Професійне мислення вчителя як цінність

У професійному мисленні кожного фахівця представлений поняттєво-проблемний рівень мислення його епохи, властивий їй спосіб розуміння педагогічних процесів і явищ, що у свою чергу підсилюється установками, етичними нормами, цінностями й іншими соціально-психологічними механізмами, властивими сучасному суспільству. Ними обумовлюється наявність того типу педагогічного мислення, що домінує в даний час. Його можна назвати нормативним. Тверда регламентація педагогічної діяльності в попередні роки нормативними документами привчила педагогів бути простими виконавцями чужої волі. І це незважаючи на те, що декларувався творчий підхід до професійної праці вчителя. До речі, у 1970-і роки був популярний термін «нормотворчість». Таке мислення репродуктивне, тобто з його допомогою можна описувати педагогічні факти або явища і намагатися зрозуміти і пояснити їх у межах нормативних міфологізованих уявлень про переваги соціалістичної педагогіки, безмежні можливості процесу виховання, соціальної сутності людини й ін.

Аксіологічна спрямованість педагогічного мислення вимагає переходу від нормативно-описового до креативно-аналітичного типу професійного мислення вчителя, що припускає розробку його змістовних і значеннєвих основ. «Педагогічне мислення» не можна вважати синонімом поняття «мислення педагога». Перше — це певне «бачення» вчителем учня, школи, оточуючого світу. Щоб розумова діяльність педагога трансформувалася в його професійне мислення, потрібно не тільки розвивати в нього пізнавальні можливості, необхідні для вирішення навчально-виховних задач, але і формувати потребово-мотиваційну й емоційну сфери особистості, що істотно впливають на продуктивність мислення. Педагогічне мислення — це специфічна розумова і практична діяльність учителя, що забезпечує ефективне використання ним етичних установок, наукових знань, педагогічної технології, особистісних якостей у навчально-виховній роботі.

Для того щоб природна розумова діяльність учителя перетворювалася в професійне мислення, система вищої педагогічної освіти повинна послідовно вирішувати наступні задачі:

• розвивати етичні установки, сприяти становленню громадянської позиції. Маються на увазі особистість учня як головна цінність в освітньому процесі, почуття особистої відповідальності за долі своїх учнів, школи і своє власну, слідування моральному імперативу: «ставитися до іншої людині так, як хотілося б, щоб ставились до тебе»;

• формувати способи розумових і практичних дій, тобто допомагати майбутньому педагогу опанувати алгоритмом вирішення педагогічних задач, діагностувати стан об'єкта педагогічного впливу (учня або колективу школярів); прогнозувати, планувати результати складання програми педагогічної взаємодії; організовувати і коректувати хід педагогічного процесу; оцінювати результати на основі їх зіставлення з прогнозом і проектом; визначати нові задачі;

• розвивати загальпедагогічні уміння: аналітико-діагностичні, прогностичні, конструктивні, організаторські; комунікативні; когнітивні (пізнавальні); рефлексивні (оцінні);

• формувати потребу і здатність постійно і цілеспрямовано поповнювати сукупність професійних знань, що для кожного вчителя містять у собі знання в галузі основного предмета, а також методичного і психолого-педагогічного знання;

• розвивати загальну ерудицію: мистецтво, художня література, історія, релігія, науково-популярна література і публіцистика повинні стати невід'ємною частиною духовного світу вчителі;

• розвивати комунікативні якості: любов до дітей, тобто здатність розуміти і приймати їхній світ, почувати стан іншої людини, впливати на нього, бути емоційно стійким, мати позитивну Я-концепцію.

Учитель, у якого сформоване професійне мислення, — це людина з яскраво вираженою демократичною спрямованістю особистості, гуманіст, що володіє високим рівнем професійної компетентності, сформованим індивідуальним стилем педагогічної діяльності. <...>

Орлов А. А. Профессиональное мышление учителя как ценность // Педагогика. —1995. — №6. — С. 66.

♦ Уважно вивчіть напрями формування професійного мислення вчителя, визначені автором. Наскільки реалізуються поставлені автором задачі в навчально-виховному процесі вашого вузу? Наведіть приклади.