Висновок

Останнє десятиріччя XX століття позначене докорінними змінами, що вже відбулися і нині відбуваються в країнах Східної та Центральної Європи. Не обійшли ці зміни і незалежні держави, що утворилися на руїнах колишнього СРСР. Слово „перебудова”, яке було нещодавно показником цих змін, трансформувалося в систему, а скоріше в безсистемність впроваджуваних реформ у політичній, соціальній і економічній сферах.

Загальновідомо, що перебудова в сфері економіки має зосереджуватися на внутрішніх економічних системах з обов’язковим підключенням ринкових механізмів. Але відомо й те, що формування ринкової економіки буде ефективнішим, якщо, скажімо, Україна інтегрується в міжнародну економічну систему через різни форми співробітництва із зарубіжними партнерами. Серед різноманітних форм, які знає світова практика, такою формою є зарубіжні прямі інвестиції. У 1989 році світовий обсяг зарубіжних інвестицій досяг $1 трлн., а у 1990 році цей показник зріс ще на $ 200 млн. Ця сума поступово збільшувалась і збільшується за рахунок створення можливостей для інвестування в країнах Східної та Центральної Європи.

Світовий досвід засвідчує, що ці зони діють на зразок шлюзів, через які національні товари та послуги потрапляють на світовий ринок, а зарубіжні ресурси можуть влитися в національну економіку і зіграти свою роль у розвитку та структурному застосуванні до економічної ринкової системи. Слід враховувати і той фактор, що вільні економічні зони є особливо привабливими для іноземних інвесторів з погляду на пільгові умови розміщення капіталу. Для національної економіки ВЕЗ надають можливість експериментувати з новими організаційними і управлінськими методами.

Список використаної літератури

1. Вільні економічні зони./Пер. з англ. Я.Войтенка, О.Білкуна /; Передмова В. Кравченка. Наукова редакція І.Розпутенка. Київ: Дніпро, „Основи”, 1993. – 447с.

2. Голос України, №220, 1992, 18 листопада, с.13.

3. Данько Т.П., Окрут З.М. свободные экономические зоны в мировом хозяйстве: Учебное пособие / Рос. эконом. Академия им. Г.В.Плеханова.-М.: ИНФРА-М, 1998.- 168с.

4. Дергачёв В.А. Свободные экономические зоны в современном мире. - Одесса. / Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований АН Украины. 1992.-92с.

5. Дергачёв В.А. Черноморский район экономического сотрудничества.- Одесса, 1992.-81с. (Научно-практическая серия «Свободное предпринимательство», выпуск 2).

6. Дергачёв В.А., Орниш Т.Л. Научно-технические зоны в современном мире. – Одесса, 1993. - 54с.

7. Закон України „Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”/ Відомості Верховної Ради 1992, № 50, ст. 676.

8. Закон України „Про режим іноземного інвестування” // Урядовий кур’єр, „Орієнтир” 1996, № 77-78, с. 9-10.

9. Закон України „Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова” // Урядовий кур’єр. - 2000. - № 100. – с.13.

10. Закон України „Про спеціальну (вільну) економічну зону „Рені”// Урядовий кур’єр. – 2000. - № 87. – с. 1-3.

11. Закон України „Про спеціальну (вільну) економічну зону „Порто-франко” на території Одеського морського торговельного порту” // Урядовий кур’єр. – 2000. - № 87. с. 3-7.

12. Закон України „Про спеціальну економічну зону „Миколаїв” // Урядовий кур’єр. – 2000. - № 161. – с. 5-8.

13. Кухарская Н.А. Организационно-методические основы создания свободных промышленно ориентированных зон. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2000. – 74с.

14. Пила В.І., Чмирь О.Е. Спеціальні (вільні) економічні зони: теорія та практика: Навчальний посібник. – К.: Київ. держ. торг.-економ. Ун-т, 1998. – 328с.

15. Програма розвитку в Україні спеціальних (вільних) економічних зон і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності на період до 2010 року, № 18 ст.210, 1999.

16. Роговий В. Актуальні питання розвитку територій з особливим статусом в Україні // Економіка України. – 2000. - № 11. – с. 4-13.

17. Симадзаки Т., Исихори С. Свободные экономические зоны в капиталистических и развивающихся странах // М., 1989. с. 14.

Додаток А

Типи вільних економічних зон та їх характеристики

Тип вільної економічної зони	Ціль	Характеристика	Приклади
Вільні митні (податкові зони). (Duty/tax free areas.Free parts)	Зростання товарообороту і залучення необхідних товарів	Звільнення від митних податків, податків на імпортний товар і непрямих податків на товари, що не порушують кордони митної території країни	Вільний порт Гамбург, території підзон вільної торгівлі у США
Продаж, вільна від митних податків.(Duty/tax free areas).	Збільшення товарообороту країни і,в певній мірі, зростання вітчизняного виробництва	Відміна тарифів і непрямих податків для осіб, які мешкають за кордоном або виїжджають за кордон	Безмитні магазини у міжнародних аеропортах,наприклад, Шеннон
Зони вільної банківської діяльності (Free banking zones)	Підвищення конкурентноздатності вітчизняних банків	Відміна вимог щодо мінімальних банківських резервів, регулювання норми проценту тощо. Тепер застосовується тільки по відношенню до зарубіжних клієнтів.	Банки, які діють на валютних євроринках, наприклад у Люксембурзі, Лондоні
Зони вільної страхової діяльності(Free insurance zones)	Підвищення конкурентноздатності вітчизняних страхових організацій	Відміна обмежуючого страхового регулювання, яке діє у даній країні. Тепер застосовується тільки по відношенню до зарубіжних клієнтів	Ллойди у Лондоні. Зона вільної страхової діяльності у Нью-Йорку
Зони вільної торгівлі (Free trade zones)	Збільшення товарообороту країни і, у певній мірі, зростання вітчизняного експортного виробництва	Відміна тарифів, непрямих і прямих податків; гарантування механізму митних формальностей	Шрі-Ланка, Малайзія, Єгипет, Сінгапур, Тайвань
Зони експортного виробництва (Export processing zones)	Зростання ексортного потенціалу країни за рахунок розвитку конкурентноздатності виробництва	Відміна тарифів, непрямих та прямих податків; гарантуваннямінімуму митних формальностей; експортні пільги	Республіка Корея, Маврикій, Мексика, Індія
Зони вільного підприємництва (Free economic activity zones)	Сприяння переходу країни до ринкової економіки	Відміна тарифів, інших обмежень, які стримують розвиток спільного підприємництва	Польща, Китай