- •1.Поняття,значення та класифікація доходів держави
- •5.Склад доходів місцевих бюджетів
- •8. Завдання та функції органів, що здійснюють стратегічне управління та загальний контроль за формуванням доходів держави
- •9.Структура та завдання органів дпс
- •11. Податковий контроль: Поняття, способи здійснення, повноваження органів державної влади щодо його здійснення.
- •12. Інформаційно – аналітичне забезпечення органів дпс.
- •13. Податок на прибуток підприємств.
- •14. Податок на доходи фізичних осіб
- •15. Податок на додану вартість
- •16. Акцизний податок.
- •17.Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.Р7.
- •18.Екологічний податок.Р.8
- •19.Плата за користування надрами.Р.11
- •20.Плата за землю.Р.13
- •21.Фіксований сільськогосподарський податок.Г.2,ст.301пк
- •22.Збір за користування радіочастотним ресурсом.Р.15
- •23.Збір за спеціальне використання води.Р.16
- •24.Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.Р.17
- •25.Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
- •27. Рентні платежі
- •28. Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки
- •29. Єдиний податок
- •30. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
- •31. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •32. Туристичний збір
- •33. Відповідальність за порушення податкового законодавства?
- •34. Надходження коштів від приватизації державного майна?
- •35. Плата за надання послуг дозвільної системи органів внутрішніх справ?
- •36. Надходження від штрафів і фінансових санкції?
- •39. Збори за послуги пов’язані з охороною прав на інтелектуальну власність?
- •40. Надходження коштів до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння?
- •41. Надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
- •42. Поняття трансфертів та їх місце в системі державних доходів.
- •44. Дотація вирівнювання, види та характеристика.
- •46. Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами.
- •47. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства.
- •48. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
33. Відповідальність за порушення податкового законодавства?
Підстави притягнення платників податків до фінансово-економічної відповідальності.Фінансова відповідальність є формою реалізації державно – владного примусу, що виникає у разі порушення приписів фінансово – правових норм і полягає у застосуванні спеціально уповноваженими державними органами до правопорушника передбачених законом санкцій. Визначаючи фінансову відповідальність самостійним видом юридичної відповідальності, фахівці вказують на головну її особливість, яка полягає в тому, що крім штрафних санкцій вона передбачає і правовідновлювальні санкції, які стимулюють виконання фізичними та юридичними особами обов’язків, передбачених фінансовим (податковим) законодавством, а також забезпечують компенсацію шкоди, завданої державі в результаті їх протиправної поведінки. До порушників податкового законодавства застосовують штрафні (фінансові) санкції та пеню. Фінансово – правові санкції за порушення податкового законодавства - це передбачені правовими нормами заходи державного примусу, тобто примушення порушника до виконання податкового обов’язку, з метою відновлення порушеного публічного фінансового інтересу держави, покарання правопорушника, а також попередження вчинення податкових правопорушення На розмір штрафу впливають такі чинники:вид податкового правопорушення;його суб’єкт;підстави, за якими контролюючий орган визначає суму податкового зобов’язання.Штрафною санкцією (штрафом) є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового забов’язання яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування. Їх накладають контролюючі органи, а в окремих випадках самостійно нараховує і сплачує платник податків. ПКУ зазначає, що: у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставахПеня – 1) Неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожний день простроченого виконання;2) Плата у вигляді відсотків, нарахованих на суму податкового боргу, що справляється з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання. У податковому праві пеня має подвійну природу.По-перше, вона є способом забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів. При цьому вона виконує стимулюючу функцію.По-друге, пеня є санкцією за порушення встановленого законодавством терміну сплати суми податкового зобов’язання, а тому виступає заходом правовідновлювальної відповідальності.До фінансової відповідальності також відносять - стягнення всієї суми укритого або заниженого платежу в бюджет у формі податку.Адміністративна відповідальність. Повноваження органів ДПС щодо розгляду справ по адмінправопорушенняхПідставою адмінвідповідальності за порушення податкового законодавства є вчинення адміністративного правопорушення. - вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що зазіхає на суспільні відносини, які охороняються законом, за що законом передбачена адмінвідповідальність. До адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті громадяни та посадові особи , винні в порушенні податкового законодавства.Адмінвідповідальності підлягають особи, що досягли на час вчинення правопорушення 16 річного віку, осудні.Із всіх видів адміністративних стягнень податковим органам надано право використовувати адміністративний штраф. Розмір його визначається в межах, встановлених за вчинення відповідних правопорушень, в сумах , кратних певному показнику.Кримінальна відповідальність за порушення норм податкового законодавства.Ст.212 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.Ч.1 цієї статті встановлює кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, вчинене службовою особою, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь – якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів у значних розмірах. Значним розміром є сума яка в тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.