Інститут математики, фізики і технологічної освіти

Кафедра методики викладання фізики та інформатики

Державний екзамен з шкільного курсу фізики і методики його викладання

Методичні рекомендації

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

спеціальності 7.010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Математика.

Очна форма навчання

Вінниця-2011

М оклюк М.О. Державний екзамен з шкільного курсу фізики і методики його викладання [методичні рекомендації] / М.О.Моклюк. – Вінниця, 2010. - 22 с.

Методичні рекомендації складені для студентів очної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» спеціальності 7.010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Математика. Включають перелік питань до державного екзамену, зразок відповіді на питання білету, критерії оцінювання відповіді студента.

Рецензенти:

Сиротюк В.Д. – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та методики фізики і астрономії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Білюк А.І. – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фізики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Схвалено на засіданні кафедри методики викладання фізики та інформатики (протокол № 2 від 8 вересня 2010 року).

© М.О. Моклюк.

Передмова

Відповідно до закону України «Про вищу освіту» підсумкова державна атестація випускників, які завершують навчання по програмам професійної освіти у вищих начальних закладах, є обов’язковою і здійснюється після засвоєння освітньої приграми в повному обсязі.

Державні екзамени спеціаліста є кваліфікаційними і призначені для визначення теоретичної і практичної підготовки випускника до виконання професійних завдань, які встановлені державним освітнім стандартом.

Під час державного екзамену перевіряється готовність випускника до виконання професійних завдань, визначених кваліфікаційними вимогами.

Типові завдання професійної діяльності вчителя математики і фізики визначені державними освітніми стандартами і співвідносяться з видами професійної діяльності.

Державний екзамен «Шкільний курс фізики і методика її навчання» зі спеціальності «Педагогіка та методика середньої освіти. Математика» є підсумковим випробовуванням, на якому студенти-випускники повинні підтвердити якість своїх професійних знань, отриманих в процесі навчання з дисциплін фізичного профілю.

Екзамен є міждисциплінарним і включає перевірку знань з шкільного курсу фізики і методики навчання фізики.

Екзамен має на меті виявити у студентів знання питань шкільного курсу фізики та методики навчання фізики у загальноосвітніх навчальних закладах, практичного їх застосування для проведення уроків різних типів, а також контроль експериментальних умінь і навичок у проведенні фізичного демонстраційного експерименту та робіт лабораторного практикуму.

Відповідаючи на державному екзамені, студент повинен продемонструвати знання документів, які регламентують навчальний процес з фізики в загальноосвітніх навчальних закладах; знання цілей навчання фізики і шляхи їх досягнення, принципів конструювання шкільного курсу фізики, змісту і структури курсу фізики; методів навчання фізики, їх класифікацій і можливостей застосування для розв’язання різних дидактичних завдань.

Відповідаючи на питання з конкретної методики навчання фізики, а саме «методика вивчення розділу (теми)», студент повинен продемонструвати уміння проводити науково-методичний, структурно-логічний і логіко-дидактичний аналіз розділу, теми і розкривати методику їх вивчення.

Методика вивчення розділу (теми) передбачає висвітлення наступних питань:

• розкрити завдання вивчення розділу (теми);

• з’ясувати, які основні поняття, закони і закономірності вперше вивчаються в розділі (темі), а які поглиблюються;

• навести приклади реалізації дидактичних принципів (наступності, послідовності, історизму, політехнізму тощо) під час вивчення розділу (теми);

• назвати основні демонстраційні досліди, які проводять під час вивчення розділу (теми) і їх цілі;

• вказати уміння і навички, якими мають оволодіти учні під час вивчення теми (розділу);

• назвати основні лабораторні роботи, які проводять під час вивчення розділу (теми) і їх цілі.

Науково–методичний аналіз розділу (теми) передбачає, що студент повинен висвітлити:

• розташування розділу (теми) в шкільному курсі фізики;

• цілі вивчення розділу, теми (освітня, розвивальна, виховна), приклади;

• основні поняття і закони розділу (теми);

• структуру вивчення розділу (теми), яка визначена в навчальній програмі;

• міжпредметні і внутрішньопредметні зв’язки;

• засоби вивчення навчального матеріалу даної теми: навчальний фізичний експеримент, наочні посібники, дидактичні матеріали тощо;

• форми організації навчального процесу (фрагмент тематичного планування розділу, теми).

Характеристика структурних елементів фізичних знань передбачає перевірку умінь студентів використовувати узагальнені плани під час опису фізичної величини, явища, закону, предметних понять (приладів, установок), а також застосування системно-функціонального підходу до характеристики фізичних величини і законів.

Так, змiст наукового факту (фундаментального дослiду) визначають:

- суть наукового факту чи опис дослiду;

- хто з учених встановив даний факт чи виконав дослiд;

- на пiдставi яких суджень встановлено даний факт або схематичний опис дослiдної установки;

- яке значення вони мають для становлення i розвитку фiзичної теорiї.

Для пояснення фiзичного явища необхiдно усвiдомити:

- зовнiшнi ознаки плину даного явища, умови, за яких воно вiдбувається;

- зв’язок даного явища з iншими;

- якi фiзичнi величини його характеризують;

- можливостi практичного використання даного явища, способи попередження шкiдливих наслiдкiв його прояву.

Сутнiсть поняття фiзичної величини визначають:

- властивiсть, яку характеризує дана фiзична величина;

- її означення (дефiнiцiя);

- формула, покладена в основу означення, зв’язок з iншими величинами;

- одиницi фiзичної величини;

- способи її вимiрювання.

Для закону це:

- формулювання закону, зв’язок мiж якими явищами вiн встановлює;

- математичний вираз закону;

- дослiдні факти, що привели до встановлення закону або підтверджують його справедливість;

- межi застосування закону.

Для моделей необхiдно:

- дати її опис або навести дефiнiцiю, що її визначає як iдеалiзацiю;

- встановити, якi реальнi об’єкти вона замiщує;

- з’ясувати, до якої конкретно теорiї вона належить;

- визначити, вiд чого ми абстрагуємося, чим нехтуємо, вводячи цю iдеалiзацiю;

- з’ясувати наслiдки застосування даної моделi.

Під час опису навчального фізичного експерименту (демонстраційного і лабораторного) до вивчення конкретної теми студент має назвати основні демонстраційні досліди з даної теми, мету їх проведення, обладнання і методичні особливості проведення експерименту (за необхідності продемонструвати уміння провести фрагмент експерименту).

Під час підготовки до відповіді на питання екзаменаційного білета студент може користуватися програмою з фізики для середніх загальноосвітніх навчальних закладів, підручниками, моделями, наочністю, ТЗН, використання яких передбачаються при відповіді на питання з методики навчання фізики.

Методика формування контрольних завдань державного екзамена

Білет включає три питання. Питання сформульовані у відповідності до програми екзамену. Структура білету така: перше питання – з шкільного курсу фізики, друге - загальні питання методики навчання фізики, третє - питання методики вивчення конкретних тем. Відповідь на білет передбачає компетентний аналіз кожного питання. Для отримання позитивної оцінки необхідно відповісти на всі питання, включаючи додаткові.

Організація і проведення екзамена.

Державний екзамен приймає державна екзаменаційна комісія, яка формується із науково-педагогічного складу кафедр фізики і методики викладання фізики та інформатики. Екзамен проводиться в усній формі. Ознайомившись із змістом білета, студент готує короткий конспект відповіді на спеціально проштампованих паперах, які підшиваються до протоколу засідання ДЕК.

Тривалість підготовки складає 45 хв. з моменту отримання білета. Тривалість відповіді - 25-30 хвилин із врахуванням додаткових запитань комісії. Екзамен не передбачає перерв.

Випускникам дозволяється користуватися під час підготовки до відповіді навчальними програмами, шкільними підручниками, навчально-методичними посібниками, науково-популярною і довідковою літературою, демонстраційним і лабораторним обладнанням та іншими дидактичними засобами, перелік яких є в Програмі.

Під час відповіді на питання білета члени державної екзаменаційної комісії мають право перервати відповідь студента, надати додаткові питання в рамках білета. Оцінка оголошується після закінчення відповідей всіх студентів на основі результатів колективного обговорення відповідей членами ДЕК.