Глава 2 особливості інженерно-технічних заходів захисту населення і територій

ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ^ИТУАЦІЙ

2.1. Загальні положення

Високу ефективність у справі захисту населення і територій забезпечує проведення інженерно-технічних заходів, які передбачають будівництво та експлуатацію відповідних захисних споруд для захисту від несприятливих і небезпечних явищ та процесів природного та техногенного характеру.

Відомо, що основними надзвичайними ситуаціями природного характеру повінь (паводок), затоплення, підтоплення, землетруси, гірські обвали, селі, зсуви.снігові лавини, карсти, урагани, бурі та смерчі.

При повенях (паводках), затопленнях, підтопленнях повинні проводитися захо­ди щодо інженерного захисту територій: обвалування берегів річок, озер та морів огороджувальними дамбами, підсипка або намивання фунту, перекачування по­верхневої та дренажної води тощо.

При землетрусах основним є реалізація відповідних вимог щодо будівництва будинків і споруд у сейсмічних зонах залежно від інтенсивності землетрусу, що прогнозується у визначеному місці на поверхні землі. При гірських обвалах, се­лях, зсувах, снігових лавинах необхідно обладнувати загороджувальні стінки та пастки, проводити особливі заходи щодо штучного сходу снігового покриву з метою профілактичного розвантаження від нього гірських схилів, пропускати лавини під захисними спорудами.

При ураганах, бурях і смерчах необхідно укріплювати промислові, житлові та інші будинки, споруди, скорочувати об'єми запасів і терміни зберігання, на об'єктах економіки та складах, вибухо пожежо- і небезпечних хімічних речовин, проводити насадження лісових смуг у степових районах та посів багаторічних трав.

Необхідно відмітити, що при інженерному захисті території у зонах прогнозує-мих надзвичайних ситуацій необхідно визначати розмір збитків від наслідків над­звичайних ситуацій техногенного та природного характеру, завданих здоров'ю людей та об'єктам національної економіки.

Об'єктом впливу розглядаємих надзвичайних ситуацій є територія в цілому, до основних складових якої відносяться: об'єкти національної економіки, сільсько­господарські угіддя та тварини, лісні ресурси, рекреаційні та лікувально-курортні об'єкти.

Ці складові зазнають значні негативні наслідки надзвичайних ситуацій, які визначають натуральні збитки:

загибель людей та погіршення стану здоров'я населення;

погіршення якості та утрат сільськогосподарських, лісових, рекреаційно-оздо­ровчих та водних ресурсів;

погіршення якості та утрат основних фондів і об'єктів житлово-комунального господарства;

погіршення якості та скорочення кількості лісової, сільськогосподарської І про­мислової продукції.

Натуральні збитки здобувають оцінку у вигляді додаткових затрат або утрат.

Підвищення рівня захворюваності викликає наступні додаткові затрати та утрати: на лікування та медичне обслуговування населення, недоотримання чис­тої продукції із-за зниження продуктивності праці й тимчасової втрати працез­датності, затрати на компенсацію утрат чистої продукції, виплати допомоги з тимчасової непрацездатності тощо.

Економічні збитки, які заподіяні житлово-комунального господарству виража­ються у вигляді утрат від руйнування будинків і споруд, затрат та інженерний захист територій, переселення людей на території поза зони дії небезпечних про­цесів, розчищення території, вивезення обломків, нове будівництво у безпечних зонах взамін зруйнованих об'єктів, додатковий ремонт будинків та споруд, дре­наж територій.

Сільськогосподарська складова економічних збитків визначається вартістю втрачених сільськогосподарських угідь, будівель, поголів'я тварин, садів, втрат об'ємів продукції та прибутку від її реалізації.

Збитки, які визначаються втратами в рибному і лісовому господарствах, по­в'язані з руйнуванням об'єктів їх інфраструктури.

Збитки від втрат родовищ корисних копалин (місцевих будівельних матеріа­лів) визначаються вартістю їх балансових запасів і затратам, пов'язаних з ос­воєнням нових родовищ.

При оцінці збитків міському господарству (шляхи, ЛЕП та зв'язку, водо-мережі тощо), а також магістральним нафтогазомережам враховується зни­ження вартості основних фондів, погіршення функціонування комунікацій і заподіяні у зв'язку із цим збитки населеним пунктам для яких вони призна­чені, зниження прибутку центральних органів влади, яким підпорядковуються комунікації.

Збитки, які пов'язані із втратами промислових підприємств, складаються із затрат на додаткові ремонти, на демонтаж та перевезення основних фондів на нове місце, із вартості втрачених основних фондів, з утрат недотриманого при­бутку із-за простою обладнання.

Для прогнозування та оцінки ступеня небезпеки і ризику збитків від надзви­чайних ситуацій необхідно оцінювати схильність території і об'єктів впливу цих надзвичайних ситуацій, так як уразливість характеризує захищеність територій і об"сктів, їх здібність чинити опір небезпечним діям, які наносять нових збитків від надзвичайних ситуацій. Важливо оцінювати сприятливість об'єкта та оціню­вати Його стан.

У зв'язку зі значною трудомісткістю та вартістю затрат на виконання інже­нерно-технічним заходів вони виконуються завчасно, нарощуються (при необ­хідності) із загрозою виникнення надзвичайних ситуацій до кінця ліквідації їх наслідків.