1.Негативні і позитивні зовнішні екстерналії

В умовах ринкової економіки існують так звані зовнішні ефекти (екстерналії), які в певній мірі послаблюють дію ринкових законів.

Зовнішні екстерналії — це витрати або вигоди, пов’язані з вироб­ництвом або споживанням, що отримують окремі особи, які не є учас­никами конкретної ринкової угоди. Відповідно, ці ефекти не знаходять відображення в ціні товару, не сприяють ефективному розподілу ре­сурсів в умовах ринку.

Приклад:надання безплатної середньої освіти молоді, яка оплачу­ється за рахунок державних фінансів, які, у свою чергу, формуються за рахунок різних за розмірами податків, що сплачують їх платники. Причому, значна частина цих платників не отримує від цього вигоди, а частина тих, хто отримує ці вигоди, не сплачує податки (бідні сім’ї). Види зовнішніх екстерна лій -Негативні зовнішні екстерналії. -Позитивні зовнішні екстерналії. Негативні екстерналії виникають в тому випадку, коли вироб­ництво або споживання будь-якого блага породжує некомненсовані витрати у третьої сторони. Приклад негативних екстерналій: забруднення навколишнього се­редовища якимось виробником, яке компенсується не ним, а пере­кладається на населення. У цьому випадку фактичні видатки вироб­ника, які враховуються в ціні, є меншими повних витрат з урахуван­ням негативних наслідків забруднення довкілля. Позитивні екстерналії виникають тоді, коли виробництво чи спо­живання будь-якого блага породжує некомпенсовані вигоди у третьої сторони.

Приклад позитивних екстерналій — послуги охорони здоров’я отри­мують всі члени суспільства, навіть ті, хто їх не оплачує. У цьому випадку витрати закладів охорони здоров’я ринок компенсує не пов­ністю. Це робить держава.

Для зменшення впливу зовнішніх екстерналій на суспільство по­грібно використовувати державні фінанси. Але так, щоб не зашко­дити розвитку економіки. Тут існує багато пропозицій, але насампе­ред заслуговують на увагу пропозиції А. Пігу та Р. Коуза.

2. Критика Р.Коузом «Податку Пігу» З метою мінімізації зовнішніх екстерналій Р. Коуз висунув свою теорему, як противагу теорії А. Пігу. Суть теореми Р. Коуза полягає у наступному : Якщо право власності чітко визначені і люди згодні твердо притримуватися результатів добровільного обміну, то ніяких зовнішніх ефектів не виникає, і, відповідно, відпадає необхідність державного втручання в економіку, в тому числі за допомогою державних фінансів і так званого податку Пігу. Це, відповідно, позитивно впливає на розвиток приватних фінансів, на економіку в цілому, оскільки мінімізуються витрати на утримання державного апарату.

3. Особливості методів фінансування державних видатків у розвинутих країнах. Державні видатки в умовах сучасної правової держави фінансуються за допомогою наступних методів: 1)податкових фінансів або сукупності податків та зборів, що сплачуються до бюджету. У більшості країн податкові доходи урядів мають тенденцію до зростання;

2)позичкових фінансів (використання позичених коштів державою для фінансування видатків).

3)інфляційних фінансів (за рахунок емісії державою додаткових грошей)

4)добровільних внесків громадян організацій і приватних підприємств;

5)оплати державних послуг (мито держмито тощо);

6)цільових фінансів (спеціальних податків, призначених для фінансування певних видів державної діяльності, та спец програм розвитку регіону).