2.2. Протисейсмічні інженерні заходи

Землетруси - це підземні удари (поштовхи) та коливання поверхні Землі, вик­ликані природними причинами (в основному тектонічними процесами).

Кожна значна сейсмічна подія в щільно населеній місцевості спричиняє ката­строфу. Людські втрати внаслідок землетрусів по всьому світу сягають близько 60% всіх жертв від різних стихійних лих.

Землетруси виникають раптово, що значною мірою посилює їх руйнівні на­слідки. Наслідки руйнівних землетрусів можуть відчуватися протягом десятиліть, а витрати на їх ліквідацію складають вагому частку національного бюджету.

Західні, південно-західні та південні області України розташовані на краю по­тужного Середземноморсько-Альпійсько-Трансазійського сейсмологічного по­ясу планети. До 40% території країни може бути охоплено безпосереднім впли­вом небезпечних сейсмічних подій і до 70% - спільним впливом землетрусів із підтопленням, зсувами та іншими інженерно-геологічними процесами, що впли­вають та стійкість споруд.

Згідно із сейсмічним районуванням, майже 120 тис. км^: території України, із населенням майже 11 млн. чоловік і значна кількість об'єктів промисловості пе­ребувають у сейсмонебезпечних зонах, де сила можливих землетрусів оцінюється на рівні від 6 до 8 балів (за 12-бальною шкалою М5К-64). Ця зона охоплює тери­торії Автономної Республіки Крим, Вінницької, Одеської, Закарпатської, Херсон­ської та Хмельницької областей.

Для України становить загрозу можливість реалізації одного із землетрусів зони Вранча (Південні Карпати, Румунія). Землетруси в зоні Вранча відбува­ються регулярно. Сейсмічні станції України щороку реєструють десятки земле­трусів із вогнищами в цій зоні. Більшість із них на нашій території спроможні зареєструвати лише високочутливі сейсмографи. Але великі підкорові землетру­си сейсмоактивної зони Вранча з магнітудою 6,8-7,6 дійсно здатні спричинити відчутні сейсмічні коливання грунту і споруд практично на всій території Украї­ни. Середня періодичність їх повторення, визначена на основі статистичної об­робки даних за останні 1000 років, становить 11-28 років. Однак реальні інтерва­ли часу між сильними землетрусами можуть коливатися в більших межах. Так, за останні 70 років сильні землетруси із зони Вранга відчувалися людьми на території усієї України у 1940, 1977, 1986 та 1990 роках. У зв'язку з тим, що у 2002 році перевищено 11-річний інтервал повторюваності сильних землетрусів зони Вранча, прогнозують, що з кожним роком імовірність виникнення нового сильного землетрусу збільшується. До того ж чим пізніше він виникне, тим більше накопичиться пружної енергії, яка зможе вивільнити миттєво.

За умови реалізації максимально можливого для зони землетрусу, який може відбутися з імовірністю 1 раз на 1000 років, сейсмічний ефект на південно-західній частині Одеської області може досягти 8 балів за міжнародною шкалою сей­смічної інтенсивності М8К-64 (яка є нормативною для території України), на території Чернівецької та центральної частини Одеської області - 7 балів, а далі може повільно знижуватися до західних, північних та східних меж країни. У Києві максимальний ефект на грунтах другої категорії за сейсмічними властивостями не перевищить шість балів.