3.2. Вез на сучасному етапі

Перша ВЕЗ в Україні була заснована 1995 року в Криму - Північнокримська експериментальна економічна зона «Сиваш». У межах зони «Сиваш» проводиться експеримент щодо розроблення моделі управління та господарювання в умовах переходу до ринкової економіки. Перші роки роботи зони «Сиваш» дали позитивний результат.

У 1998 році розпочався процес створення вільних економічних зон в інших регіонах країни. В тому році були створені спеціальні економічні зони «Донецьк» і «Азов» та запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій і Луганській областях.

Строк дії ВЕЗ «Донецьк» і «Азов» 60 років, а спеціального режиму інвестиційної діяльності - ЗО років. Мета створення ВЕЗ та запровадження на територіях пріорітетного розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області - залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку з закриттям, реструктуризацією гірничодобувних та інших підприємств. ВЕЗ «Азов» покликана здійснювати зовнішньоторгові операції та обслуговування потреб територій пріоритетного розвитку.

У ВЕЗ «Азов» та «Донецьк» запроваджується режим спеціальної митної зони та встановлюється спеціальний пільговий режим оподаткування.

ВЕЗ «Славутич» створюється з метою залучення інвестицій для створення нових робочих місць у м. Славутич та забезпечення працевлаштування працівників ЧАЕС, які вивільняються у зв'язку з достроковим виводом її енергоблоків з експлуатації. До суб'єктів ВЕЗ «Славутич» застововується спеціальний режим підприємницької діяльності та надаються відповідні пільги.

ВЕЗ «Яворів» поєднує в собі функції комплексної виробничої зони, вільної митної зони та технологічного парку. Особливість цієї зони в тому, що на її території створюеться автопорт «Краковець» у районі пункту пропуску через державний кордон України, встановлюється спеціальний митний режим.

Мета створення ВЕЗ «Курортополіс Трускавець» - стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження і ефективне використання природних

лікувальних ресурсів курорту Трускавець, прискорення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток туризму.

У Закарпатській області строком на 15 років запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для вирішення виниклих проблем у зв'язку з спустошливими повенями останніх років.

Згідно з Законом України та території Закарпатської області, крім запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності, також утворюється ВЕЗ «Закарпаття» на строк ЗО років.

З 1 січня 2000 року на строк 20 років вирішено утворити на території Волинської області ВЕЗ «Інтерпорт Ковель», основна мета якої облаштування міжнародного транспортного коридору Гданськ - Одеса.

Створення в Одеському регіоні ВЕЗ «Порто-франко» обумовлено: вигідним економіко-географічним положенням; наявністю розвинутої інфраструктури; сприятливими умовами для розміщення спільних підприємств; можливістю використати місцевий науково-виробничий потенціал; передумовами для міжнародного співробітництва у розвитку курортно-рекреаційного господарства; розвинутою системою підготовки кадрів; сприятливими природнокліматичними умовами. [10]

Створення в Придунайському регіоні вільної економічної зони «Рені» обумовлено вигідним економіко-географічним положенням; достатньо розвинутою транспортною інфраструктурою; практичним досвідом зовнішньоекономічної діяльності Українського Дунайського пароплавства; наявністю поблизу крупних портів земельних ділянок для промислового будівництва; сприятливими умовами та можливостями розвитку міжнародного та вітчизняного туризму та відпочинку у гирлі Дунаю.[9]

Всі ці сприятливі передумови складають основу успішного вирішення таких завдань: залучення передової зарубіжної технології, управлінського досвіду, додаткових фінансових та матеріальних ресурсів; розвитку соціальної та виробничої інфраструктури; задоволення потреб внутрішнього ринку у високоякісній продукції; залучення іноземних інвестицій для створення спільних підприємств; створення наукоємких виробництв; посилення експорто-орієнтованих та імпортозамінюючих виробництв; роширення прикордонного співробітництва.

У м. Миколаєві з 1 січня 2000 року на ЗО років на території суднобудівних підприємств і прилеглій до них території утворюється спеціальна економічна зона «Миколаїв». Основна мета створення цієї зони - залучення інвестицій до провідної галузі промисловості Миколаївської області - суднобудування, підвищення її експортного потенціалу, створення науково-технічної бази суднобудування.[11]

У 1999 році утворені перші технологічні парки в Україні - «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка», «Інститут електрозварювання ім. Є.О Патона», «Інститут монокристалів». Згідно з законом, метою технологічного парку є діяльність щодо впровадження інвестиційних та інноваційних проектів, виробничого впровадження наукоємких розробок, високих технологій та конкурентно- спроможної на світових ринках продукції.

На даному етапі є декілька територій пріоритетного розвитку в Україні. Одне з них місто Шостка, воно відоме тим, що у ньому знаходиться виробниче об'єднання «Свема» (виробництво фото - і кіноплівки); тут також розташовані: молочний, хлібний, та м'ясний комбінати, заводи хімічних реактивів та залізобетонних конструкцій, науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації та науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м. Шостка передбачає встановлення податкових і митних пільг для суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують на території цього міста інвестиційні проекти кошторисною вартістю не менше:

- $200 тис.- у харчовій промисловості та промисловості з переробки сільськогосподарської продукції, виробництв деревини та виробів з деревини, у охорони здоров'я;

- $500 тис. - у будівництві, в обробленні відходів, виробництві електроенергії тепловими електростанціями, виробництві та розподілі тепла;

- $7 млн. - у виробництві машин та устаткування, порошковій металургії та хімічному виробництві, нафтопереробці.

У місті Харкові розташовані такі відомі об’єднання: «Харківський турбінний завод», Харківських тракторний завод», «Укрелектронмаш», «Харківський електромеханічний завод», «Завод ім. Малишева та багатоінших підприємств машинобудування, металообробки» легкої та харчової промисловості.

На території міста Харкова передбачено запровадити з 1 січня 2000 року строком на ЗО років спеціальний режим інвестиційної діяльності щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності [8].

Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення податкових і митних пільг для суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують на території міста Харкова у пріоритетних видах економічної діяльності.

В Автономній Республіці Крим запроваджується з 1 січня 2000 року строком на ЗО років спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку, до яких належать «Велика Ялта», «Алушта», «Судак», «Феодосія», «Сиваш», «Керч», «Східний Крим» . За винятком територій «Сиваш» і «Керч» всі інші - рекреаційні і туристичні міста.

У Волинській і Житомирській областях запроваджується з 1 січня 2000 року на територіях пріоритетного розвитку спеціальний режим інвестиційної діяльності щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності строком на ЗО років.

До територій пріоритетного розвитку у Волинській області належать місто Нововолинськ та селище Жовтневе міста Нововолинська.

Це місто є одним з центрів Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджується з метою залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, які вивільняються і у зв'язку із закриттям, реструктуризацією та перепрофілюванням гірничодобувних та інших підприємств у Волинській області, для впровадження новітніх технологій, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення обсягів високоякісних товарів та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, ефективного використання природних ресурсів.

Передбачається встановлення податкових і митних пільг для суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують на території пріоритетного розвитку у Волинській області, інвестиційний проект на підставі договору, укладеного з Нововолинською міською радою.

У Житомирській області спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку; створюється з метою залучення інвестицій, спрямованих на соціально-економічний розвиток Житомирського Полісся, а також подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, відтворення і посилення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

До територій пріоритетного розвитку належать території міст Коростень, Новоград-Волинський, а також Коростенського, Новоград-Волинського, Ємільчинського, Володарсько-Волинського районів.

24 вересня 1999р. постановою КМ України була прийнята «Програма розвитку в Україні вільних економічних зон і територій із спеціальними режимом інвестиційної діяльності на період до 2010 року» [14], яка має сприяти активізації процесу розвитку та оптимізації процесу створення ВЕЗ і запровадження спеціальних режимів, водночас запобігаючи формуванню надмірної їх кількості та неефективній конкуренції щодо залучення інвесторів.

Очікуваним результатом функціонування заснованих ВЕЗ має бути забезпечення роботою понад 87 тис. чол., збільшення обсягу виробництва на 3,9 млрд. грн., додаткового інвестування понад $3,4 млрд.

Функціонування заснованих територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності дозволить до 2010 року, додатково забезпечити роботою 304,3 тис. чоловік, збільшити виробництво продукції на суму 25 млрд. грн., інвестувати понад 13,7 млрд. доларів.

Таким чином, маючи необхідне нормативне - правове забезпечення, Україна з 1995 р. практично приєдналася до майже ЗО країн світу, на території яких існують спеціальні, особливі, вільні економічні зони. Сьогодні в Україні діють 2 спеціальних (вільних) економічних зон і ряд різних за масштабом територій пріоритетного розвитку у 9 регіонах, в яких формується особливий режим здійснення підприємницької діяльності, встановлений окремо для кожної ВЕЗ.