Копіювальний апарат

Класичний копіювальний апарат відрізняється від нині поширеного копіру на основі лазерного принтера способом формування зображення на світлочутливому барабані – замість лазера застосовується високовольтне коронорування. Внаслідок цього відбувається вища концентрація озону та оксиду азоту в повітрі. Решта шкідливих факторів аналогічна, як під час роботи з лазерним принтером. Отже, такими самими мають бути й правила безпеки. Апарати копіювально-розмножувальної техніки настільного типу, а також одиночні стаціонарні копіювально-роз­множувальні апарати, що експлуатуються періодично, допускається встановлювати в приміщеннях, де проводяться інші види робіт. Приміщення оснащують пристроями місцевої витяжної вентиляції. Апарати з вмонтованими озоновими фільтрами можна експлуатувати без цього, але за умови контролю повітря робочої зони.

Періодичність заміни озонових фільтрів залежить від строків їх служби та обсягу виконуваних робіт.Приміщення мають бути оснащені аптечками для надання першої медичної допомоги.

Телефон

Користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму, а факсимільні апарати під’єднують до електромережі змінного струму 220 В.

Також слід пам’ятати, що використання мобільних телефонів є небезпечнішим, аніж стаціонарних, оскільки вони – джерело високочастотного електромагнітного випромінювання. При користуванні мобільними телефонами варто взяти до уваги такі рекомендації:

• тривалість розмови не має перевищувати 3 хв.;

• перерва між розмовами – не менше 15 хв.;

• в умовах нестійкого прийому, коли потужність випромінювання мобільного телефону автоматично зростає, слід утриматися від тривалих переговорів або знайти місце зі стійким прийомом;

• використання гарнітури “вільні руки”, спілкування за допомогою SMS багаторазово знижують вплив випромінювання від мобільного телефону.

Додаток ц

Затверджено

Наказ ________

(посада керівника, назва підприємства)

№ ___ від “__” ________ 200_ р.

Інструкція про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях

1. Галузь застосування

Ця інструкція поширюється на службові приміщення установи і визначає вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки в цих приміщеннях, порядок дій у разі виникнення пожежі.

Інструкція є обов’язковою для вивчення та виконання усіма працівниками та відвідувачами, які знаходяться в службових приміщеннях, а також обслуговуючим персоналом установи.

Інструкція розроблена відповідно до “Правил пожежної безпеки в Україні” (НАПБ А.01.001-2004), затверджених наказом МНС України від 19.І0.2004 № 126.

2. Вимоги пожежної безпеки

Забезпечення пожежної безпеки в закладі покладається на керівника, уповноважених ним відповідальних за протипожежний стан осіб.

Працівники зобов’язані:

• дотримуватися встановленого протипожежного. режиму, виконувати вимоги правил пожежної безпеки та цієї інструкції;

• дотримуватися порядку дій у разі виявлення пожежі.

Меблі та обладнання мають розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 м). Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.

У міру накопичення та після закінчення роботи горючі відходи слід прибирати у спеціально відведені сміттєзбірники. Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані з урахуванням вказівок і рекомендацій підприємств-виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електровиробів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення у пожежобезпечний стан.

Документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м від електрощитів, електрозбірок і електрокабелів; 0,5 м від електросвітильників; 0,6 м від оповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації та 0,15 м від приладів центрального водяного опалення.

Засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані. Усі працівники повинні вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння, знати місце їх знаходження. Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м.

У службових приміщеннях не допускається:

• влаштовувати тимчасові електромережі, прокладати електропроводи та кабелі безпосередньо по горючій основі, експлуатувати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами);

• застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки в запобіжниках;

• палити поза встановленими для цього місцями та застосовувати для освітлення свічки та інші джерела відкритого вогню;

• використовувати легкозаймисті рідини;

• проводити вогневі, зварювальні та інші роботи без спеціального дозволу;

• користуватися електрокип’ятильником, чайником, самоваром тощо (крім місць, спеціально відведених і обладнаних для цього), залишати увімкненими без нагляду електроприлади;

• залишати ввімкненими освітлення, електроживлення приладів та обладнання в приміщеннях, які після роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом (за винятком евакуаційного освітлення та електрообладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово).

На видних місцях біля телефонних апаратів повинні бути встановлені таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони – 101.

Приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТом 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности”.

Відповідальний за протипожежний стан службових приміщень після закінчення роботи зобов’язаний:

• оглянути приміщення, переконатись у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі;

• впевнитись у працездатності автоматичної пожежної сигналізації;

• вимкнути освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком обладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово);

• останнім залишити приміщення та зачинити двері.