- •1. Кваліфікаційні вимоги до випускників в області даної дисципліни
- •1.1. Необхідна навчальна база перед вивченням даної дисципліни
- •1.2. Узагальнені кваліфікаційні вимоги до випускника по даній дисципліні
- •1.3. Перелік вмінь та навичок, які мають бути сформовані у випускників в процесі вивчення даної дисципліни.
- •Розподіл кредитів та навчального часу за видами занять.
- •3. Список навчальної літератури
- •4. Перелік технічних засобів та наочних посібників, які використовуються при викладанні дисципліни
- •5. Зміст дисциплін
- •5.1. Лекційні заняття, їх зміст та обсяг, обсяг самостійної роботи
- •5.2. Практичні (семінарські) заняття, їх зміст та обсяг
- •5.3. Лабораторні заняття, їх зміст та обсяг
- •6. Види та обсяг самостійних робіт студентів з дисципліни
- •7. Види контролю
- •8. Методичне забезпечення навчального процесу з дисципліни
- •Основні етапи розвитку пакувального виробництва. Етапи життєвого циклу пакування.
- •Функції пакування.
- •Призначення, види, класифікація пакування.
- •Стандартизація та уніфікація тари.
- •Маркування пакування.
- •Етапи створення і художнє оформлення тари.
- •Комп’ютерні програми для розробки пакування.
- •Види і характеристика металевої тари.
- •Види і характеристика скляної тари.
- •М’яке пакування, класифікація, види, матеріал.
- •Особливості друку на полімерних матеріалах. Способи обробки поверхні полімерів.
- •Технологія виготовлення м’якого пакування.
- •Пакування із паперу, картону, комбінованих матеріалів.
- •Конверти, види, класифікація, матеріали.
- •Види і класифікація тари із картону і гофрокартону.
- •Подарункове та ексклюзивне пакування.
- •Виготовлення і вимоги до пакувального картону.
- •Виготовлення коробок з картону і гофрокартону.
- •Технології та особливості друкування на картоні і гофрокартоні.
- •Технології та особливості друкування на картоні і гофрокартоні.
- •Етика, види, класифікація, основні функції.
- •Матеріал для етикеток. Характеристика і вимоги до паперу для «сухих» етикеток.
- •Самоклейка етикетка.
- •Термозбіжна етикетка.
- •Характеристика фарби, лаків, клеїв для виготовлення паковання та етикеток.
- •Види та способи обробки паковальних виробів.
- •Способи захисту пакування від фальсифікації.
- •Утилізація паковання.
- •Самознищуване паковання. Нанотехнології в паковальній галузі.
- •IV. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •V. Вимоги до контрольних робіт.
- •V. Тематика контрольної роботи контрольна робота № 1.
- •Контрольна робота № 2.
- •Завдання № 1.
- •Завдання № 2.
- •Завдання № 3.
- •VI. Питання для самоконтролю.
Види та способи обробки паковальних виробів.
Оздоблювальні операції можуть переслідувати наступні цілі:
- поліпшення зовнішнього вигляду етикетки або упаковки;
- захист етикетки, упаковки або пакування товару від зовнішніх впливів;
- надання етикетці або упаковці необхідної геометричної форми;
- надання етикетці або упаковці спеціальних технологічних властивостей;
- захист етикетки або упаковки від підробки.
Способи захисту пакування від фальсифікації.
Поліграфічні методи захисту прийнято ділити на п'ять груп: дизайн, друк, використання спеціального паперу (або іншої основи), спеціальних фарб та оздоблення.
На стадії дизайну можливе використання гільйоширних елементів, лінійних растрів, гравюр і гравюрних елементів, умисних дефектів, мікротекстів, об'ємних ефектів, прихованих зображень, суміщених зображень, штрихових і контрольних кодів.
Кожен спосіб друку має свої переваги і недоліки, тому їх часто комбінують, що також сприяє захисту від підробки.
Створення деяких захисних бар'єрів від підробок можливо також під час післядрукарської обробки. Найпоширеніші способи обробки етикеток - тиснення, нанесення голограм, внутрішня чи зовнішня висічка, перфорація або просічка продукції і т.п.
Утилізація паковання.
З розвитком пакувальної галузі з'являються нові пакувальні матеріали і тара, впроваджуються нові технології виробництва упаковки. Вся упаковка в більшості випадків перетворюється на тверді побутові відходи (ТПВ), збором і переробкою яких практично не займаються. Близько 90% ТПВ вивозять на спеціальні полігони і звалища або спалюють.
Розширення процесу вторинної переробки відпрацьованої упаковки - основний шлях вирішення екологічної проблеми в пакувальній галузі.
Відомо чотири основних підходу до використання ТПВ: поховання, спалювання, компостування, рециклінг.
У багатьох країнах світу розроблені і діють законодавчі акти, спрямовані на зменшення негативного впливу на навколишнє середовище відходів упаковки.
Існує безліч способів вторинної переробки різних типів упаковки, при чому постійно ведеться робота по розробці і впровадженню нових. Найбільш широко поширені наступні технології:
- використання і переробка макулатуру, що дозволяє економити сировину та електроенергію;
- скло плавлять і роблять з нього нову тару або використовують замість гравію або піску при виробництві бетону та асфальту;
- пластмасу переплавляють і виготовляють технічні вироби або будівельні матеріали;
- метал плавлять і переробляють в різні деталі, що дозволяє економити до 90 % електроенергії, необхідної для його виплавки з руди.
"Утилізація відходів є перетворення даремного в цінні за властивостями товари, і це становить одне з важливих досягнень сучасної техніки." (Менделєєв Д.).
Самознищуване паковання. Нанотехнології в паковальній галузі.
Із спеціальних полімерних матеріалів виготовляють фото-, біо- і водорозкладені упаковки. Їх загальна назва - саморозкладені. На звалищах такі упаковки під впливом факторів навколишнього середовища: сонячного світла, вологи, температури, мікроорганізмів ґрунту - протягом декількох тижнів або місяців деструктируют до низькомолекулярних сполук, що не завдають шкоди ні довкіллю, ні здоров'ю людини. У вигляді дрібних фрагментів вони можуть бути перероблені бактеріями.
Полімери, з яких виробляють пластикові упаковки, отримують в результаті синтезу низькомолекулярних сполук (мономерів). Серед таропакувальних полімерних матеріалів найбільш поширені поліолефіни (ПО).