 
        
        - •Аналіз та прогнозування зовнішньої політики
- •Сформувати уявлення у студентів про
- •2. Навчити студентів
- •Зміст дисципліни за темами
- •Тема 2. Аналіз зовнішньої політики: ключові теоретичні підходи до дослідження
- •Тема 3. Використання системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави
- •Тема 4. Методи прикладного аналізу зовнішньої політики.
- •Тема 5. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем
- •Тема 6. Зовнішньополітичне прогнозування
- •Тема 7. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.
- •Плани лекційних та семінарських занять, питання для самостійної роботи Тема № 1. Вступ до курсу. План лекції:
- •План лекції:
- •План лекції:
- •Тема 4. Методи прикладного аналізу зовнішньої політики План лекції:
- •Тема 5. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем План лекції:
- •Тема 6. Зовнішньополітичне прогнозування План лекції:
- •Тема 7. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади. План лекції:
- •Контрольних робіт
- •Теми контрольних робіт
- •Аналітичні системи м. Каплана.
- •Теорія міжнародної політики к. Уолта.
- •Психоаналіз з. Фрейда. Біхевіоризм.
- •Питання для підсумкового контролю знань
- •Список літератури
 
Навчально-методичні матеріали з дисципліни
Аналіз та прогнозування зовнішньої політики
для студентів заочної форми навчання
спеціальності “Міжнародні відносини”
Київ 2008
Навчально-методичні матеріали з дисципліни
“Аналіз та прогнозування зовнішньої політики”
для студентів заочної форми навчання
спеціальності “Міжнародні відносини”
Укладач: к. політ. н., доцент Стародуб Т. С., - Київ: КГІ, 2008 р., - 23с.
Затверджено на засіданні кафедри міжнародних відносин
(протокол № 1 від 28.08.2008 р.)
ВСТУП
Навчальна дисципліна “Аналіз та прогнозування зовнішньої політики” є складовою освітньо–професійної програми підготовки фахівців за освітньо–кваліфікаційним рівнем “магістр” (8.030401) зі спеціальності “міжнародні відносини”.
Мета курсу: підготовка фахівців, здатних самостійно і грамотно використовувати методи політичного аналізу та прогнозування для дослідження зовнішньої політики держави.
Завдання курсу:
- Сформувати уявлення у студентів про
- понятійно-категоріальний апарат курсу; 
- генезу методів аналізу зовнішньої політики; 
- концепцію системного аналізу; 
- основні закони поведінки простих та складних систем; 
- принципи та технологію синергетичної методології; 
- ключові положення системних теорій М. Каплана, К. Уолца, Д. Сингера, Д. Розенау, Б. Бузана, Р. Літтла, А. Вендет, Р.Джервіса; 
- створення вірогідних сценаріїв та побудову дерева альтернатив; 
- загальну методологію прикладного аналізу; 
- вибірковий метод; 
- анкетне опитування як метод отримання емпіричної інформації; 
- експертне опитування; 
- організацію роботи експертів (процедуру Дельфі); 
- методи багатомірної статистики; 
- регресійний аналіз; 
- контент–аналіз та івент–аналіз; 
- соціально–психологічні методи дослідження; 
- когнітивне картирування у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів; 
- використання факторного, кластерного та дискриминантного аналізу; 
- особливості математичних та комп’ютерних моделей; 
- взаємозв’язок теоретичного та прикладного підходів у зовнішньополітичному прогнозуванні; 
- особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади. 
2. Навчити студентів
- вибудовувати стратегію вирішення обраної проблеми; 
- складати схему можливих версій, що пояснюють будь–яке явище, та визначати основні напрями їх перевірки; 
- використовувати теорію ігор з метою вирішення конфліктів; 
- застосовувати на конкретних прикладах івент–аналіз, контент–аналіз, когнітивне картирування, експертне опитування, метод Делфі, побудову сценаріїв. 
В результаті студент має знати:
- основні положення тем, передбачених навчально-тематичним планом; 
- зміст ключових понять та категорій курсу; 
- особливості еволюції методологічних підходів до дослідження зовнішньополітичної проблематики; 
- специфіку використання математичних методів для аналізу міжнародних явищ та прогнозування зовнішньої політики; 
- вітчизняний та зарубіжний досвід розробок з проблематики аналізу та прогнозування зовнішньої політики; 
- можливості використання комп’ютерних програм для аналізу та прогнозування зовнішньої політики; 
- основні поняття та види контент–аналізу; 
- особливості проведення контент–аналізу, що спрямований на визначення цілей суб’єктів зовнішньополітичної діяльності; 
- специфіку використання івент–аналізу: вітчизняний та зарубіжний досвід; 
- особливості прикладного аналізу соціально–психологічних аспектів прийняття зовнішньополітичних рішень; 
- основні поняття та процедуру використання когнітивного картирування; 
- види експертних оцінок та напрями їх використання; 
- етапи ситуаційного аналізу; 
- особливості системного моделювання; 
- види прогнозування динаміки зовнішньополітичних подій; 
- правила підготовки аналітичного матеріалу. 
Вміти:
- складати схеми проведення контент–аналізу та івент–аналізу обраного інформаційного масиву; 
- обробляти дані, отримані в результаті самостійного дослідження за допомогою статистичних та математичних методів; 
- будувати схему моделі об’єкту, що досліджується; 
- складати прогностичні сценарії розвитку конфліктних ситуацій; 
- самостійно робити висновки і мати навички підготовки аналітичних матеріалів та інформаційно–аналітичного моніторингу. 
У процесі семінарських занять передбачається практичне закріплення студентами теоретичних знань, отриманих під час лекцій та самостійної роботи.
Предмет курсу: викладення системи методів, процедур та технологій аналізу, моделювання, прогнозування зовнішньої політики держави.
Міждисциплінарні зв’язки: даний курс є структурно та логічно пов’язаним з курсами “Зовнішня політика України”, “Інформаційно–аналітична діяльність у міжнародних відносинах”. Курс “Аналіз та прогнозування зовнішньої політики” розрахований на студентів, які вже володіють знаннями з таких дисциплін як “Теорія міжнародних відносин” та “Міжнародні відносини та світова політика”, а також знайомі з основами порівняльної політології, філософії та соціології міжнародних відносин.
