3.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів

цивільного захисту (цивільної оборони)

Здійснення основних заходів інженерного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, а саме: розробка генеральних планів забудови населених пунктів, проектів детального планування, проектів забудови території мікрорайо­нів, кварталів містобудівних комплексів або груп громадських будівель та спо­руд, проектів планування промислових зон (районів) міст, містобудівного обгрун­тування розташування об'єкта, проектно-кошторисної документації на нове будів­ництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення підприємств, бу­дівель та споруд І раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки; спо­рудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комуні­кацій із заданими рівними безпеки та надійності визначається законами України "Про планування і забудову територій", "Про основи містобудування".

Інженерний захист населення і територій - це комплекс інженерно-технічних заходів, який проводиться завчасно та в оперативному порядку, направлений на попередження або максимальне зниження втрат населення та матеріальних збитків при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та військового ха­рактеру.

Інженерні заходи охоплюють значне коло заходів, пов'язаних з інженерним забезпеченням аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у ході ліквідації надзвичайних ситуацій, життєзабезпеченням потерпілого населення, сталої ро­боти об'єктів економіки в кризових ситуаціях.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) застосову­ються при проектуванні запобіжних заходів цивільного захисту (цивільної оборо­ни) від наслідків надзвичайних ситуацій.

Загроза можливої дії засобів масового ураження, їх супутніх вражаючих фак­торів, а також від характеру і масштабів можливих аварій та катастроф техно­генного характеру потребує необхідність передбачати та завчасно проводити заходи цивільного захисту (цивільної оборони), які направлені на підвищення стійкості функціонування економіки.

Такі заходи необхідно здійснювати в усіх містах, населених пунктах та на кожному об'єкті економіки.

Знизити ураженість об'єктів економіки та інфраструктури, дати можливість ефективно проводити аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи в осередку ураження дозволяє, перш за все, здійснювати правильне планування і забудову міст, з урахуванням вимог Норм проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони).

Проблема ця дуже актуальна, так як у теперішній час у містах та інших насе­лених пунктах ведеться масове будівництво житлових будинків, об'єктів вироб­ничої соціальної сфери.

Спочатку відмітимо, що міські та сільські поселення проектуються на основі: містобудівних прогнозів, програм розвитку того чи іншого населеного пункту, Генеральної схеми планування території України, державних програм розвитку видів економічної діяльності, схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів, генеральних планів населених пунктів.

Планування територій здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях та здійснюється відповідними органами держаної влади та органами місцевого самоврядування.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) згідно вимог ДБН В. 1.2-4-2006 повинні передбачатись:

при розробленні схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів;

при розробленні проектів планування та забудови міських і сільських посе­лень (генеральних планів, проектів детального планування, проектів забудови території мікрорайонів, кварталів, містобудівних комплексів або груп громадсь­ких будівель та споруд;

при розробленні проектів планування промислових зон (районів) міст;

при розробленні містобудівного обгрунтування розташування об'єкта;

при розробленні проектно-кошторисної документації на нове будівництво, розши­рення, реконструкцію та технічне переоснащення підприємств, будівель та споруд.

Проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної обо­рони) на діючих (закінчених будівництвом) підприємствах також здійснюється у відповідності з вимогами ДБН В. 1.2-4-2006.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) розробля­ються і включаються у відповідні види містобудівної та проектної документації і зводяться в систематизованому вигляді з необхідними обґрунтуваннями в окре­мому розділі, а також можуть виконуватись окремим проектом.

Витрати, пов'язані із впровадженням інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) для проектування нових, тих, що реконструюються, міських і сільських поселень, підприємств, будівель та споруд, а також технічно-переоснащених підприємств та споруд, слід включати, крім витрат на заходи (роботи), які виконуються після надзвичайної ситуації або в особливий період, у кошторисі окремих будівель та споруд і в загальну суму витрат до відповідних розділів зведеного кошторису.

У міських і сільських поселеннях, а також на діючих, закінчених будівницт­вом, і таких, що не підлягають реконструкції (розширенню) підприємствах інже­нерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) повинні виконува­тись на основі окремо розроблюваних розділів цих заходів до проектів плануван­ня та забудови указаних міських та сільських поселень, проектів (робочих про­ектів) підприємств, будівель та споруд, затверджених у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань будів­ництва і архітектури.

Підприємства, що будуються і мають затверджену проектну документацію, у якій інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) не були передбачені, повинні розробляти окремо розділи інженерно-технічного захисту до проектів (робочих проектів) указаних підприємств із кошторисом, затвердже­ним у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань будівництва і архітектури.

Завдання на розроблення інженерно-технічних заходів цивільного захисту (ци­вільної оборони) є складовою частиною завдань на розроблення документів при

плануванні забудови територій.

Окремі види інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної обо­рони) можуть міститись у спеціальних державних програмах і розроблятись за окремими вимогами.

Розміщення об'єктів економіки

Нові промислові підприємства не можуть будуватися у великих містах, зонах можливих сильних руйнувань та катастрофічного затоплення.

При будівництві об'єктів рекомендується віддавати перевагу груповому їх розміщенню в економічно перспективних населених пунктах.

Об'єкти, які зберігають на своїй території, використовують або виробляють отруйні, хімічно небезпечні, вибухо- і вогненебезпечні речовини, повинні розмі­щатися в позаміській зоні. Якщо, що ті чи інші заходи щодо розосередження об'єктів реально всього виконувати при новому їх будівництві за зоною можли­вих руйнувань, так як перебазування з міста раніше побудованих пов'язано з великими матеріальними затратами.

Планування і забудова міст

При розташуванні населених пунктів у процесі розробки містобудівної і проек­тної документації повинно враховуватися чисельність їх населення та відстань між межами проектної забудови. Ця важлива умова визначається групою міста з цивільного захисту (цивільної оборони), навколо якого розташовуються центри міжрайонної та районної систем розселення: між ними обов'язково повинна до­держуватись мінімально необхідні відстані.

Межа проектної забудови категорованого міста (об'єкта) приймається за зат­вердженим генеральним планом, розробленим на розрахунковий термін у відпо­відності з вимогами державних норм.

При плануванні і забудові слід врахувати принцип містобудівного зонування території, мається на увазі наявність зон: виробничої, жилої, інженерної та транс­портної інфраструктур, громадсько-ділової, сільськогосподарського використан­ня, рекреаційного призначення, особливих охоронних територій, спеціального при­значення, розміщення військових об'єктів. Це дозволить більш допустимо роз­поділити основні потенційно небезпечні міські середовища, врахувати щільність населення житлових районів, правильно розосередити їх на території регіону, пе­редбачити і забезпечити при необхідності захист населення.

Ділення території міста на окремі райони, мікрорайони і дільниці мають велике значення.

Таким чином, можна зменшити ймовірність розповсюдження повторних вра­жаючих факторів у надзвичайних ситуаціях (пожежі, вибухи, задимлення), а та­кож забезпечити ефективне проведення рятувальних робіт.

Ділення населеного пункту на частини досягається шляхом будівництва ши­роких магістральних вулиць, автомобільних доріг, створення систем зелених на­саджень та влаштування штучних водоймищ.

У військовий час підлягають руйнуванням будинки, споруди, мости та еста­кади. При наявності в населених пунктах вузьких вулиць можливі суцільні зава­ли, які будуть заважати проведенню евакозаходів, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Тому, дуже важливо мати у містах широкі магістральні ву­лиці, які дозволяють в умовах масових руйнувань забезпечити виконання зав­дань цивільного захисту (цивільної оборони). Наявність широких магістральних вулиць - є неодмінною умовою сталого функціонування населеного пункту у військовий час.

Ще одна вимога нормативних документів по цивільному захисту (цивільній обороні) - створення системи зелених насаджень у містах. Таким чином, забез­печують необхідні санітарно-гігієнічні умови в них. Крім того, такі ділянки слу­жать добрим захистом від вогню, тому при плануванні забудови міст зелені на­садження розміщуються так. щоб вони утворювали протипожежні розриви та ділили територію на окремі райони, мікрорайони, ділянки. Іноді парки, сквери, сади з'єднують смугами в загальну систему зелених насаджень. Ця система формується поступово у відповідності з генеральними планами забудови та роз­витку міст і по узгодженню із проектними установами та місцевими органами виконавчої влади.

Дуже важливий містобудівний захід - влаштування штучних водойм. У по­єднанні з природними водоймами та системою зелених насаджень вони, у першу чергу, призначаються для гасіння пожеж у надзвичайних ситуаціях. Крім гасіння пожеж вода необхідна для проведення дезактивації і дегазації територій, сані­тарного оброблення населення. У кожному населеному пункті необхідно мати достатній запас води.

Водойми слід розміщувати з урахуванням існуючих природних водойм і під'їздів до них.

Для забезпечення захисту населення міст, працюючих і службовців підприємств, установ та організацій створюється фонд захисних споруд, прово­диться інформування та оповіщення, плануються евакуаційні, медичні заходи, населення забезпечується засобами індивідуального захисту та приладами до­зиметричного й хімічного контролю, проводиться підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях.

Порядок здійснення основних заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, а саме таких елементів як інформування та опові­щення, спостереження, укриття в захисних спорудах, евакуаційні заходи, хімічний і медичний захист та інші, визначається законами України "Про захист населен­ня і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характе­ру", "Про правові засади цивільного захисту", "Про зв'язок", "Про телебачення та радіомовлення" та інженерно-технічними заходами цивільного захисту (ци­вільної оборони) ДБН В. 1.2-4-2006.

Важливим завданням у сфері захисту населення є збереження та розвиток фонду захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) (далі - ЗС ЦО).

Відповідно до звітної інформації щодо стану інженерного захисту на цей час майже 45% споруд не готові до використання за призначенням і їх стан постійно погіршується.

Кардинальна зміна економічних відносин у нашій державі негативно вилинула на стан готовності ЗС ЦО до використання за призначенням. Порушуючи вимо­ги чинного законодавства щодо ЗС ЦО, у ході приватизації державного майна з 1992 року до цього часу, було включено до статутних фондів утворених підприємств різної форми власності 1376 ЗС ЦО, у тому числі 981 сховище, або 14 відсотків від загальної кількості. Існує ймовірність щодо незбереження їх для використан­ня за призначенням. Перші у цьому списку такі області, як Донецька (144 схови­ща), Запорізька (139 сховищ) Харківська (103 сховища) та Дніпропетровська (80 сховищ).

Що стосується питання приналежності ЗС ЦО до форм власності, то воно потребує подальшого опрацювання. Також залишається до кінця не врегульова­ним питання щодо відомчої приналежності підприємств, на яких розташовані ЗС ЦО. У результаті змін форм власності певна кількість ЗС ЦО заходиться на утримані організацій (установ), недержавної власності, залишаючись при цьому державним майном. Потребує правового визначення відповідальність керівників організацій (установ), незалежно від форм власності, за готовність ЗС ЦО до використання за призначенням. Існує нагальна потреба в удосконаленні еконо­мічних механізмів створення, утримання та розвитку фонду ЗС ЦО, потребують деталізації питання утримання та використання ЗС ЦО у мирний час.

З цією метою Департаментом цивільного захисту МНС підготовлено Комп­лексний план заходів центральних органів виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місце­вого самоврядування щодо збереження та розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) на 2008 - 2009 роки, який введено у дію дорученням Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2007 року № 862ДСК.

Довідково. Основними завданнями Комплексного плану є:

удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази у сфері створення, утримання та використання фонду захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони);

координація та визначення пріоритетних напрямів діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо збе­реження, утримання та розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони);

посилення державного нагляду та контролю за станом готовності захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) до використання за призначенням.

Стосовно створення нормативно-правових умов для збереження та розвитку ЗС ЦО Міністерством реалізовано наступне:

введено у дію наказом МНС від 15 листопада 2006 року "Інструкцію щодо утримання ЗС ЦО", яка зареєстрована у Мінюсті України;

підготовлено проекти законів України "Про внесення змін до деяких законо­давчих актів України щодо оренди захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони)", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збе­реження фонду захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони)" та по­станови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Інструкції про поря­док списання непридатних захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборо­ни)", які на цей час проходять погодження у центральних органах виконавчої влади;

підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затверджен­ня Порядку створення, використання фонду захисту споруд цивільного захисту (цивільної оборони) у мирний час", який ближчим часом буде направлена до Мінюсту для проходження юридичної експертизи;

відповідно до Плану науково-дослідної роботи МНС на 2008 рік розробляють­ся Правила проведення обстежень технічного стану захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони).

З метою юридичного визначення власників ЗС ЦО, виділення їх з єдиних май­нових комплексів підприємств (установ), як окремих об'єктів нерухомого майна, та проведення оцінки їх вартості і технічного стану протягом 2008-2009 років буде проведено технічну інвентаризацію захисних споруд цивільної оборони, як об'єктів нерухомого майна.

У той же час необхідно зупинитися наряді вкрай негативних фактів, які яск­раво свідчать про бездіяльність посадових осіб структурних підрозділів з питань цивільного захисту місцевої виконавчої влади та територіальних органів МНС у питаннях збереження фонду ЗС ЦО.

У ході перевірки стану та готовності до використання за призначенням ЗС ЦО Харківської області у березні 2008 року Міністерством виявлено факти безпідставного знищення при проведенні робіт з реконструкції підприємств оди­надцяти сховищ. На семи ЗС ЦО проводяться роботи з їх реконструкції (у тому числі із демонтажем інженерно-технічного обладнання) без оформлення відпов­ідних проектних рішень, що призведе до втрати ними захисних властивостей та подальшого знищення. Міністерство звернулось з проханням до Генеральної про­куратури щодо відповідного реагування на дії керівництва підприємств (органі­зацій) - порушників вимог нормативно-правових актів у сфері утримання ЗС ЦО.

Неефективні дії посадових осіб ГУ МНС в Дніпропетровській області приве­ли до низки рішень судів різної інстанції відповідно до яких, цей територіальний орган Міністерства зобов'язаний прийняти на утримання три сховища підприєм­ства - банкрута.

Рядом посадових осіб допускаються випадки перевищення своїх повноважень у частині розгляду документів щодо списання ЗС ЦО. Так, начальники управлінь з питань надзвичайних ситуацій Тернопільської міськради та Одеської міськради погоджують акти на списання сховищ, незважаючи на те, що це право надано виключно МНС. У результаті таких дій безпідставно та всупереч вимогам нор­мативних документів списуються ЗС ЦО, які знаходяться у задовільному стані.

Це свідчить про непрофесіоналізм працівників, які відповідають за питання готовності ЗС ЦО, а інколи і злочинний умисел.

Розвиток позаміської зони. У звичайних умовах вона, як відомо, використо­вується для масового відпочинку населення, розміщення установ лікувально-оз­доровчого та спортивного призначення. А на випадок військових дій ця зона стає базою для розміщення розосереджування працівників і службовців підприємств та населення, яке евакуюється.

Із цього витікає і необхідність її завчасної підготовки.

Головне, що необхідно при цьому зробити, це забезпечити розселення насе­лення, яке прибуває по евакуації (визначити місця та умови розміщення, вида­вання засобів індивідуального захисту, укриття в захисних спорудах цивільного захисту (цивільної оборони), створити для них необхідну інфраструктуру життє­діяльності. Із цією метою в позаміській зоні необхідно передбачати будівництво туристичних баз, пансіонатів, будинків відпочинку, дитячих оздоровчих таборів, розвиток дорожньої мережі, систем комунально-енергетичного господарства (водо- і електрозабезпечення, каналізації), а також зв'язку й оповіщення, ство­рення широкої мережі магазинів, кафе, барів. А для захисту населення врахову­ються усі наявні підземні та заглиблені споруди.

Будівництво дорожньої мережі навколо населених пунктів мас велике економічне та стратегічне значення. Це дозволяє забезпечити рух транзитних колон, які прямують через місто, ефективне транспортне сполучення між міста­ми та позаміськими районами, між окремими районами міста. Створюються й більш сприятливі умови для розосередження та евакуації населення з міст у короткі терміни та підвозу туди сил і засобів, які призначені для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

При проектуванні нових транспортних шляхів, міжміських автомобільних доріг їх слід передбачати в обхід великих міст.

Така дорога повинна пересікати не менше двох інших, які проходять через місто.

А внутріміські магістралі, повинні з'єднуватися між собою за межами міста, необхідно дублювати шляхи сполучення.

Нові мости будуються на безпечній відстані від діючих, щоб передбачити їх неруйнування одним вибухом. Важливо також підготувати місця для можливих переправ біля мостів, як у межах міста, так і за ними. Крім того, доцільно буду­вати кільцеві автомобільні дороги та з'єднувальні обхідні шляхи навколо великих міст із тим, щоб у випадку повного руйнування населеного пункту внаслідок над­звичайних ситуацій, автомобільний транспорт міг рухатися, минаючи його.

Підвищення стійкості матеріально-технічного забезпечення і створення

резервів.

Мета цього нормативного заходу цивільного захисту (цивільної оборони) ~ забезпечити безперебійне функціонуванню підприємств і установ міста у надзвичайних ситуаціях. Для цього при його плануванні, розвитку або рекон­струкції повинно передбачатися надійні системи комунально-енергетичних ме­реж, бази матеріально-технічного забезпечення поза межами зон можливих руй­нувань та зонами катастрофічного затоплення.

Будівництво тих та інших об'єктів здійснюється у відповідності з вимогами

ДБН В. 1.2-4-2006.

Крім усіх викладених више вимог цивільного захисту (цивільної оборони), при містобудуванні слід врахувати ще цілий ряд факторів, які у значній мірі або дуже істотно впливають на виконання цих вимог.

Основні із них:

раціональне функціональне використання території;

урахування гранично допустимих навантажень на навколишнє середовище;

урахування економічних принципів: екологічного, містобудівного (оптимальне розподілення небезпечних об'єктів тощо), оборонного, міжнародного;

наявність на території об'єктів економіки по видам їх потенційних небезпек;

фактори:

загальногосподарські (соціально-політичні умови, номенклатура виробництва та структура попиту на неї);

районні (природні, транспортні умови, наявність трудових ресурсів, сфера обслуговування);

внутрігалузеві (техніка та технологія виробництва, можливі умови спеціалі­зації виробництва);

енергетичний;

водний;

земельний;

сировинний;

нормативно-правовий.

А у великих містах необхідно обов'язкового брати до уваги свої особливості, якими є:

комплексне використання підземного простору та взаємозв'язок розташуван­ня на території захисних споруд, об'єктів міського транспорту, підприємств торгівлі, громадського харчування та комунально-побутового обслуговування, окремих видовищних і спортивних споруд, об'єктів морського та річкового транс­порту, об'єктів електропостачання, водопостачання, газопостачання, адміністра­тивних, громадських та житлових будинків, виробничих та комунально-складсь-ких об'єктів різного призначення.

Такі нормативні вимоги цивільного захисту (цивільної оборони), які торкаються містобудування.