Практичне заняття №3 у чому специфіка педагогічного освіти (освіти освітян)?

Сьогодні авторам стандарту необхідно зрозуміти, що педагогічна освіта має свою специфіку, її зміст істотно відрізняється від професійної підготовки в будь-якому іншому вузі. Розходження — у предметі підготовки. Там, у тому числі й у класичному університеті, готують фахівця з однієї з окремих наук: філолога, філософа, історика, хіміка і т.д. У педагогічному — гуманітарія, людинознавця, що знає і здатен викладати одну або кілька наукових дисциплін. Тут його навчають розуміти людини у відносинах з природою, культурою, соціумом, іншими і самим собою, учать будувати свою професійну роботу за логікою становлення особистості.

Фундаментальність підготовки учителя визначається, по-перше, глибиною його пізнань про освіту як соціокультурний феномен, природа, структура і зміст якого описуються спектром гуманітарного (антропологічного) знання; по-друге, здатністю розуміти ціннісний зміст знання, обирати, інтерпретувати, самостійно конструювати навчальний модус обраної наукової дисципліни.

Підкреслимо: специфіка професійно-педагогічної фундаментальності — у первинності загальної гуманітарної бази, що служить підставою для спеціальної підготовки, тоді як у спеціальному вузі загальнокультурна підготовка потрібна з метою особистісного розвитку фахівця вищого класу, його загальної ерудиції. Тому тут у принципі помилково задавати «загальнокультурний» блок стандарту ідентичним тому, що запропонований для спеціальних вузів. Тут комплексне гуманітарне знання — професійна приналежність усіх педагогічних спеціальностей. У цьому зв'язку зрозуміло, що народження нових педагогічних спеціальностей — культуролог, філософ, етик, соціолог, правознавець, політолог, юрист — закономірне і вчасне. Тому що, по-перше, вони базуються на комплексній гуманітарній підготовці. По-друге, людина, здатна викладати, тобто навчаючи виховувати, самостійно будувати навчальний модус відповідного знання, — принципово інший професіонал, ніж той, кого підготували в спеціальному вузі. По-третє, уведення нових педагогічних спеціальностей обґрунтоване радикальними змінами у суспільній свідомості і практиці, народженням різноманіття типів, рівнів, форм власності освітніх установ, появою ринку педагогічних професій, а також змінами запитів самої державної школи до підготовки сучасного вчителя...

Висновок...Усі ми повинні знати, що замовлення нації освіті визначається її домінантною потребою в існуванні, у розвитку себе, у збереженні духовному і фізичному. Тільки з цих позицій варто міркувати про цілі освітньої реформи в інтересах її замовника.

При цьому замовлення вищій педагогічній школі як ніяке інше обумовлене цілями національного самозбереження (безпеки). Мабуть, прийшла пора, призначаючи нового міністра освіти, наділити його повноваженнями міністра з надзвичайних ситуацій і визначити як «силовика», що захищає інтереси країни...

Валицкая А.П. Нужна ли России высшая педагогическая школа? // Педагогика. – 2000. – № 4. – С. 6–7.

♦ Якою мірою існуюча система професійно-педагогічної підготовки учителя відповідає концептуальним вимогам, викладеним автором?

♦ Чи згодні ви з твердженням, що освіта на сучасному етапі вийшла на рівень збереження національної безпеки? Аргументуйте свою відповідь.