23

1. Економічна суть оплати праці та характеристика складових фонду оплати праці

Розбудова ринкової економіки країни й усі пов’язані з цим трансформаційні процеси мають здійснюватися в інтересах людини для поліпшення якості її життя. Не зменшуючи значення інших соціально-економічних явищ, що входять до складу соціально-трудових відносин (зайнятості, охорони праці, розвитку персоналу тощо), які пов’язані з організацією та ефективністю оплати праці.

Оплата праці – це заробіток, розрахований, як правило, в грошовому виражені, який за трудовими договорами власник чи уповноважений ним орган виплачує за виконану роботу чи надані послуги.

Урахування праці та заробітної плати займає одне з центральних місць в системі обліку на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом доходів робітників фірм, підприємств. Праця працюючих є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту [13, c. 6-12].

Заробітна плата – є важливим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Урахування праці і заробітної плати – один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

Облік розрахунків з оплати праці є досить складною проблематикою, яка вимагає ретельного організаційного забезпечення, питання розрахунків з оплати праці розглядається в нормативних документах та розкривається в працях провідних науковців, таблиця 1.1.

Таблиця 1.1.

Дефініції заробітної плати

Термін	Джерело
Заробітна плата – це економічна категорія відображає відносини між найма­ними працівниками і роботодавцями щодо розподілу новоствореної вартос­ті (доходу). Якщо для перших заробітна плата є основною формою доходу, то для інших - елементом витрат на виробництво, чинником конкуренто­спроможності продукції, складовою доходу підприємства.	Покропивний С.Ф. [17, c. 257]
Заробітна плата є первинним доходом домашніх господарств, який передбачає винагороду в грошовій або натуральній формі, що має бути виплачена роботодавцем найманому працівнику за роботу, виконану у звітному періоді.	Ведерніков М.Д. [3, c. 332 ]
Заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості.	Грішнова О.А. [5, c. 113 ]
Заробітна плата – оплата праці найманих працівників, яка виражає перетворену форму вартості і ціни робочої сили.	Бутинець Ф.Ф. [1, с. 70 ]
Заробітна плата – винагорода, обчислена як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.	Завіновська Г.Т. [ 8, с. 103 ]
Заробітна плата – ціна використання праці найманого працівника.	Кулішов В.В. [12, с. 295]

Отже, немає єдиної думки до трактування вченими-економістами терміну «заробітна плата». На нашу думку, заробітною платою є компенсація у грошовій формі працівникам за вже виконану роботу на підприємстві, а здійснення розрахунків за заробітної платою є погашення (виплата) кредиторської заборгованості (заробітної плати) своїм працівникам.

Необхідно створювати економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміки показників про працю, стеження за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат явних та неявних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві. На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

Оплата праці в Україні регулюється Кодексом Законів «Про оплату праці», Законами України «Про оплату праці», «Про колективні договори і угоди» тощо. В цілому система організації оплати праці в Україні здійснюється на підставі:

законодавчих та інших нормативних документів;

генеральної угоди на державному рівні;

галузевих, генеральних угод;

трудових договорів.

Згідно зі статтею 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик [6].

Тарифна система оплати праці – це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Як зазначалося вище тарифна система оплати праці включає:

тарифну сітку – коефіцієнти, які присвоюються робочим в залежності від кваліфікації;

тарифні ставки – суми, які нараховуються за певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної кваліфікації (розряду). Наприклад, працівнику першого розряду за одну годину нараховується одна гривня, а працівнику шостого розряду – шість гривень.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт в залежності від їх складності, а робітників – в залежності від їх кваліфікації та відповідальності по розрядах тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, перевищеним законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок [18].

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, прафесійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Вся інформація про працівників знаходить своє відображення в особовій картці.

Фонд заробітної плати – це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників і управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи або виробленої продукції, а також на оплату невідпрацьованого часу, який підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства. Фонд оплати праці складається з трьох складових:

основна заробітна плата;

додаткова заробітна плата;

інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Структуру ФОП можна схематично відобразити так, таблиця 1.2.

Таблиця 1.2.