
- •Глава 2. Особливості інженерно-технічних заходів захисту
- •Глава 3. Розроблення інженерно-технічних заходів цивільного
- •Глава 1 основи організації захисту населення від надзвичайних ситуацій
- •1.1. Реалізація інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), як ефективний механізм управління ризиками надзвичайних ситуацій
- •1.2. Історіографія інженерно-технічних заходів цивільної оборони
- •1.3. Зонування (районуваннн) територій держави за видами стихійних лих або техногенних аварій
- •1.4. Специфіка організації захисту населення
- •1.5. Захист особливо важливих та потенційно небезпечних об'єктів
- •Глава 2 особливості інженерно-технічних заходів захисту населення і територій
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Протисейсмічні інженерні заходи
- •Класифікація землетрусів
- •Магнітуда землетрусу
- •Інтенсивність (сила) землетрусу
- •2.3. Протизсувні інженерні заходи
- •Прогнозування зсувів
- •Заходи щодо зменшення наслідків зсувів
- •2.4. Інженерні протиселеві заходи
- •Прогнозування селевих потоків
- •Заходи щодо зменшення наслідків селевих потоків
- •2.5. Інженерні протилавинні заходи
- •Прогнозування лавин
- •Захист населення і територій від наслідків лавин
- •2.6. Інженерні заходи захисту від повені (паводку)
- •Основні характеристики повені
- •Прогнозування повеней
- •Заходи щодо захисту населення і територій, які проводяться завчасно на випадок повені
- •2.7. Інженерні заходи щодо попередження руйнування берегів морів, водосховищ, озер та річок
- •2.8. Протикарстові інженерні заходи
- •Інженерні заходи
- •Глава 3
- •3.1. Нормативна база проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)
- •3.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •3.3. Основні вимоги інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації
- •3.4. Основні вимоїн Інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації на будівництво підприємств, будинків та споруд
- •Типові регіональні правила забудови
- •1. Загальні положення
- •2. Організація розроблення та затвердження містобудівної документації, ведення містобудівного кадастру
- •3. Вимоги до забудови та благоустрою територій
- •4. Дотримання державних, громадських та приватних інтересів під час планування та забудови територій
- •5. Організація забудови територій
- •6. Надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування
- •7. Порядок реконструкції будинків, вбудовано-прибудованих приміщень, горищ та мансард
- •8. Порядок підготовки та надання вихідних даних на проектування
- •9. Основні вимоги щодо оформлення документації на будівництво садибних житлових будинків
- •10. Порядок провелення топографо-геодезичного та інженерно-геологічного вишукування
- •11. Порядок погодження і затвердження проектної документації
- •12. Дозвіл на виконання будівельних робіт.
- •13. Відповідальність за порушення державних стандартів,
- •14. Додатки до регіональних правил забудови
- •1. Загальні положення
- •2. Склад і зміст архітектурно-планувального завдання та технічних умов
- •3. Підстави для розробки та видачі архітектурно-планувального завдання і технічних умов
- •4. Порядок розробки, видачі та затвердження архітектурно-планувального завдання і технічних умов
- •4.4. Для розробки та отримання апз на розширений, реконструкцію та капітальний ремонт будівлі житлово-громадського призначення замовник подає заяву до місцевого органу містобудування та архітектури.
- •4.5. Вимоги, які викладені в апз, повинні відповідати затвердженій містобудівній документації, місцевим правилам забудови населених пунктів.
- •5. Узгоджувальна комісія з питань розташування та інженерного забезпечення об'єктів
- •Загальні положення
- •Форма запиту на видачу вихідних даних на розроблення розділу пожежно-технічних заходів цивільного захисту
- •(Звіт вводиться у дію з 01 січня 2009 року) Розділ 1. Показники впровадження вимог інженерно-технічних заходів цо (цз)
- •Розділ 2. Перелік новобудов, введених в експлуатацію без підпису актів державних комісій представниками уповноважених органів мнс з невиконаними інженерно-технічними заходами цо (цз)
- •Журнал обліку завдань на розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цз (цо)" у проектній документації та контролю за їх реалізацією
- •Журнал обліку завдань на розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цз (цо)' у містобудівній документації та контролю за їх реалізацією
- •Терміни та визначення
- •Перелік основних керівних нормативних і методичних документів
2.2. Протисейсмічні інженерні заходи
Землетруси - це підземні удари (поштовхи) та коливання поверхні Землі, викликані природними причинами (в основному тектонічними процесами).
Кожна значна сейсмічна подія в щільно населеній місцевості спричиняє катастрофу. Людські втрати внаслідок землетрусів по всьому світу сягають близько 60% всіх жертв від різних стихійних лих.
Землетруси виникають раптово, що значною мірою посилює їх руйнівні наслідки. Наслідки руйнівних землетрусів можуть відчуватися протягом десятиліть, а витрати на їх ліквідацію складають вагому частку національного бюджету.
Західні, південно-західні та південні області України розташовані на краю потужного Середземноморсько-Альпійсько-Трансазійського сейсмологічного поясу планети. До 40% території країни може бути охоплено безпосереднім впливом небезпечних сейсмічних подій і до 70% - спільним впливом землетрусів із підтопленням, зсувами та іншими інженерно-геологічними процесами, що впливають та стійкість споруд.
Згідно із сейсмічним районуванням, майже 120 тис. км: території України, із населенням майже 11 млн. чоловік і значна кількість об'єктів промисловості перебувають у сейсмонебезпечних зонах, де сила можливих землетрусів оцінюється на рівні від 6 до 8 балів (за 12-бальною шкалою М5К-64). Ця зона охоплює території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Одеської, Закарпатської, Херсонської та Хмельницької областей.
Для України становить загрозу можливість реалізації одного із землетрусів зони Вранча (Південні Карпати, Румунія). Землетруси в зоні Вранча відбуваються регулярно. Сейсмічні станції України щороку реєструють десятки землетрусів із вогнищами в цій зоні. Більшість із них на нашій території спроможні зареєструвати лише високочутливі сейсмографи. Але великі підкорові землетруси сейсмоактивної зони Вранча з магнітудою 6,8-7,6 дійсно здатні спричинити відчутні сейсмічні коливання грунту і споруд практично на всій території України. Середня періодичність їх повторення, визначена на основі статистичної обробки даних за останні 1000 років, становить 11-28 років. Однак реальні інтервали часу між сильними землетрусами можуть коливатися в більших межах. Так, за останні 70 років сильні землетруси із зони Вранга відчувалися людьми на території усієї України у 1940, 1977, 1986 та 1990 роках. У зв'язку з тим, що у 2002 році перевищено 11-річний інтервал повторюваності сильних землетрусів зони Вранча, прогнозують, що з кожним роком імовірність виникнення нового сильного землетрусу збільшується. До того ж чим пізніше він виникне, тим більше накопичиться пружної енергії, яка зможе вивільнити миттєво.
За умови реалізації максимально можливого для зони землетрусу, який може відбутися з імовірністю 1 раз на 1000 років, сейсмічний ефект на південно-західній частині Одеської області може досягти 8 балів за міжнародною шкалою сейсмічної інтенсивності М8К-64 (яка є нормативною для території України), на території Чернівецької та центральної частини Одеської області - 7 балів, а далі може повільно знижуватися до західних, північних та східних меж країни. У Києві максимальний ефект на грунтах другої категорії за сейсмічними властивостями не перевищить шість балів.