II. Дослідження відбору дітей 10-12 річного віку для заняття ігровими видами спорту(гандбол)

1. Методи відбору дітей в гандболі

1. Попередня підготовка дітей до відбору в гандболі

До моменту відбору в спортивні школи багато якостей в дітях ще помітно не проявляються. Це викликається найчастіше відсутністю ряду умов, сприяючих розвитку якостей. Слід сказати, що ще порівняно недавно таких умов було більше. У бесідах з багатьма видатними спортсменами з'ясовується, що вони в дитинстві мали великі можливості для задоволення своїх потреб в русі завдяки наявності пустирів, простих спортивних майданчиків в дворах і т. д.

Зараз в містах пустирів не знайдеш. Та і найрізноманітніших розваг у дітей стало більше. Тренери ображаються на пристрасть дітей до телевізора і на модне захоплення музикою... Школярі, потрібно визнати, стали значно менше рухатися, тому дорослим більше уваги слід приділяти організованим формам фізичного виховання дітвори.

2. Ігрова орієнтація

Організація відбору передбачає комплекс заходів, послідовність яких визначається вимогами доцільності і економічності і принципом "від спортивної орієнтації до орієнтації по групі видів, від орієнтації по групі видів до відбору для виду".

3. Агітація і пропаганда

Коли спортивних шкіл, стадіонів, залів було менше, не було відбою від охочих записатися в секції. Тепер же у дітей є численні можливості задовольнити свої інтереси, і не лише спортивні. Значно виросла конкуренція видів спорту у боротьбі за рухових обдарованих дітей.

1. Перегляд у школах

Практика показала, що ті ДЮСШ і ті тренери, які мають тісні зв'язки з школами, в першу чергу у своєму мікрорайоні, зазвичай не зазнають труднощів в широті вибору. Але перегляд не має бути епізодичним. У нім має бути видимою певна система, спрямована на виявлення першого круга кандидатів

2. Анамнез

Все більше сімей зараз зацікавлені в спортивних заняттях дітей. У цьому проявляється, зокрема збільшений культурний рівень народу. Але не усі батьки заохочують прагнення дитини до високих спортивних результатів. Деякі батьки націлюють сина або дочку на іншу діяльність і вважають, що серйозні заняття спортом можуть завадити навчанню. Інші не вірять в можливість досягнення дітьми висот майстерності і побоюються, що час і сили будуть витрачені даремно.

3. Діагностика ігровій обдарованості

Завдання цього етапу відбору полягають у визначенні здібностей до взаємодії, орієнтування, швидкості дій, ініціативності і наполегливості, раціональності і оригінальності оперативних рішень, концентрації уваги і координації рухів.

Як вказувалося вище, кращим засобом такої діагностики є модельні тести, побудовані на Матеріалі рухливих ігор. Саме вони дозволяють оцінувати не кожну здатність окремо а поєднання, які характерні для спортивних ігор.

4. Визначенна біологічного віку

Діти одного віку часто сильно розрізняються по рівню фізичного і інтелектуального розвитку. Не завжди ці відмінності можна пояснити різницею здібностей. Річ у тому, що росту організму властиві індивідуальні коливання. Найбільшого значення вони досягають в період бурхливого статевого розвитку, т. е. у |так званий пубертатний період. Тому діти, у яких один і той же рік,, а то і місяць народження можуть знаходитися на різних етапах біологічного розвитку.

Зрозуміло, що результати, які вони демонструють при відборі, перебувають під впливом чинників біологічного віку. Недооблік цієї обставини множить помилки відбору. Природно, дитина з випередженням біологічного розвитку впродовж якогось часу обганяє однолітків. І високий початковий рівень здібностей, і темпи їх приросту, і успіхи в навчанні усе виділяє його серед інших. "Талант"! - вирішує тренер, і з ним, як правило, погоджуються усі

Але поступово " лжеталант" наздоганяють, а потім і обганяють ті, хто виявився явно слабкіший. Правда, бувають і виключення талант виявляється істинним.

5. Діагностика інтересів і рівня домагань

Необхідність визначення глибини і стійкості спортивних інтересів і рівня домагань підкреслюється в кожній методичній рекомендації по відбору. У більшості випадків для цього пропонуються різновиди методів бесіди і спостереження. Ефективність таких методів очевидна. В якості доповнення добре зарекомендував себе метод анкетування, випробуваний ще в 1966 р.

6. Діагностика здібностей до взаємодії

Взаємодія гравців, як відомо, є неодмінною умовою функціонування спортивної команди. Якість і свідомість передач м'яча (чи шайби) демонструють клас команди. До цього слід додати, що практично будь-які дії спортсменів, У тому числі переміщення без м'яча, є елементами колективних зусиль. Іншими словами, в кваліфікаційній команді її учасники у будь-який відрізок часу матчу і на будь-якій ділянці ігрового поля формують систему колективної стратегії.

Отже, здатність до взаємодії - найважливіша умова успіху в спортивних іграх. Досвід фахівців і наші багаторічні спостереження показують, що далеко не кожен спортсмен може реалізувати свої нехай видатні дані в колективних іграх. Звичайно, здатність до взаємодії, як і будь-яку іншу, можна розвинути. Недаремно вона є одним з основних об'єктів педагогічного дії тренера, що відбито, наприклад, в програмах ДЮСШ.

Таким чином, найбільш інформативними чинниками взаємодії є швидкість переробки інформації, сенсомоторна координація, стійкість уваги, реакція прогнозування, оперативне мислення, реакція на якийсь час, рівень домагань, працьовитість, час човникового бігу, обведення зони штрафного кидка, дальність метання набивного м'яча, відсоток попадань з гри і довжина тіла.