентів зумовлена порушенням проникнення клітинних оболонок і обміну речовин у мікробній клітині.

Дегмін — тверда воскоподібна речовина жовтого кольору. Ви- пускається в чистому вигляді і в ЗО % розчині під назвою дегміцид. Застосовують у вигляді 1 % водного розчину. Дегміцид у розведен- ні 1:30 застосовують для обробки рук і операційного поля. Розчини справляють сильну бактеріостатичну дію. Готують розчини перед використанням у теплій перевареній воді. Випускається у флаконах або поліетиленових банках по 100, 500 мл.

Кр.: 8о1. БедтісМі ЗО % — 500 ті

Б.8. Для оброблення рук.

Діоксидин — застосовують для лікування ран, промивання се- чового міхура у вигляді ОД—1 % водного розчину. При сепсисі, тяжких гнійних запальних процесах уводять внутрішньовенно кра- плинно на 5 % розчині глюкози.

Церигель — безбарвна в’язка рідина. Добре розчинна в спирті, ефірі. Справляє сильну бактерицидну дію, не викликає подразнення шкіри, застосовують для прискореного методу обробки рук.

Рокал. Водні розчини застосовують для оброблення рук у роз- веденні 1:10. Для стерилізації інструментів, які псуються при кип’ятінні, їх занурюють на ЗО хв у розчин у розведенні 1:10. Для зберігання стерильних інструментів використовують розчин 1:40 з додаванням антикорозійного препарату — карбонату натрію (1 г на

1. 5 Л). Гумові вироби стерилізують у розчині 1:40 протягом 24 год. Випускається в пляшках по 2,25 л.

Хлоргексидин (гібітан) — 20 % водний розчин хлоргексидину біглюконату. Випускається в скляних банках по 500,1000 мл. Готу- ють різні розчини:

• для знезараження рук, операційного поля застосовують роз- чин препарату на 70 % розчині етилового спирту в розведен- ні 1:40 (для приготування робочого розчину беруть 40 частин 70 % спирту й 1 частину 20 % розчину хлоргексидину біглю- конату);

• для знезараження ран, опіків готують водний розчин 1:450;

40

• для промивання порожнин тіла готують розчин 1:1000;

• дезінфекцію інструментів здійснюють у спиртовому розчині в розведенні 1:40, із занурюванням на 2 хв;

• для прибирання операційної готують розчин 1:250.

^4/1 Хіміотерапевтичні препарати

Ця група складається з таких підгруп: антибіотики, сульфаніла- мідні препарати, похідні нітрофурану тощо.

1. Біологічні препарати — антибіотики

Антибіотики належать до біологічних антисептичних препара- тів. На сьогодні відома велика кількість антибіотиків, які застосову- ють у хірургії та інших медичних галузях. Промисловість випускає синтетичні і напівсинтетичні препарати.

Антибіотики пригнічують розвиток і розмноження мікробних клітин, справляють бактеріостатичну дію.

Антибіотики дають побічні ефекти. Установлено, що тривале введення стрептоміцину спричинює зниження слуху і порушення органу рівноваги. При тривалому введенні антибіотиків може роз- винутися дисбактеріоз, в окремих хворих — алергійна реакція.

Кожний антибіотик справляє дію тільки на визначені види мікро- бів. У зв’язку з цим починаючи лікування антибіотиками, потрібно визначити, до якого з них найбільш чутливі мікроби, що спричини- ли це захворювання.

Антибіотики поділяють на такі групи:

1. Пеніциліни (бензилпеніциліну натрієва і калієва сіль, біцилін-5, ретерпен ампіцилін, ампіокс, уназин, аугментин, оспен).

2. Макроліди й азаліди — еритроміцин, азитроміцин (сумамед), спіраміцин (роваміцин), рокситроміцин (рулід).

3. Цефалоспорини. І покоління — цефалоридин, цефазолін (кеф- зол), цефалексин (цепорекс), цефадроксил (дурацеф); II поко- ління — цефуроксим (кетоцеф), цефаклор (верцеф); III поко- ління — цефатоксим (клафоран), цефтріаксон (ленданцин), цефіксим, цефтазидим (фортум); IV покоління — цефепім (максипім), цефпіром (кейтен).

4. Тетрацикліни — тетрацикліну гідрохлорид, метацикліну гідро- хлорид (рондоміцин), доксицикліну гідрохлорид (вібраміцин).

5. Хлорамфеніколи — левоміцетин, левоміцетину сукцинат роз- чинний, синтоміцин.

6. Аміноглікозиди і глікопептиди — стрептоміцину сульфат, гентаміцин, амікацин, канаміцин, сизоміцин, ванкоміцин.

41

7. Поліміксини — поліміксину В сульфат, поліміксину М суль- фат.

8. Рифампіцини — рифампіцин (бенеміцин, рифадин).

9. Фузидини — фузидин натрію, гель “Фузидин”, гель “Префу- зин”.

10. Лінкозаміни — лінкоміцину сульфат, кліндаміцин (далацин).

2. Сульфаніламідні препарати

Це велика група препаратів з вираженою антимікробною дією. Вони порушують обмінні процеси в бактеріальній клітині і дають бактеріостатичний ефект.

Слід пам’ятати, що деякі препарати (новокаїн) справляють анти- сульфаніламідну дію, тому недоцільно їх поєднувати.

У хірургії найчастіше використовують стрептоцид, норсульфа- зол, сульфадимезин, сульфадиметоксин тощо.

3. Похідні нітрофурану

/

■чУ