Глава 3

РОЗРОБЛЕННЯ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ

ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ)

У МІСТОБУДІВНІЙ ДОКУМЕНТАЦІЇ

3.1. Нормативна база проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)

Нормативна база проектування - це система міжнародних, державних та відомчих офіційно прийнятих документів, які регламентують основні правила і обмеження у діяльності архітекторів, будівельників, технологів та інших спеціа­лістів, які розробляють проектну документацію якою визначаються містобудівні, об'єм но-плану вальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва. Таку систему складають документи різних ієрархічних рівнів. До вищого відносяться міжнародні та державні правові акти, які нормують концептуальні положення.

Нижчі рівні - це нормативно-технічна документація: графічні й текстові кон­структивні та технологічні матеріали, які встановлюють обов'язкові, або реко­мендовані правила і норми, що використовуємо при проектуванні, виготовленні, випробуванні, експлуатації або ремонті споруд або обладнання.

В області будівництва нормативно-технічна документація систематизується ієрархічними ступенями:

на державному рівні - національні Держстандарти (ДСТУ), державні буді­вельні норми <ДБН), правила щодо проектування та будівництва, керівні доку­менти щодо будівництва;

на регіональному рівні - регіональні і місцеві правила забудови, на рівні га­лузей, підприємств і об'єднань - стандарти підприємств будкомплексу (СПБ), стандарти об'єднань (СТО), відомчі будівельні норми (ВБН). документи нижчо­го рівня спираються на концептуальні або методичні положення відповідних ви­щестоящих організацій та Інша подібна документація.

Державні стандарти, норми та правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію місто­будівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та Інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища.

Містобудівна документація є основою для:

вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення;

підготовки обгрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж насе­лених пунктів;

підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації;

вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобуду­вання та упорядкування територій.

Реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповід­них органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об'єктів житлово-цивільного І виробничого призначення, систем транспортного та інже­нерного забезпечення, упорядкуванні і благоустрою територій.

При розробці та реалізації містобудівної документації суб'єкти містобудівної діяльності зобов'язані дотримуватись основних завдань та заходів щодо забез­печення сталого розвитку населених пунктів та екологічної безпеки територій.

Сталий розвиток населених пунктів передбачає соціально, економічно і еколо­гічно збалансований їх розвиток, спрямований на створення економічного потен­ціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспорт­ної, комунікаційно-інформаційної, Інженерної інфраструктури.

Екологічна безпека територій передбачає дотримання встановлених природо­охоронним законодавством вимог щодо охорони навколишнього природного се­редовища, збереження та раціонального використання природних ресурсів, сані­тарно-гігієнічних вимог щодо охорони здоров'я людини, здійснення заходів для нейтралізації, утилізації, знищення або переробки всіх шкідливих речовин і відходів.

Структура нормативних документів охоплює всі аспекти, які повинні врахува­ти інвестори і розробники проектів будь-якого підприємства, будинку або спору­ди. У теперішній час серед цих аспектів особливе значення надається виконан­ню вимог введеного в дію ДБН В. 1.2-4-2006 "Інженерно-технічні заходи цивіль­ного захисту (цивільної оборони)", а також ДБН Б. 1.-5:2007 "Склад, зміст поря­док розроблення, погодження та затвердження розділу Інженерно-технічних за­ходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації. Пер­ша та друга частина".

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) - сукупність реалізованих при будівництві проектних рішень, спрямованих на забезпечення захисту населення і територій та зниження матеріальних збитків від надзвичай­них ситуацій техногенного і природного характеру, від небезпек, що виникають при веденні воєнних дій або внаслідок цих дій, а також диверсіях.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) виконують одночасно три суміжні задачі. По-перше, вони підвищують захищеність об'єкта який проектується, його виробничі фонди, технологічні процеси, адміністративні та жилі будинки, а також працівників, службовців та населення на прилеглих те­риторіях від дій природних, техногенних та воєнних загроз.

По-друге, зменшують небезпеку та наслідки таких дій на населення і терито­рію у районі майбутнього об'єкту, можливі утрати людей та матеріальні збитки, терміни виконання аварійно-рятувальних та інших робіт і витрати на них.

По-третє, ці заходи в тій чи іншій формі підвищують надійність повсякденної експлуатації проектуємого підприємства.

Перелік основних нормативних та методичних документів наведено в додатку 11.